
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/211/18-а
Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.08.2017 р. №Б2767/0-2372/6-17, щодо відмови у задоволені заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що в липні 2017 р. представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту). Однак, відповідач листом від 30.08.2017 р. відмовив у задоволенні заяви, з мотивів невідповідності поданих матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Так відмову позивач вважає безпідставною та необґрунтованою, оскільки в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не вказано вимогам яких саме законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідають подані позивачем матеріали.
У відзиві на позов Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області зазначає, що не погоджується із заявленими вимогами, оскільки надана 30.08.2017 р. відмова у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту), не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме вказано, що подані документи не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зокрема, відповідач стверджує, що земельна ділянка, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту), не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.07.2017 р. «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Крім того, відповідач зазначив, що вважає безпідставним заявлений позов, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області. З вказаних підстав відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки суд не може підміняти державний орган та зобов’язувати приймати рішення, яке відноситься до його виключної компетенції.
У відповіді на відзив Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області позивач наполягає, що порядок отримання вказаної земельної ділянки у власність визначає Земельний кодекс України, яким не передбачено обов’язковість застосування у спірних правовідносинах постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.07.2017 р. «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Крім того, позивач вважає безпідставними твердження відповідача про порушення дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, оскільки позов спрямований на повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту), а не на зобов’язання Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області прийняти рішення про передачу вказаної земельної ділянки у власність позивача.
У запереченнях щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області зазначає, що земельна ділянка, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту), не включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які пропонуються для передачі у власність громадянам, в межах безоплатної приватизації на території Чернівецької області, який затверджений наказами Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 12.07.2017 р. №126-од та від 09.11.2017 р. №276-од. Також зазначає, що під час розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення відповідач повинен керуватись не тільки нормами Земельного кодексу України, а й іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, відповідач керується постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №413, яка передбачає, що під час прийняття рішення про передачу земельних ділянок у власність Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повинне у встановлені строки оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, який є вичерпний. А тому, відповідач стверджує, що оскільки запитувана позивачем земельна ділянка відсутня у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які пропонуються для передачі у власність громадянам, в межах безоплатної приватизації на території Чернівецької області, відповідач правомірно зазначив, в оскаржуваній відмові про те, що місце розташування вказаної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
26.02.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.05.2018 р. призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні, яке представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав вказаних у позові та відповіді на відзив відповідача.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
04.06.2015 р. ОСОБА_1 звернулась до Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області із заявою про висловлення позиції та завірення викопіювання із плану землекористування територіальної громади села для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту). (а.с. 13).
15.06.2015 р. Мошанецька сільська рада Кельменецького району Чернівецької області розглянула заяву ОСОБА_1 від 04.06.2015 р. та погодила можливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту). (а.с. 14, 15).
Відповідно до довідки Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 05.10.2017 р. №1466 визначено, що земельна ділянка, цільове призначення якої ведення підсобного господарства загальною площею 1,11 га розташована в урочищі "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області, виділена згідно рішення виконкому №33 Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 21.07.2000 року. (а.с. 17).
30.08.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 31.07.2017 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту), за результатом чого позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою відмови вказано те, що під час розгляду поданих матеріалів встановлено, що вони не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. (а.с. 16, 26).
До матеріалів справи відповідач надав накази Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 12.07.2017 р. №126-од та від 09.11.2017 р. №276-од, яким затверджено перелік земельних ділянок, які пропонуються для передачі у власність у 3 кварталі 2017 року у Чернівецькій області. Вказаний перелік не містить земельних ділянок, які пропонуються для передачі у власність на території Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області. (а.с. 27-28).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб’єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 та ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено приписами ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту) вмотивована тим, що місце розташування бажаної до відведення земельної ділянки суперечить Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» (далі – Постанова №413).
Так, Постановою № 413, на яку посилається відповідач, було затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, в якій передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №413, не внесено. Крім того, вказаний нормативно-правовий акт не регулює питання виділення землі для передач у власність, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.
Додатково суд звертає увагу, що затверджена Постановою №413 “Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними” - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більше того, в ній чітко зазначено, що “для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів”.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_2 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Таким чином, під час прийняття рішення про надання (або відмову у наданні) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області зобов'язане керуватись в першу чергу нормами Конституції України, як актом, що має найвищу юридичну силу, нормами Земельного кодексу України, який визначає порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та норми інших підзаконних нормативно-правових актів, які не суперечать Конституції України та Земельному кодексу України.
Відтак, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної відмови відповідачем, надаючи перевагу постанові Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413, аніж Конституції України та Земельному кодексу України, порушено принцип пропорційності прийнятого рішення, який закріплений в ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
На підставі вказаного, суд скасовує відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.08.2017 р. №Б2767/0-2372/6-17, щодо відмови у задоволені заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
Крім того суд звертає увагу, що статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Оскільки судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваної відмови Головним управління Держгеокадастру у Чернівецькій області не дотримано вимог чинного законодавства, не вмотивовано підстави її прийняття, а посилання на Постанову №413 суд визнав безпідставними та необґрунтованими, суд зобов’язує відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, прийняття рішення в частині зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - є одним із способів судового захисту порушеного права позивача. Крім того, суд зобов'язує відповідача під час повторного розгляду ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту) прийняти законне та вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як судом встановлено, що оскаржувана відмова від 30.08.2017 р. №Б2767/0-2372/6-17 прийнята відповідачем не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. А тому, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд приймає рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257, 260 КАС України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.08.2017 р. №Б2767/0-2372/6-17 щодо відмови у задоволені заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
3. Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території Мошанецької сільської ради, урочище "Біля курятника", Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
4. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1409,60 грн сплаченого судового збору відповідно до квитанції №47 від 22.02.2018 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Брезіна
Судове рішення № 74544999, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 824/211/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: