Рішення № 74544627, 05.06.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/468/18

Провадження № 2/288/465/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судового засідання - Нечипоренко М.І.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якій вказує, що 12 вересня 2003 року померла її мати ОСОБА_2, яка постійно до дня смерті, проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка є спадкоємцем померлої та спадщину після смерті матері прийняла так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» у селі Паволоч було проведено паювання земель, які були передані у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству «Паволоч».

Померла ОСОБА_2 була членом КСП «Паволоч», проте помилково не була включена в список осіб, які мають право на земельну частку (пай). Членство ОСОБА_2 у колгоспі «Орджонікідзе», який був реорганізований у КСП «Паволоч», підтверджується трудовою книжкою колгоспника, заповненою 12.04.1970 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 вступила в члени колгоспу у 1966 році.

Задовольнити вимогу позивачки та виділити їй, як спадкоємцю ОСОБА_2, земельну частку (пай) не має можливості і самим КСП «Паволоч», так як діяльність КСП «Паволоч» та його правонаступника СВК «Паволоч» припинена, правонаступник відсутній.

Відомості про виключення з членів колгоспу ім. Орджонікідзе, членів КСП «Паволоч», СВК «Паволоч» ОСОБА_2, відсутні.

Отже право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Паволоч» було видано 17.01.1996 року. А тому, на день видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП «Паволоч» мати позивачки була його членом.

Позивачка просить визнати за нею, право на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства «Паволоч», на території Паволоцької сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 12 вересня 2003 року.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.

Представник Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі їх представника.

Представник третьої особи Відділу у Попільнянському районні Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив провести судовий розгляд справи за відсутності представника відділу, заперечень проти позову не мають.

Представник третьої особи Попільнянської РДА Житомирської області в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без участі їхнього представника, також просять справу вирішити у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-ТП № 218738, ОСОБА_2 померла 12 вересня 2003 року, про що виконавчим комітетом Паволоцької сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 26.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії VІІ – УР № 0352875, виданого Голуб»ятинським сільським бюро ЗАГС Попільнянського району Житомирської області, запис № 8, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

ОСОБА_5 свідоцтва про укладення шлюбу виданого Сокільчанською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, запис № 3, ОСОБА_3 27 червня 1987 року уклала шлюб з ОСОБА_6, після чого змінила своє прізвище на «Яковчук».

Як вбачається з трудової книжки колгоспника ОСОБА_2 № 342, вона працювала в колгоспі ім. Орджонікідзе Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області з 1966 року по 1995 рік, за фахом доярка.

Довідкою № 181 від 02.04.2018 року виконавчого комітету Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 12.09.2003 року і до дня смерті проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 по вулиці Гаття, Попільнянського району, Житомирської області.

Відповідно до Архівної довідки № 04-04/14 від 25.01.2018 року Архівного сектору Попільнянської РДА Житомирської області, в архівному фонді колгоспу ім. Орджонікідзе, КСП «Паволоч», СВК «Паволоч» села Паволоч Попільнянського району Житомирської області в протоколах засідань правління, протоколах зборів уповноважених членів колгоспу, КСП, СВК за 1995-2002 роки, відомості про виключення з членів колгоспу ім. Орджонікідзе, членів КСП «Паволоч», СВК «Паволоч» ОСОБА_2, відсутні.

ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданого Попільнянською РДА Житомирської області, сільськогосподарський виробничий кооператив «Паволоч», який знаходиться за адресою: село Паволоч, вулиця Містечко, 56, Попільнянського району, Житомирської області, 04.04.2014 року за рішенням Господарського суду Житомирської області, відбулось припинення юридичної особи, відсутні відомості про дані юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Як вбачається з Архівного витягу КСП «Паволоч» села Паволоч Попільнянського району Житомирської області № 04-04/260 від 03.08.2017 року виданого Архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області, КСП «Паволоч» є правонаступником бувшого колгоспу ім. Орджонікідзе та протоколом зборів уповноважених членів КСП «Паволоч» № 1 від 28.01.2000 року КСП «Паволоч» реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив «Паволоч».

Відповідно до повідомлення № 0-6-0.31-83/116-18 від 24.01.2018 року Відділу у Попільнянському районні Держгеокадастру Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, згідно «Документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Паволоч» с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області», державного акту на право колективної власності на землю серії ЖТ 04-16-000031, виданого КСП «Паволоч» с. Паволоч Попільнянського району, Житомирської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 1 від 17.01.1996 року, ОСОБА_2 не включено до списків громадян – членів КСП «Паволоч», які мають право на отримання земельної частки (паю).

ОСОБА_5 п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до частини 3 Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», право на земельну частку (пай) є об’єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

ОСОБА_5 абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

ОСОБА_5 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до ч. 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначені обставини у їх системному зв’язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»; статтею 152 ЗК України; статтям 373, 374, 386, 392, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства «Паволоч», на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 12 вересня 2003 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_7