Рішення № 74543106, 07.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/245/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами

спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, пров. Ковальський, 17а, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, п/с 1/37, код ЄДРПОУ 39808965)

представник відповідача: ОСОБА_2

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1А.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (надалі – Управління Держпраці), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №КР-0700-19-064-002 від 09.01.2018 року.

Позов ФОП ОСОБА_1 мотивовано тим, що спірною постановою на неї накладено штраф у розмірі 3200 грн. на підставі акту перевірки (інспекційного відвідування) додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №КР-0700-19-064 від 22.12.2017 року. Підставою для накладення штрафної санкції, передбаченої абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, послугував факт вчинення позивачкою порушення вимог ст.115 КЗпП України щодо строків виплати заробітної плати. Позивачка стверджує, що таке порушення тягне за собою відповідальність, передбачену абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України, а відтак відповідач застосував щодо неї штрафну санкцію не у відповідності до вимог закону. Крім того, позивачка стверджує, що відповідачем не дотримано порядок проведення перевірки та прийняття постанови про накладення штрафу, оскільки ці дії вчинені за її відсутності і без належного повідомлення. З цих підстав, просить суд скасувати спірну постанову.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з запереченнями проти позову, мотивованими тим, що головним державним інспектором праці Управління Держпраці 26.12.2017 року проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, яка здійснює господарську діяльність у магазині "Каштан" у м. Новоукраїнка Кіровоградської області. У цьому магазині господарську діяльність фактично здійснює ФОП ОСОБА_3 – матір позивачки, яка у день інспекційного відвідування повідомила інспектора, що ФОП ОСОБА_1 не змогла бути присутньою та просила провести перевірку без неї, а також надала усі необхідні документи. У ході інспекційного відвідування зокрема було установлено, що згідно з наданими до перевірки відомостями нарахування та виплати заробітної плати за серпень, вересень, жовтень та листопад 2017 року заробітна плата найманому працівнику виплачувалася раз на місяць, що є порушення ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України "Про оплату праці". Акт інспекційного відвідування, припис і складений протокол про адміністративне правопорушення були передані для підписання ФОП ОСОБА_1 через її матір та через день були повернуті нею інспектору з підписами позивачки. В акті інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 зазначила, що заробітна плата виплачувалася раз на місяць за їхнім проханням. Про розгляд 09.01.2018 року справи про накладення штрафу телефонограмою повідомлено ФОП ОСОБА_3 – матір позивачки, яка пообіцяла передати їй інформацію та прибути на розгляд справи разом з нею. Оскільки позивачка не з’явилася до Управління Держпраці, постанова про накладення штрафу прийнята за її відсутності. Доводячи правомірність притягнення позивачки до відповідальності за порушення законодавства про працю саме на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, а не абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Позивачка правом подачі відповіді на відзив не скористалася.

До дня судового засідання 15.05.2018 року учасники справи подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 25.07.2016 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом її економічної діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. (а.с. 78 - 80)

Начальником Управління Держпраці видано наказ №1921 від 20.12.2017 року "Про проведення перевірки (інспекційного відвідування)", яким доручено провести перевірку (інспекційне відвідування) додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в термін з 22.12.2017 року по 26.12.2017 року, у зв’язку із наявністю інформації, передбаченої пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року (а.с. 43).

На підставі цього наказу начальником Управління Держпраці головному державному інспектору праці ОСОБА_4 видано направлення №1921/025 від 20.12.2017 року, яким доручено проведення перевірки (інспекційного відвідування) ФОП ОСОБА_1 з питання трудового договору та дотримання його умов, на період з 22.12.2017 року по 26.12.2017 року. (а.с. 44)

За наслідками інспекційного відвідування головним державним інспектором праці ОСОБА_4 складено акт перевірки (інспекційного відвідування) №КР-0700-19-064 від 26.12.2017 року, за висновками якого ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ч.1 ст. 115 КЗпП України щодо строків виплати заробітної плати та вимог ч.1 ст.24 Закону України "Про оплату праці" щодо строків, періодичності і місця виплати заробітної плати (заробітна плата найманому працівнику у серпні, вересні, жовтні, листопаді 2017 року виплачувалася раз на місяць), а також порушено вимоги ст. 29 КзпП України щодо обов’язку власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце (у наказі від 30.03.2017 року №3 про прийняття ОСОБА_5 на посаду продавця продовольчих товарів відсутні умови прийняття на роботу (з випробувальним строком, за строковим трудовим договором тощо). (а.с. 9-14)

Крім цього, головним державним інспектором праці ОСОБА_4 складено протокол №КР-0700-19-064/0051 від 26.12.2017 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, а також припис №КР-0700-19-064/0290 від 26.12.2017 року про усунення порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. (а.с. 15)

Розглянувши матеріали перевірки, заступник начальника Управління Держпраці за результатами розгляду справи склала постанову про накладення штрафу №КР-0699-19-064-001 від 09.01.2018 року, якою за порушення вимог ст.115 КЗпП України, на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3200 грн. (а.с. 8).

Не погоджуючись з цією постановою, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір щодо законності постанови, суд виходив з того, що це рішення прийнято за наслідками здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пунктом 4 Порядку №295 форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені у пункті 5 Порядку №295.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №2955 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Згідно з пунктами 8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Пунктом 14 Порядку №295 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Відповідно до пунктів 19, 20, 21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За правилами пункту 26 Порядку №295, у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пунктів 27, 28 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб – підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП України.

Так, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Згідно з пунктами 6, 7, 8 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Аналіз цих норм законодавства свідчить, що ними встановлена чітка процедура та порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та механізм притягнення суб'єктів господарювання та роботодавців до відповідальності за виявлені порушення законодавства про працю. Підставою для прийняття контролюючим органом постанови про накладення штрафу є відповідний акт, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення законодавства про працю.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" основними принципами державного нагляду (контролю) є зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Всупереч визначеній законодавством процедурі, відповідач не повідомив позивачку про проведення інспекційного відвідування, як заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, а інспекційне відвідування проведено за її відсутності. Внаслідок цього позивачка була позбавлена можливості скористатися своїми правами, передбаченими пунктом 14 Порядку №295, зокрема правом недопуску до інспекційного відвідування.

Між тим, згідно з підпунктом 2 пункту 14 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування інспекторів праці у разі, якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

Як установлено судом, наказ Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів", був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 року за №1500/31368, а набув чинності з дня опублікування 29.12.2017 року.

Відтак, на момент проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та складання акту №КР-0700-19-064 від 26.12.2017 року на офіційному веб-сайті Держпраці всупереч вимогам пункту 4 Порядку №295 було відсутнє рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта, довідки, припису, що давало позивачці право не допустити інспектора праці до інспекційного відвідування.

Суд вважає, що через порушення, допущені посадовою особою відповідача під час проведення контрольного заходу та складання за його наслідками акту №КР-0700-19-064 від 26.12.2017 року, цей акт не може бути належним та допустимим доказом вчинення позивачкою порушень вимог законодавства про працю та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Відтак, складена на підставі цього акту постанова про накладення штрафу №КР-0700-19-064-002 від 09.01.2018 року, на думку суду, є протиправною та такою, що не може створювати юридичні наслідки.

Судом установлено, що спірна постанова також прийнято без участі позивачки, яка у встановленому порядку не була повідомлена про розгляд справи про накладення штрафу.

Представник відповідача, доводячи дотримання порядку повідомлення ФОП ОСОБА_1А про розгляд справи, призначеної на 09.01.2018 року, у відзиві на позов посилалася на те, що телефонограмою від 02.01.2018 року поінформовано матір позивачки - ФОП ОСОБА_3, у присутності якої проводилося інспекційне відвідування, про те, що 09.01.2018 року відбудеться розгляд двох справ про накладення штрафу, а саме на підставі акту перевірки №КР-0699-19-064, складеного щодо неї, та на підставі акту перевірки №КР-0700-19-064, складеного щодо ФОП ОСОБА_1 На підтвердження цього представник відповідача надала витяг з журналу реєстрації телефонограм-повідомлень про виклик ФОП ОСОБА_3 (а.с. 53-53зв.)

Однак, суд зазначає, що ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 є різними суб’єктами господарювання. (а.с. 78 – 80, 81 – 84). Доказів того, що позивачка уповноважила ОСОБА_3 представляти свої інтереси, зокрема під час інспекційного відвідування та розгляду справи про накладення на неї штрафу, матеріали справи не містять.

Отже, через неналежне інформування про розгляд справи про накладення штрафу позивачка була позбавлена можливості надати необхідні пояснення та докази, а рішення прийняте з порушенням її права на участь у процесі його прийняття.

За таких обставин, суд вважає, що під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, оформлення за його наслідками акту та складання на підставі цього акту спірної постанови, відповідач діяв не у порядку та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства.

Суд також враховує, що постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16.04.2018 року у справі №396/402/18 за наслідками розгляду протоколу №КР-0700-19-064/0051 від 26.12.2017 року, складеного у зв'язку з виявленням порушень ОСОБА_1 вимог статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці", останню визнано невинною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, а провадження у справі відносно неї закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. (а.с. 76 - 77).

Відтак суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позивачкою позову та про його задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 78, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР-0700-19-064-002 від 09.01.2018 року про накладення штрафу.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 704, 80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_6