Рішення № 74543637, 24.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/192/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лисака С.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2Є,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №816/192/18 за позовною заявою ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Флеш Юніверс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2018 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Флеш Юніверс" (надалі - ТОВ "Флеш Юніверс") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2017:

- №0010001401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1 792 116,25 грн;

- №0010011401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 636 500,00 грн за декларацією від 02.08.2017 №9271058434 за 2016 рік.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою цього ж суду від 13.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі. Мотивуючи свою позицію, представник зазначив, що відповідач, не маючи належних правових підстав для складання акту перевірки від 01.09.2017 №1173/16-31-14-01-10/39592805 та винесення спірних податкових повідомлень-рішень, за наслідками проведеної податкової перевірки вийшов за межі власних повноважень та сформулював висновки, які повністю суперечать положенням Податкового кодексу України. Наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, як на думку позивача, було повністю підтверджено фактичне здійснення господарських операцій за договорами про надання послуг, укладеними між ТОВ "Флеш Юніверс" та його контрагентами - ТОВ "Юкрейн Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал". Вказані контрагенти були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв'язку з цим судження відповідача з приводу того, що подані платником податків первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, спірні господарські операції не підтверджено належними первинними документами, в сукупності з виявленими фактами щодо фіктивної діяльності контрагента платника свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього ОСОБА_3, позивач вважає абсурдними, такими що спростовуються наявними у ОСОБА_3 первинними документами та нормами чинного законодавства.

Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Надав суду відзив на позов, у якому зазначив, що у перевірений період позивач здійснював декларування факту придбання послуг по прийманню, розміщенню та відпуску нафтопродуктів, а також компенсації витрат за утримання нафтобаз, що понесені виконавцями в рамках виконання умов договорів про надання послуг, укладених позивачем з ТОВ "Юкрейн Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал". В той же час згідно з наданими до перевірки первинними документами на вищезазначених нафтобазах господарської діяльності не відбувалося та ПММ не зберігалося. До перевірки не надано підтверджуючих документів про витрати по утриманню нафтобаз, відсутні додаткові угоди до договорів, що унеможливлює встановити, яким чином розраховувалися розміри плати в актах здачі-приймання робіт (надання послуг). За таких обставин, на думку відповідача, при перевірці підприємством не доведено реальність здійснених операцій, оскільки не підтверджено реальність часу здійснення операцій, первинні документи складені з порушенням встановлено порядку. Подані платником податків первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, спірні господарські операції не підтверджено належними первинними документами в сукупності з виявленими фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів платника.

07.03.2018 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач, не погоджуючись із доводами відповідача щодо фактичної відсутності господарських операцій, зазначив, що усі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження зазначених операцій, як то договори надання послуг, додаткові угоди до них, додатки до додаткових угод, акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення надавалися до перевірки в оригіналах, а договори та акти здачі-прийняття виконаних робіт у копіях на запит контролюючого органу №3/31-16-14-01 від 21.08.2017. Надання копій інших документів не вимагалося (а.с. 29-36 т. 2).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Флеш Юніверс" зареєстроване як юридична особа 21.01.2015, ідентифікаційний код 39592805, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до реєстраційних даних основним видом економічної діяльності ОСОБА_3 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с. 116 т. 2). До 08.1202016 функції директора ТОВ "Флеш Юніверс" виконував ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1), а з 09.12.2016 – ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2), про що свідчить протокол №04/2016 загальних зборів учасників ТОВ "Флеш Юніверс" від 08.12.2016 та наказ №16к від08.12.2016 (а.с. 114-115 т. 2).

У період з 04.08.2017 по 23.08.2017 на підставі направлень від 01.08.2017 №2353, №2354, №2355, посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 21.07.2017 №1821 на підставі плану-графіку документальних перевірок на серпень 2017 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Флеш Юніверс" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.01.2015 по 31.03.2017, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 21.01.2015 по 31.03.2017.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюються.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 01.09.2017 №1173/16-31-14-01-10/39592805 (а.с. 16-50 т. 1), яким, крім іншого, зафіксовані факти порушення платником вимог п. 44.1 ст. 44, ст. 135, ст. 137, пп. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138, пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138, пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 1 433 693,00 грн, у тому числі за 2016 рік на суму 230624,00 грн, за 1 квартал 2017 року на суму 1 203 070,00 грн та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9 636 500,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки від 01.09.2017 №1173/16-31-14-01-10/39592805, позивач 26.09.2017 подав заперечення до акту (а.с. 70-72 т. 1).

04.10.2017 в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_7 надав відповідь за №16400/10/16-31-14-01-17, в якій повідомив заявника про те, що заперечення залишено без задоволення, а результати перевірки, які оформлені актом від 01.09.2017 №1173/16-31-14-01-10/39592805 - без змін (а.с. 73-78 т. 1).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 05.10.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №0010001401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1 792 116,25 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 1 433 693,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 358423,25 грн;

- №0010011401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 636 500,00 грн за декларацією від 02.08.2017 №9271058434 за 2016 рік (а.с. 79-82 т. 1).

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 20.10.2017 за №30 до ДФС України (а.с. 83-86 т. 1).

Рішенням ДФС України від 14.12.2017 №29947/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 88-93 т. 1).

Не погодившись із правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач оскаржив їх суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Базою оподаткування, згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з приписами п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Пунктом 138.3.1 ст. 131 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Згідно з пп. 138.3.2 ст. 131 Податкового кодексу України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, крім іншого, витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів, а також витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Тобто, розрахунок амортизації може здійснюватися господарюючим суб’єктом лише за умови використання основних засобів у власній господарській діяльності.

За визначенням наведеним у пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Таким чином, господарські операції для визначення бази оподаткування мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 у справі 808/1062/14 (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 67721381).

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до акту, перевіркою показників рядку 02 декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 21.01.2015 по 31.03.2017 на загальну суму (-21 315 726,00 грн), встановлено їх заниження у сумі 17 601 464,00 грн, у тому числі за 2016 рік на суму 10917744,00 грн та за 1 квартал 2017 року на суму 6 683 720,00 грн.

На формування цих показників мали безпосередній вплив взаємовідносини позивача з ТОВ "Юкрейн-Спектор" (код ЄДРПОУ 39749994), ТОВ "Фінанс ОСОБА_4" (код ЄДРПОУ 39562283), ТОВ "Автив Стиль" (код ЄДРПОУ 40760309), ТОВ "Альтаір Капітал" (код ЄДРПОУ 40308283) за однотипними договорами про надання послуг.

Як пояснював представник позивача, за вказаними договорами ТОВ "Флеш Юніверс" замовляв та отримував послуги від вищевказаних контрагентів у вигляді робіт, пов’язаних з утриманням в належному стані нафтобаз, право на користування якими позивач набув за договором фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ, укладеним 02.07.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Флеш Юніверс".

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду відповідні договори та супровідну документацію, за наслідками вивчення яких суд встановив наступне.

02.07.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк" (ОСОБА_8) та ТОВ "Флеш Юніверс" (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ, за умовами якого ОСОБА_8 передає Лізингоодержувачу майно, а Лізингоодержувач приймає майно від Банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим ОСОБА_8 строки, на умовах фінансового лізингу (а.с. 207-212 т. 2).

Згідно з додатком №3 до ОСОБА_8 на праві власності передав, а Лізингоодержувач прийняв у платне володіння та користування нерухоме майно-предмет у вигляді 5 нафтобаз, що розташовані у Чернігівській області, а саме: Бобровицький район, м. Бобровиця, вул. Польова, 35; Менський район, м. Мена, вул. Північна, 2; Городнянський район, с. Вокзал-Городня, вул. Вокзальна, 45; Ріпкинський район, смт. Ріпки, вул. Замгальське шосе, 1; Прилуцький район, смт. Мала Дівиця, вул. Вокзальна, 3 (а.с. 220 т. 2).

Господарські взаємовідносини позивача з ПАТ КБ "Приватбанк" не входили до предмету перевірки, а тому й не досліджуються судом за винятком змісту самого договору фінансового лізингу, який визначає зміст та обсяг прав і обов’язків його учасників.

Після переходу ПАТ КБ "Приватбанк" у власність держави відповідно до постанови Уряду від 18.12.2016 №961 договір фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ від 02.07.2016 був розірваний в односторонньому порядку з ініціативи Банку з 15.06.2017 на підставі пункту 8.2.3. ОСОБА_8 у зв’язку з прострочкою лізингових платежів, про що перший заступник голови правління Банку ОСОБА_9 надіслав ОСОБА_3 повідомлення від 31.05.2017 №Э.Upr 1/3-67109 про розірвання договору фінансового лізингу (а.с. 131 т. 2).

Між тим суть претензій податкового органу зводиться до тверджень про безтоварність господарських операцій позивача з приводу отримання послуг по утриманню нафтобаз за договорами, укладеними з ТОВ "Юкрейн-Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал".

У зв'язку з цим суд шляхом дослідження кожного окремо взятого договору встановив, що 01.08.2016 між ТОВ "Юкрейн-Спектор" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №ЮСБ-1509 про надання послуг (а.с. 120-121 т. 1). За умовами вказаного договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати своїми власними силами та засобами послуги по прийманню, розміщенню та відпуску нафтопродуктів замовника за адресою: Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Польова, 35, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, а також компенсувати витрати, що понесені виконавцем в рамках виконання умов даного договору.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №ЮСБ-1509 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 01.08.2016 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.08.2016 № 1384, від 30.09.2016 № 1419, від 31.12.2016 № 1558, від 30.11.2016 № 1384, від 31.12.2016 № 1314, від 31.01.2017 № 106, від 28.02.2017 №2, від 31.03.2017 №2, що зареєстровані належним чином, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2016 № АН-000038, від 30.09.2016 № АН-0000051, від 31.10.2016 № АН-0000066, від 31.11.2016 № АН-0000080, від 31.12.2016 №АН-0000191, від 31.01.2047 № АН-0000002, від 28.02.2017 № АН-0000007, від 31.03.2017 № АН-0000010 (а.с. 122-153 т.1), а також докази часткової оплати придбаних послуг (а.с. 154-155 т. 1).

01.08.2016 між ТОВ "Юкрейн-Спектор" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №ЮСГ-1510 про надання послуг (а.с. 156-157 т. 1) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с. Вокзал-Городня, вул. Вокзальна, 45, за змістом аналогічний попередньому.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №ЮСГ-1510 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 01.08.2016 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.08.2016 № 1385, від 30.09.2016 № 1420, від 31.10.2016 № 1559, від 30.11.2016 № 1385, від 31.12.2016 № 1315, від 31.01.2017 № 107, від 28.02.2017 №3, від 31.03.2017 № 3, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2016 №АН-0000039, від 30.09.2016 №АН-0000052, від 31.10.2016 №АН-0000067, від 30.11.2016 №АН-00000081, від 31.12.2016 №АН-0000192, від 31.01.2017 №АН-0000003, від 28.02.2017 №АН-0000008, від 31.03.2017 №АН-0000011 (а.с. 158-189 т. 1), а також докази часткової оплати придбаних послуг (а.с. 190 т. 1).

01.08.2016 між ТОВ "Юкрейн-Спектор" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був також укладений договір №ЮСМ-1511 про надання послуг (а.с. 191-192 т. 1) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, м. Мена, вул. Північна, 2, за змістом аналогічний попереднім двом.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №ЮСМ-1511 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 01.08.2016 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.08.2016 № 1386, від 30.09.2016 № 1421, від 31.10.2016 № 1560, від 30.11.2016 № 1386, від 31.12.2016 № 1316, від 31.01.2017 № 108, від 28.02.2017 №4, від 31.03.2017 № 4, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2016 №АН-0000040, від 30.09.2016 №АН-0000053, від 31.10.2016 №АН-0000068, від 30.11.2016 №АН-00000082, від 31.12.2016 №АН-0000193, від 31.01.2017 №АН-0000004, від 28.02.2017 №АН-0000009, від 31.03.2017 № АН-0000012 (а.с. 193-224 т. 1), а також докази часткової оплати придбаних послуг (а.с. 225-226 т. 1).

01.08.2016 між ТОВ "Фінанс ОСОБА_4" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №ФПГ-02/08 про надання послуг (а.с. 227-228 т. 1) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Ріпкінський район, смт. Ріпки, Замглайське шосе, 1, за змістом аналогічний усім попереднім.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №ФПГ-02/08 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 01.08.2016 по 01.01.2017, податкові накладні від 31.08.2016 №569, від 30.09.2016 №538, від 31.10.2016 №502, від 30.11.2016 №497, від 31.12.2016 №555, від 31.01.2017 №38, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2016 №С-00000015, від 30.09.2016 № С-00000018, від 31.10.2016 № С-00000022, від 30.11.2016 № С-00000026, від 31.12.2016 № 30, від 31.01.2017 №1 (а.с. 229-250 т. 1), а також докази часткової оплати придбаних послуг (а.с. 2-13 т. 2).

01.08.2016 між ТОВ "Фінанс ОСОБА_4" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №ФПГ-01/08 про надання послуг (а.с. 14-15 т. 2) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Мала Дівиця, вул. Вокзальна, 3, за змістом аналогічний усім попереднім.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №ФПГ-01/08 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 01.08.2016 по 01.01.2017, податкові накладні від 31.08.2016 №570, від 30.09.2016 №539, від 31.10.2016 №503, від 30.11.2016 №498, від 31.12.2016 № 556, від 31.01.2017 №39, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2016 №С-00000014, від 30.09.2016 № С-00000019, від 31.10.2016 № С-00000023, від 30.11.2016 № С-00000027, від 31.12.2016 № 31, від 31.01.2017 №2 (а.с. 16-39 т. 2), а також докази часткової оплати придбаних послуг (а.с. 40-43 т. 2).

01.01.2017 між ТОВ "Автив Стиль" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №АСБ-0101 про надання послуг (а.с. 44-45 т. 2) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Польова, 35, за змістом аналогічний усім попереднім.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №АСБ-0101 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 03.01.2017 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.01.2017 №1284, від 28.02.2017 №569, від 31.03.2017 №617, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2017 №АН-0000014, від 28.02.2017 №АН-0000030, від 31.03.2017 №АН-0000034 (а.с. 46-57 т. 2).

01.01.2017 між ТОВ "Автив Стиль" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №АВГ-0102 про надання послуг (а.с. 58-59 т. 2) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с. Вокзал-Городня, вул. Вокзальна, 45, за змістом аналогічний усім попереднім.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №АВГ-0102 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 03.01.2017 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.01.2017 №1285, від 28.02.2017 №570, від 31.03.2017 №618, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2017 №АН-0000015, від 28.02.2017 №АН-0000031, від 31.03.2017 №АН-0000035 (а.с. 60-71 т. 2).

01.01.2017 між ТОВ "Автив Стиль" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №АВМ-0103 про надання послуг (а.с. 72-73 т. 2) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, м. Мена, вул. Північна, 2, за змістом аналогічний усім попереднім.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №АВМ-0103 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 03.01.2017 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.01.2017 №1286, від 28.02.2017 №571, від 31.03.2017 №619, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2017 №АН-0000016, від 28.02.2017 №АН-0000032, від 31.03.2017 №АН-0000036 (а.с. 74-85 т. 2).

03.01.2017 між ТОВ "Альтаір Капітал" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №АК-02/17 про надання послуг (а.с. 86-87 т. 2) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Ріпки, вул. Замглайське шосе, 1, за змістом аналогічний усім попереднім.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №АК-02/17 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 03.01.2017 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.01.2017 №738, від 28.02.2017 №505, від 31.03.2017 №745, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2017 №3, від 28.02.2017 № С-00000011, від 31.03.2017 № С-00000018 (а.с. 88-99 т. 2).

03.01.2017 між ТОВ "Альтаір Капітал" (виконавець) та ТОВ "Флеш Юніверс" (замовник) був укладений договір №АК-01/17 про надання послуг (а.с. 100-101 т. 2) на об'єкті за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Мала Дівиця, вул. Вокзальна, 3, за змістом аналогічний усім попереднім.

На підтвердження факту виконання учасниками договору взятих на себе договірних зобов'язань позивач надав додаткові угоди до договору про надання послуг №АК-01/17 щодо визначення розміру щомісячної плати за надані послуги за період з 03.01.2017 по 01.03.2017, податкові накладні від 31.01.2017 №739, від 28.02.2017 №506, від 31.03.2017 №746, що зареєстровані у встановленому законом порядку, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2017 №4, від 28.02.2017 №С-00000012, від 31.03.2017 №С-00000019 (а.с. 102-113 т. 2).

Зважаючи на наявність взаємних договірних зобов’язань, факт реалізації яких позивач доводить переліченими вище письмовими доказами, представник позивача стверджував про безпідставність висновку перевірки щодо безтоварності відображених у них взаємовідносин.

Всупереч доводам позивача представник відповідача наполягав на висновках податкової перевірки, якою зафіксовано, що у перевірений період згідно з первинною документацією на орендованих нафтобазах господарської діяльності не відбувалося, паливно-мастильні матеріали належні позивачу на зберігалися, до перевірки не надано підтверджуючих документів про витрати на утримання нафтобаз, відсутні додаткові угоди до договорів, що унеможливлює встановити яким чином розраховувалися розміри плати в актах здачі-приймання (надання послуг).

Отже, для з’ясування істини у даній справі з’ясуванню підлягають обставини надання послуг третіми особами з обслуговування нафтобаз, зміст та обсяг наданих послуг, а перш за все – наявність у позивача права на залучення цих третіх осіб до виконання зобов’язань, передбачених саме договором фінансового лізингу.

Таким чином аналіз суті господарських правовідносин слід почати з вивчення змісту прав та обов’язків позивача, яких він набув за договором фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ, укладеним з ПАТ КБ "Приватбанк" 02.07.2016, як єдиного доказу, достовірність якого не оспорюється учасниками справи (а.с. 207-212 т. 2).

Як вже встановлено судом, 02.07.2016 між ПАТ КБ "Приватбанк" (ОСОБА_8) та ТОВ "Флеш Юніверс" (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ (надалі - Договір), за умовами якого ОСОБА_8 передає Лізингоодержувачу майно, а Лізингоодержувач приймає майно від Банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу (а.с. 207-212 т. 2).

Відповідно до п. 3.1. даного ОСОБА_8, передача Банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна - зазначеним у додатку №3, що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до акту №1 прийому-передачі майна від 02.07.2016 (додаток №3 до ОСОБА_8) ОСОБА_8 на праві власності передав, а Лізингоодержувач прийняв у платне володіння та користування нерухоме майно-предмет у вигляді 5 нафтобаз загальною вартістю 252345311,00 грн (а.с. 220 т. 2).

З дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, відповідно до положень п. 3.3. ОСОБА_8, Лізингоодержувач приймає його від Банку в платне володіння і користування.

Згідно з п. 3.2. ОСОБА_8 Лізингоодержуваж під власну відповідальність зобов’язується неухильно дотримуватися норм та правил експлуатації, використання і ремонту майна.

Відповідно до п. 5.2.1. ОСОБА_8, Банк зобов’язується передати майно в платне користування Лізингоодержувачу на умовах та строки, що обумовлені цим ОСОБА_8.

Незважаючи на чіткі умови прийому-передачі майна за ОСОБА_8, за якими Лізингоодержуваж набуває відповідних прав з моменту підписання ОСОБА_8 з додатками, до безпосереднього користування цим майном, як пояснив представник позивача у судових засіданнях, ТОВ "Флеш Юніверс" приступити не зміг, оскільки функції по догляду і утриманню нафтобаз у належному стані на той час вже здійснювали підприємства ТОВ "Юкрейн-Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал", і саме через це позивач був змушений укласти з ними відповідні договори для дотримання умов п. 6.2.2. ОСОБА_8 фінансового лізингу, яким передбачений обов’язок Лізингоодержувача утримувати майно в належному стані.

У зв’язку з цим суд звертає увагу на зміст п. 4.2. ОСОБА_8 фінансового лізингу, яким передбачено, що протягом усього терміну дії цього ОСОБА_8 Лізингоодержувачу забороняється без згоди Банка передавати майно у сублізинг, оренду, у позику, або будь-яким іншим способом третій стороні, передавати в заставу або відчужувати у будь-який спосіб. Лізингоодержувач (боржник) у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою Банку. За згодою Банку виконання обов’язків Лізингоодержувача може бути покладено на іншу особу.

Для з’ясування обставин не/надання Банком згоди Лізингоодержувачу на залучення третіх осіб для виконання умов ОСОБА_8 фінансового лізингу судом вживались процесуальні заходи з метою витребування від ПАТ КБ "Приватбанк" відомостей, якими підтверджується або спростовується інформація щодо надання Банком згоди на передачу третім особам (ТОВ "Юкрейн-Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал") нерухомого майна, яке зазначено у Додатку №1 договору фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ від 02.07.2016, укладеного Банком з ТОВ "Флеш Юніверс". Суд також витребував від Банку будь-які відомості щодо зміни, припинення договору фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ від 02.07.2016, про що 21.03.2018 постановив відповідну ухвалу (а.с. 54 т. 3).

На виконання вимог суду 07.05.2018 провідний менеджер Банку ОСОБА_10 надіслав до суду листа, яким повідомив, що додатковою угодою від 02.07.2016 вносились зміни до ОСОБА_8 лізингу. Так, відповідно до п. 1 Додаткової угоди зазначено – змінити п. 4.2 розділу 4 «Право власності на майно» ОСОБА_8 та викласти в наступній редакції:

«Протягом усього терміну дії цього ОСОБА_8: Лізингоодержувач має право передавати в оренду предмет лізингу; лізингоодержувачу забороняється без згоди банка передавати майно у сублізинг, у позику, або будь-яким іншим способом третій стороні, передавати в заставу або відчужувати у будь-який спосіб. Лізингоодержувач (боржник) у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою банку. За згодою банку виконання обов’язку лізингоодержувача може бути покладено на іншу особу.»

Пунктом 2 Додаткової угоди зазначено – Доповнити підпунктом 6.2.20 п. 6.2. розділу 5 «Права та обов’язки лізтнгоодержувача» ОСОБА_8 у наступній редакції:

«п. 6.2.20. У разі укладення Лізингоодержувачем правочинів в порядку п. 4.2. цього ОСОБА_8, надати Банку засвідчену Лізингоодержувачем копію ОСОБА_8 (оренди, іншого договору) протягом 10 календарних днів від дати його укладення.»

Однак, Лізингоодержувач Банку не надавав вказаних документів.

Договір є розірваним від 15.06.2017 (а.с. 158 т. 3).

Вимогу суду щодо надання відповідних документальних підтверджень ОСОБА_8 залишив без виконання.

Натомість представник позивача 21.05.2018 надав суду засвідчену підписом керівника підприємства копію додаткової угоди до ОСОБА_8 фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ від 02.07.2016 (а.с. 161 т. 3), зміст якої дублює зміст пояснень, наданих представником Банку 07.05.2018. Дана додаткова угода позивачем до перевірки не надавалася.

За наслідками вивчення даного письмового доказу суд встановив ряд розбіжностей. Так, незважаючи на те, що і основний договір, і додаткова угода складені в один день – 02.07.2016, підписані вони різними особами – Договір фінансового лізингу – головою Правління ОСОБА_11, а додаткова угода – заступником керівника бізнесу – керівником напрямку кредитування клієнтів – ОСОБА_12, що діяв на підставі довіреності №20-К-Н-О від 06.01.2016. Основний договір складений у м. Дніпропетровську, а додаткова угода – у м. Дніпро.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зважаючи на факт ненадання Банком на вимогу суду екземпляру додаткової угоди, про зміст якої 07.05.2018 надав роз’яснення провідний менеджер Банку ОСОБА_10, а також наявність розбіжностей у формі договору фінансового лізингу та додатковій угоді до нього, ненадання позивачем додаткової угоди під час проведення податкової перевірки, суд відхиляє доказ наданий представником позивача у вигляді додаткової угоди до ОСОБА_8 фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ від 02.07.2016 як такий (а.с. 161 т. 3) і так само письмові пояснення від 07.05.2018 провідного менеджера Банку ОСОБА_10 в частині змісту даної угоди (а.с. 158 т. 3).

Так чи інакше, безвідносно до змісту цієї додаткової угоди, заборона Лізингоодержувачу на передачу своїх прав та обов’язків по ОСОБА_8 третім особам без письмового погодження Банку встановлена ще й пунктом 10.1 ОСОБА_8 фінансового лізингу №4Ф16042ЛИ від 02.07.2016, зміни до якого не вносилися, а тому така заборона була чинною весь період дії ОСОБА_8. При цьому будь-яких письмових погоджень з боку Банку щодо можливості виконання зобов’язань за ОСОБА_8, у тому числі й щодо залучення третіх осіб для виконання робіт з утримання майна в належному стані, позивач ні під час податкової перевірки, ні під час судового розгляду не надав. Більш того, як повідомив вже згаданий провідний менеджер Банку ОСОБА_10 у своєму листі від 07.05.2018, Лізингоодержувач Банку не надавав документів з приводу отримання такого погодження.

Таким чином з боку ТОВ «Флеш Юніверс» були допущені самовільні, всупереч існуючої договірної заборони, дії на залучення третіх осіб до виконання власних зобов’язань за ОСОБА_8 фінансового лізингу, що призвело до настання наслідків не передбачених основним ОСОБА_8.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначає Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Отже, визначальними умовами у відносинах за договорами фінансового лізингу є умови передбачені цими договорами.

Незважаючи на чіткий правовий механізм регулювання правовідносин даного роду, позивач відступив від дотримання умов ОСОБА_8 фінансового лізингу, та вчинив дії на укладення угод з третіми особами, які, за таких обставин, не можуть створювати для їх учасників ніяких правових наслідків.

Аналізуючи правомірність дій позивача з приводу формування складу амортизаційних відрахувань, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закон України «Про фінансовий лізинг» амортизаційні відрахування на предмет лізингу обчислюються відповідно до законодавства.

Так, пунктом 138.3.1 ст. 131 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - Положення (стандарт) 7), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до визначень, наведених у п. 4 Положення (стандарт) 7, вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Як встановив суд, вартість майна - предмету фінансового лізингу на момент його передачі становила 252 345 311,00 грн, про що зазначено в акті №1 прийому-передачі майна, підписаного представниками Банку та лізингоодержувача 02.07.2016 (а.с. 220 т. 2), при цьому така ж сама сума вартості цього ж майна відображена і в акті прийому-передачі від 15.06.2017 (тобто на момент розірвання договору фінансового лізингу), за яким лізингоодержуваач передав, а ОСОБА_8 прийняв на праві власності нерухоме майно-предмет за ОСОБА_8 фінансового лізингу (а.с. 132-133 т. 3).

Таким чином, первісна вартість не відрізняється від ліквідаційної, а тому у позивача відсутні фактичні та відповідно й правові передумови для формування сум амортизації, на яку в подальшому зменшено фінансовий результат до оподаткування.

Перевіряючи фактичну сторону задекларованих позивачем господарських операцій, суд буде здійснювати дослідження суті та змісту договорів, укладених ТОВ «Флеш Юніверс» з ТОВ "Юкрейн-Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал".

Як вже встановлено судовим розглядом у перевірений період позивач декларував доходи та витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Юкрейн-Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал" за однорідними договорами про надання послуг, опис яких приведений вище, де ТОВ «Флеш Юніверс» виступав замовником, а контрагенти - виконавцями.

Спільною умовою, передбаченою підпунктом 2.2.3 цих договорів, є обов’язок виконавця (контрагентів позивача) здійснювати оплату всіх необхідних платежів по утриманню нафтобази, у тому числі комунальні послуги, заробітну плату охорони, послуги зв'язку, охорони та надати замовнику документи, що підтверджують такі витрати, тоді як замовник (позивач), за приписами підпункту 2.1.3 цих же договорів, зобов'язується компенсувати виконавцю витрати по утриманню нафтобази на підставі підтверджуючих документів про сплату, наданих виконавцем. Розмір плати за надані послуги узгоджуються сторонами у додаткових угодах до договору (пункт 3.1 договорів).

Зі змісту досліджених податкових накладних, які позивач отримав від виконавців послуг, і так само актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд встановив, що надані виконавцями послуги визначені, як компенсація витрат по утриманню нафтобази за відповідною адресою, за відповідний місяць. Тобто, з наведеного визначення послуг неможливо встановити зміст послуг, їх вид, обсяг, а відтак і зміст самої господарської операції, чим порушено вимогу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині обов’язку господарюючого суб’єкта відображати у первинних документах зміст та обсяг господарської операції.

Крім цього, в ході співставлення періодів надання послуг контрагентами позивача, суд встановив, що у період з 01.01.2017 послуги щодо компенсації витрат по утриманню одних і тих самих нафтобаз надавалися позивачу одночасно двома суб’єктами господарювання, зокрема: по нафтобазі за адресою: Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. Польова, 35 - ТОВ “Юкрейн Спектор” та ТОВ “Автив Стиль”, по нафтобазі за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с. Вокзал-Городня, вул. Вокзальна, 45 - ТОВ “Юкрейн Спектор” та ТОВ “Автив Стиль”, по нафтобазі за адресою: Чернігівська область, м. Мена, вул. Північна, 2 - ТОВ “Юкрейн Спектор” та ТОВ “Автив Стиль”; по нафтобазі за адресою: Чернігівська область, Ріпкінський район, смт. Ріпки, Замглайське шосе, 1 - ТОВ "Фінанс ОСОБА_4" та ТОВ "Альтаір Капітал"; по нафтобазі за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Мала Дівиця, вул. Вокзальна, 3 - ТОВ "Фінанс ОСОБА_4" та ТОВ "Альтаір Капітал". При цьому позивач документально не підтвердив, яким чином здійснювався розподіл витрат по утриманню майна нафтобаз між виконавцями та відповідно підстави для розподілу сум компенсації позивачем таких витрат.

За змістом додаткових угод до договорів про надання послуг, сторони прийшли до згоди визначити розмір щомісячної плати за надані послуги згідно пункту 3.1 у конкретних сумах з урахуванням ПДВ. Разом з цим пункт 3.1. договорів про надання послуг визначає, що розмір плати за надані послуги, передбачені пунктом 1 договору узгоджується сторонами у додаткових угодах до договору, при цьому пункт 1 договорів стосується послуг по прийманню, розміщенню і відпуску нафтопродуктів.

При цьому послуг по прийманню, розміщенню і відпуску нафтопродуктів нафтопродуктів на вищевказаних нафтобазах позивач фактично не отримував. Натомість такі послуги він отримував за окремими договорами, які не охоплюються даною податковою перевіркою, укладеними з ПАТ «Дніпронафтопродукт» (а.с. 222-250 т. 2, а.с. 1-21 т. 3).

Також слід зазначити, що надані позивачем додатки до додаткових угод щодо розшифровки витрат по утриманню нафтобаз містять посилання на наявність “інших послуг” відповідної вартості, що унеможливлює встановлення змісту таких послуг.

Отже, підсумовуючи наведене вище, в ході розгляду справи позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами фактичне надання послуг з боку ТОВ "Юкрейн-Спектор", ТОВ "Фінанс ОСОБА_4", ТОВ "Автив Стиль", ТОВ "Альтаір Капітал", а відтак – і право на формування витрат за наслідками таких господарських операцій.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Таким чином, господарська операція, яка не відбулася в дійсності, не може бути об'єктом оподаткування.

При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

З урахуванням встановлених судом обставин, які свідчать про відсутність доказів фактичного, безпосереднього виконання позивачем зобов’язань за договором фінансового лізингу, та як наслідок відсутність доказів використання предмету лізингу у власній господарській діяльності, суд приходить до висновку про відсутність самого факту отримання позивачем послуг від третіх осіб на виконання зобов’язань, передбачених договором фінансового лізингу, та штучне формування позивачем витрат з метою заниження об’єкту оподаткування.

Згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на викладене вище, суд визнає правомірними висновки перевірки контролюючого органу щодо заниження податку на прибуток на суму 1 433 693,00 грн, у зв’язку з чим до платника правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 358 423,25 грн, та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9 636 500,00 грн.

Відтак спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 05.10.2017 №0010001401 та №0010011401 є такими, що відповідають критеріям законності, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим суд визнає позов необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Флеш Юніверс" (вул. Халаменюка, 8, офіс 268, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 39592805) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 04.06.2018.

Головуючий суддя ОСОБА_13