Рішення № 74543575, 08.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1131/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення, викладене в листі № 1810/0/26-18 від 28 лютого 2018 року "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_3, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту";

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 15 лютого 2018 року "Про надання дозволу ОСОБА_3, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту", з урахуванням висновків суду;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що ним подано до відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту. Однак рішенням відповідача, оформленим листом № 1810/0/26-18 від 28 лютого 2018 року, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відмовлено. Вказану відмову позивач вважає протиправною, посилаючись на те, що Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України не передбачено існування колективної форми власності, а тому відповідач наділений достатніми повноваженнями на розпорядження обраною позивачем земельною ділянкою на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ТОВ "Бурат-Агро".

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що за інформацією відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі обрана позивачем земельна ділянка відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-21 від 29 грудня 1995 року входить до масиву земель колективної власності агрофірми "Мир". Зазначав, що відповідач не має повноважень щодо розпорядження землями колективної власності /а.с. 31-34/.

05 червня 2018 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ТОВ "Бурат-Агро", у яких підприємство не заперечує проти того факту, що воно є правонаступником СТОВ "Мир", проте зазначає про відсутність у нього прав на земельні ділянки, які перебували у власності СТОВ "Мир". В обґрунтування вказаного твердження посилався на відомості пооб'єктної розшифровки статей балансу передавального акта з яких випливає, що жодна земельна ділянка ТОВ "Бурат-Агро" в порядку правонаступництва від СТОВ "Мир" не передавалась /а.с. 84/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "Бурат-Агро", явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила. В матеріалах справи наявне клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності її представника.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

16 лютого 2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с.35/. До заяви ініціатором звернення долучено: графічні матеріали, на яких зображене бажане місце розташування земельної ділянки; копії паспорта та ідентифікаційного номера /а.с. 36-37/.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідач листом № 1810/0/26-18 від 28 лютого 2018 року повідомив позивача про відсутність у Головного управління повноважень щодо розпорядження землями колективної власності, оскільки за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Решетилівському районі Полтавської області, запланована ОСОБА_3 до відведення земельна ділянка належить до земель колективної власності на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ-21 29 грудня 1995 року. За викладених обставин Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вважає, що у нього відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою /а.с. 14/.

Не погоджуючись з відмовою № 1810/0/26-18 від 28 лютого 2018 року та вказуючи на наявність права на першочергове відведення земельної ділянки позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до положень пункту 14 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектар.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом підставою для відмови у наданні позивачам дозволу на виготовлення проекту землеустрою вказано, що за інформацією відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі земельна ділянка відноситься до земель колективної власності, відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-21 від 29 грудня 1995 року.

Таким чином, зважаючи на те, що земельна ділянка є колективною власністю, відповідач зазначив про відсутність в нього права розпоряджатися земельною ділянкою.

Посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка належить до колективної власності на підставі Державного акта на право колективної власності на землю ПЛ-21 від 29 грудня 1995 року, внаслідок чого в управління немає повноважень щодо розпорядження нею, є хибним.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Таким чином, Конституція України передбачає наступні форми власності: приватну, державну та комунальну.

Глава 23 Цивільного кодексу України передбачає наявність також приватної, державної та комунальної власності.

Згідно частини третьої статті 78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності та згідно частини першої статті 84 Земельного кодексу у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Як встановлено статтею 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з частиною першою статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

У відповідності до частини другої статті 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Вичерпний перелік земель, які не можуть передаватися у приватну власність визначено частиною 4 цієї статті, і спірна земельна ділянки до таких земель не належить.

Суд зазначає, що процес розпаювання земель колишніх колгоспів відбувався в 2000-2002 роках, а тому Державний акт, на який посилається відповідач, не може вважатись належним доказом існування права колективної власності на спірну земельну ділянку.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що з Державного акту на право колективної власності на землю неможливо встановити, чи включена дана спірна земельна ділянка, оскільки відсутня прив'язка до геодезичної мережі.

Згідно вимог земельного законодавства, чинного на момент діяльності агрофірми "Мир", землі, які перебували у колективній власності, підлягали розпаюванню між його членами, при цьому, невитребувані (нерозпайовані) землі перейшли до складу земель запасу державної власності.

Так у матеріалах справи міститься належним чином завірена копія проекту роздержавлення і приватизації земель агрофірми "Мир" /а.с. 47-50/.

Крім того, з пояснень третьої особи ТОВ "Бурат-Агро" судом встановлено, що за результатами реорганізації КСП "Мир" третій особі передано активи та пасиви реорганізованого підприємства. Разом із тим майнові права на земельні ділянки, які перебували у власності СТОВ "Мир", до ТОВ "Бурат-Агро" не передавались. Вищевказане підтверджується відомостями пооб'єктної розшифровки статей балансу передавального акта від 01 травня 2003 року /а.с. 94-139/.

Отже матеріалами справи фактично спростовуються твердження відповідача про те, що вищезазначені земельні ділянки відносяться до земель колективної власності.

За викладених обставин відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлена листом № 1810/0/26-18 від 28 лютого 2018 року, не містить підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, тобто не ґрунтується на вимогах закону.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не доведено правомірність спірного рішення № 1810/0/26-18 від 28 лютого 2018 року про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, відтак остання підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 15 лютого 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть вживатися заходи з метою добровільного його виконання.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (мікрорайон № 3АДРЕСА_1 м. Лозова, Харківська область, рнок НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавської області, 36039, код ЄДРПОУ 39767930), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (вул. Маршала Бірюзова, 43А, м. Полтава, 38007, код ЄДРПОУ 30152327) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавської області, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) оформлене листом № 1810/0/26-18 від 28 лютого 2018 року про відмову у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавської області, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (мікрорайон № 3АДРЕСА_1 м. Лозова, Харківська область, рнок НОМЕР_1) (вхідний номер Б2446/0/25-18 від 16 лютого 2018 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 червня 2018 року.

СуддяОСОБА_5