Ухвала суду № 74544061, 04.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/1335/17

Провадження №1-кп/127/85/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

колегіально у складі:

головуючого судді - Романчук Р.В.,

суддів Шлапака Д.О., Воробйова В.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2014 р. за № 12014020250000029 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мазуренка В.С.,

представника юридичної особи, яка є потерпілим, Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" ОСОБА_2,

представника юридичної особи, яка є потерпілим, Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Мазуренко В.С. підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачає. Вважає, що підстав для повернення обвинувального акта немає, просить призначити судовий розгляд кримінального провадження, в який викликати сторони кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні представник юридичної особи, яка є потерпілим, Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард", ОСОБА_2 вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні слід повернути прокурору, оскільки в кримінальному провадженні не встановлено, кому саме завдано шкоду кримінальним правопорушенням. Вважає, що у випадку призначення судового розгляду будуть грубо порушенні права сторін.

У підготовчому судовому засіданні представник юридичної особи, яка є потерпілим, Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард", ОСОБА_3 вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження, у випадку призначення судового розгляду права сторін порушені не будуть.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7, позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_1, заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки вважає, що обвинувачення, яке пред'явлене її підзахисному є неконкретним, не встановлені всі обставини вчинення злочину, а саме, не зазначено, яке саме майно протиправно придбав ОСОБА_1, не встановлено яким чином та кому саме його діями завдано шкоди - підприємству чи фізичним особам. З матеріалів кримінального провадження не вбачається, яке відношення до обвинуваченого має цивільний позов, заявлений ОСОБА_4 до свідка ОСОБА_8

Захисник та обвинувачений вважають, що суд, призначивши судовий розгляд кримінального провадження, порушить право обвинуваченого на захист, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається, від якого саме обсягу обвинувачення має захищатися обвинувачений.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Процедура складення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування регламентована статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, зокрема, обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Частиною 1 статті 91 Кримінального процесуального кодексу України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, які мають значення для кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо.

Обвинувачення повинно бути конкретним, без будь-яких суперечностей та зрозумілим, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист, що чітко визначено національним законодавством, в тому числі, і рішеннями Європейського суду з прав людини.

Аналіз змісту обвинувального акта свідчить про те, що при його складанні не в повній мірі було дотримано вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно вимог частини 1 статті 55 Кримінального процесуального кодексу України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України відноситься до категорії злочинів проти власності.

Так, з обвинувального акта вбачається, що кримінальним правопорушенням ПСП «Авангард» було завдано майнову шкоду в розмірі 13 652 544 грн. 67 коп.

Також з обвинувального акта вбачається, що єдиним власником ПСП «Авангард» на час вчинення кримінального правопорушення була ОСОБА_4, яка під час досудового розслідування звернулася із цивільним позовом до ОСОБА_8, якого зазначено свідком в даному кримінальному провадженні, про стягнення майнової шкоди.

Суд приймає до уваги твердження обвинуваченого та його захисника про те, що пред'явлене обвинувачення є неконкретним, оскільки не встановлені всі обставини вчинення злочину, а саме, не зазначено, яке саме майно протиправно придбав ОСОБА_1, достеменно не встановлено кому саме завдана шкода - ОСОБА_4, яка була єдиним власником ПСП «Авангард» на час вчинення кримінального правопорушення, або ж ПСП «Авангард» в особі інших власників.

Отже, в кримінальному провадженні наявні суттєві суперечності щодо особи, потерпілої від кримінального правопорушення та щодо того, кому саме завдано шкоду кримінальним правопорушенням.

Вказане свідчить про неконкретність обвинувачення та позбавляє обвинуваченого права знати, в чому саме його обвинувачують.

Крім того, вказане позбавляє можливості сторону захисту належним чином здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення під час судового розгляду, що безперечно, порушує право обвинуваченого на захист, яке гарантується кожній особі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої імплементовані у статтю 20 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у справі «ОСОБА_5 проти Росії» від 9.10.2008 року зазначив, що у тексті п.п. «а п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінекі проти Австрії). Крім того, Суд констатував, що положення п. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий суд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яка стосується відповідних фактів, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції, п. 52).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання захисника про повернення обвинувального акта слід задовольнити, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України слід повернути прокурору.

Керуючись статтями 291, 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2014 р. за № 12014020250000029 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р. В. Романчук

Суддя Д. О. Шлапак

Суддя В. В. Воробйов