Рішення № 74543649, 30.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1008/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності і відмови у виплаті грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні за 2018 рік, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 31, для санітарно-курортного лікування, оздоровлення чи відпочинку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1, а саме: 6822 грн; зобов'язання провести виплату грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні за 2018 рік, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 31, для санітарно-курортного лікування, оздоровлення чи відпочинку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1, а саме: 6822 грн.

23.04.2018 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій другий пункт позовних вимог доповнив словами «з урахуванням проведених виплат» /а.с. 40/.

В обґрунтування своїх вимог посилався на встановлений постановою КМУ від 25.01.2018 № 31 розмір вартості путівок для санітарно-курортного лікування осіб віднесених до категорії 1, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 6822 грн за 2018 рік.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. 19.04.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначив, що управління діяло в межах повноважень при виплаті позивачу грошової компенсації в розмірі 481 грн, встановленому Кабінетом Міністрів України /а.с.35-36/.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 01.03.2017 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації із заявою щодо виплати йому грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки за 2018 рік /а.с. 12/.

09.02.2018 ОСОБА_1 подав до Управління заяву про виплату грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки за 2018 рік в сумі 6822 грн, посилаючись на постанову КМУ від 25.01.2018 № 31 /а.с. 90/.

Листом від 14.02.2018 за № 01-59/973 Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 08.11.2017 № 838 установлено, що середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум 1373 грн х 35% =481 грн /а.с. 91/.

26.02.2018 ОСОБА_1 повторно подав до Управління заяву про виплату грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки за 2018 рік в сумі 6822 грн, посилаючись на постанову КМУ від 25.01.2018 № 31 /а.с. 92/.

Листом від 03.03.2018 за № 01-59/1343 Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про те, що розмір вартості путівок для санітарно-курортного лікування осіб віднесених до категорії 1, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, становить 481 грн /а.с. 93-94/.

Позивач не погодився із такими діями відповідача та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги 4) позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні.

Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що норми і положення статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 24 Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2016 № 854, та доповненнями п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838, передбачено, що за бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України

Згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2016 № 854, ця постанова набирає чинності з 1 січня 2017 р., крім пункту 24 Порядку, затвердженого цією постановою, який набирає чинності з 1 січня 2018 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 08.11.2017 № 838 установлено, що середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. Постанова набрала чинності з 01 січня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства соціальної політики України від 20.02.2018 № 257 «Про встановлення середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою» установлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, в межах бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у сумі 481 грн.

Згідно із копією платіжного доручення від 21.03.2018 № 24 та відомості нарахування компенсації за невикористані путівки постраждалим від ЧАЕС за березень 2018 року Управлінням перераховано, серед інших, ОСОБА_1 компенсацію за санітарно-курортну путівку в розмірі 481 грн /а.с. 49-50/.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації діяло в межах повноважень при виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за санітарно-курортну путівку в розмірі 481 грн, тобто у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на встановлений постановою КМУ від 25.01.2018 № 31 розмір вартості путівок для санітарно-курортного лікування осіб віднесених до категорії 1, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 6822 грн за 2018 рік.

З даного приводу суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 31 "Про встановлення розміру грошової допомоги для компенсації вартості санітарно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку у 2018 році" передбачено розмір грошової допомоги для компенсації у 2018 році вартості путівок шляхом безготівкового перерахування лише санітарно-курортним закладам коштів за надання послуг із санітарно-курортного лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, довів правомірності власних дій, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації (вул. Незалежності, б.62, м. Хорол, Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 05385909) про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 червня 2018 року.

Суддя А.Б. Головко