Рішення № 74543034, 08.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року м. Київ №368/177/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

До Кагарлицького районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1М.) з позовом до Кагарлицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати бездіяльність Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо розгляду по суті звернення ОСОБА_1 про перехід на інший вид пенсії, нездійснення призначення йому пенсії за віком у відповідності до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (перехід на інший вид пенсії за іншим Законом) неправомірною;

- зобов'язати Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити призначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за документами, що знаходяться в пенсійній справі, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн.), з урахуванням коефіцієнта величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35%, починаючи з 26 грудня 2017 року, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, а також забезпечити виплату.

Згідно з ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 12.02.2018, дану справу передано за підсудністю з Кагарлицького районного суду Київської області до Київського окружного адміністративного суду.

19 березня 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Відповідно до ухвали від 04.04.2018, суд відкрив провадження в адміністративний страв та визначив, що розгляд справи буде здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

19 квітня 2018 року до суду від Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року суд задовольнив клопотання Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив судове засідання.

На обґрунтування позову позивач послався на те, що пенсія за віком на пільгових умовах, яка призначається на підставі Законів України "Про пенсійне забезпечення" та "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пенсія за віком, яка призначається на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є різними видами пенсійного забезпечення і призначаються за вибором особи.

Позивач вказує, що після досягнення пенсійного віку він набув право на призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і 26.12.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, за документами, що знаходяться в пенсійній справі, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують зверненню з заявою про призначення пенсії, а саме: за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн.), з урахуванням коефіцієнта величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35%, починаючи з дня подання даної заяви. Також, позивач просив припинити виплату раніше призначеної, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії з дня подання даної заяви.

Водночас, листом від 04.01.2018 №314/Я-02 Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у призначенні пенсії, зазначаючи, що звернення позивача щодо перерахунку пенсії з 01.10.2017 розглянуто. Позивач наголошує, що його звернення стосувалося не перерахунку призначеної пенсії, а призначення іншого виду пенсії та припинення виду раніше призначеної пенсії.

На думку позивача, вищевказане свідчить про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено йому у призначені пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховуючи, що з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм цього Закону він звернувся вперше.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в Кагарлицькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вказує, що пенсія позивачу була призначена із зменшенням пенсійного віку як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це передбачено статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, частиною 1 вище зазначеної статті визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Цією ж статтею визначено, що призначення та виплата пенсії названим категоріям проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відповідач наголошує, що позивач являється пенсіонером, який отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія йому призначена із зменшенням пенсійного віку, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також при призначенні пенсії застосовувалася методика визначена Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

В свою чергу, в обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач зосереджує своє мотивування на тому, що він отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка призначена на підставі Законів України "Про пенсійне забезпечення" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і вважає, що набув право на призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже має право на її призначення. При цьому він зазначає, що це все різні види пенсій. Відповідач зазначає, що така позиція позивача є хибною, оскільки він з часу призначення пенсії отримує її за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Вказує що, чинним законодавством не передбачено права особи на перепризначення пенсії, а тим паче не передбачено механізму здійснення перепризначення пенсії. Проте, можливий перерахунок пенсії в зв'язку з переходом на інший вид пенсії, один з тих, який зазначено в статті 9 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Також пояснює, що позивачу з 01.10.2018 було здійснено перерахунок його пенсії за віком в зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" з 01.10.2017. При проведенні такого перерахунку пенсії було здійснено осучаснення заробітної плати (враховано показник середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн.) та врахований новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1452,00 грн.) При цьому, величина оцінки одного року страхового стажу була переглянута з 1,35% до 1%, як це передбачено законом.

Відповідач вважає, що Кагарлицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло в рамках діючого законодавства, а твердження позивача, які викладені в позовній заяві ніяким чином не доводять неправомірність дій управління.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серія А №186815, видане Київською обласною державною адміністрацією 16.10.1998 (том 1, а.с. 1).

Згідно копії паспорта серії СН 615244, виданого Кагарлицьким РВ ГУМВС України в Київській області 10 вересня 1997 року, позивач народився - 21.02.1957 (том 1, а.с. 36).

З лютого 2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кагарлицькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області і отримує пенсію за віком, призначену йому зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

21 лютого 2017 року ОСОБА_1 виповнилося 60 років і, на думку позивача, він набув право на пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

26 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та нарахування пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з дня подання даної заяви із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн.), з урахуванням коефіцієнта величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35%. Також просив, припинити з дня подання даної заяви виплату йому раніше призначеної пенсії, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (том 1, а.с. 40-41).

У відповідь Кагарлицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 04.01.2018 №314/Я-02 повідомило, що позивач перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію за віком, розмір якої обчислений згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, в даному листі зазначено, що розмір пенсії позивача на 30.09.2017 становив 1597,90 грн. Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 01.10.2017 проведено перерахунки пенсій. При проведенні такого перерахунку було здійснено осучаснення заробітної плати (враховано показник середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн.) та врахований новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1452,00 грн.). При цьому величина оцінки одного року страхового стажу була переглянута з 1,35% до 1%. Вказано, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивача становить 28 років 5 місяців 14 днів (по 30.04.2006 року). Відповідно коефіцієнт страхового стажу становить 0,28417. Осучаснена середньомісячна заробітна плата за період з 01.03.1987 по 29.02.1992 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.04.2006 - 5310,33 грн. (3764,40 грн. х 1,41067 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати)). Повідомлено, що, визначений у встановленому порядку з урахуванням особистих показників позивача, розмір пенсії після перерахунку з 01.10.2017 складає 1723,42 грн., де: 1509,04 грн. - розмір пенсії за віком (5310,33 х 0,28417); 43,56 грн. - доплата за понаднормовий стаж 3 роки (1452,00 х 3%); 170,82 грн. - додаткова пенсія потерпілим внаслідок ЧК 2 категорії (том 1, а.с. 42).

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

В силу частини першої статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, яка була чинною у 2007 році; далі - Закон №796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку.

Згідно із частиною третьою статті 55 Закону №796-XII, призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Отже, призначення та виплата пенсії позивачу у 2007 року здійснювалися у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями частини першої статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №1058-ІV) закріплено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другої статті 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Вказане відповідає позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі №21-612а14.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-ІV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп - Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс):( 100 % х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Пунктом 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що під час переведення особи з одного виду пенсії на інший розмір пенсії визначається виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Пунктом 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV передбачено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Буквальний зміст пункту 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV дає підстави стверджувати, що величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% застосовується лише при призначенні особі пенсії.

Позивач наголошує, що відповідачем було неправомірно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ураховуючи, що з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм цього Закону він звернувся вперше.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року (справа №К/9901/1245/17) висловив свою позицію стосовно того, що статтею 55 Закону №796-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Втім вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV.

Тобто, пенсія за віком на загальних підставах та пенсія за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку розраховується відповідно до норм одного Закону України - "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що позивач використав право на призначення пенсії за віком. При цьому, досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", жодним чином не змінює його статус як особи, пенсію за віком якій вже було призначено у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням пільг щодо пенсійного віку, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки заява позивача до Кагарлицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області фактично стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена в 2007 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 КАС визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що оскільки у позові відмовлено, підстави встановити судовий контроль за виконанням рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.