Рішення № 74542228, 06.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 р. Справа№805/1973/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Широбокової М.О.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про зобов’язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення знову

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позову зазначає, що є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до трудової книжки позивачу була призначена та виплачувалась пенсія за віком управління соціального забезпечення м. Слов’янська.

15 жовтня 1998 року позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

Починаючи з 1999 року і станом на сьогоднішній день пенсії позивач не отримує. З зазначених причин 06 вересня 2017 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про поновлення пенсії за віком з 15.04.1999 року.

12 грудня 2017 року було отримано відповідь відповідача № 43566/02 від 17.11.2017 року з доданим рішенням про відмову у поновленні пенсії позивачу № 3851/02-8 від 13.09.2017 року.

Вважає дії відповідача щодо відмови в поновленні пенсії неправомірними і дискримінаційними та такими, що суперечать законодавству.

Ухвалою суду від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 18 квітня 2018 року.

Ухвала суду 18 квітня 2018 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 24 квітня 2018 року суд з власної ініціативи витребував докази.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 червня 2018 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Клопотанням, яке надійшло до суду 04.06.2017 року, представник позивача просив відкласти розгляд справи, оскільки в дійсний час він знаходиться в Ізраїлі (том 2, а.с. 4).

Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки по-перше збігають строки розгляду даної справи через самостійний збір доказів судом, по-друге, в матеріалах справи наявні всі необхідні докази для вирішення справи по суті, по-третє, в довіреності позивача значиться 9 фізичних осіб та одна юридична особа, що мають право представляти інтереси позивача (том 1, а.с. 117).

Відповідачем надано письмові заперечення (том 1, а.с. 188-191). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 06.09.2017 року на адресу управління засобами поштового зв’язку надійшла заява від 09 липня 2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення/перерахунок пенсії. Відповідно до супровідного листа до управління надійшли копія довіреності, копія ізраїльського посвідчення особи, копія ідентифікаційного коду, копія трудової книжки, оригінал апостильованої заяви про поновлення пенсії.

Отже, до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надано лише копії документів, які не завірені належним чином та надіслані поштою, що унеможливлює здійснити завірення наданих до заяви документів.

13.09.2017 року Слов’янським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надано відповідь № 33851/02 з повідомленням, що згідно вимог Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником. Тим же Порядком роз’яснено, що законні представники є батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів (органів) опіки і піклувальники – в разі, якщо пенсія призначається особі, яка не досягла повнолітті або є недієздатною. Інші випадки не передбачені.

Порядком також передбачено надання документів, що посвідчують громадянство України, проте, позивачем надано посвідчення особи, яке видане Державою Ізраїль. До управління було надано копію ідентифікаційного коду, який був виданий 25.06.2007 року Слов’янською ОДПІ, а до позову – ГУ ДФС у Запорізькій області, який видано 26.09.2017 року. Підставою ж для видачі коду є паспорт громадянина України.

Наголошує, що позивач зазначив у позові, що йому була призначена та виплачувалась пенсія за віком управлінням соцзабезпечення м. Слов’янська, однак згідно копії трудової книжки, а саме: штампу запису № 14 відомостей про звільнення ОСОБА_1 був звільнений з Локомотивного депо м. Тбілісі у зв’язку з переходом на пенсію по ІІ групі інвалідності, про що також свідчить штамп (іноземного зразку) про призначення пенсії у трудовій книжці позивача.

Крім того, Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначає, що функції щодо призначення та виплати пенсії передані до органів Пенсійного фонду лише у 2001 році. Пенсійні справи, по яким на момент набуття повноважень не було виплат, до управління Пенсійного фонду не передано, з чого слідує висновок, що ОСОБА_1 в Слов’янському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області пенсійні виплати ніколи не отримував.

Вимоги про стягнення з Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області компенсації втрати частини грошових доходів вважає передчасними.

З зазначених причин відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Просить суд направити рішення на адресу управління.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 звернулася до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з апостильованою заявою ОСОБА_1, підписаною ним 09 липня 2017 року про поновлення пенсії та доданими до неї додатками (том 1, а.с. 56-59).

Згідно листа Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.09.2017 року № 3385/02 відповідач повідомив представника про відсутність законодавчих підстав для розгляду заяви про поновлення пенсії позивачу через представника відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1. Також, пенсійну справу позивача відповідачу у 2001 році не було передано до управління ПФУ(том 1, а.с. 62).

Листом від 17 листопада 2017 року № 43566/02 відповідач повідомив представника, що ним не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного й того ж питання (том 1, а.с. 61).

Як зазначає відповідач, документу, що засвідчує громадянство України позивачем не було надано до заяви про поновлення пенсії.

Суд ухвалою про відкриття даної справи від 26 березня 2018 року витребував у представника позивача такі документи.

Поясненнями б/д представник позивача ОСОБА_2 повідомив суд про неможливість надання внутрішнього паспорту громадянина України. Щодо вимоги надати паспорт громадянина України для виїзду за кордон представник зазначив, що також не має можливості виконати її, оскільки триває оформлення нового паспорту (том 1, а.с. 158-160).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії подаються документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Пунктом 2.22 зазначеного Порядку визначено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи приймаються паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації). Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Пункт 2.9 Порядку передбачає, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Відтак, на момент звернення позивача до управління у вересні 2017 року, документу, що засвідчує громадянство України, позивачем не було надано.

Судом з власної ініціативи направлений запит до Головного управління ДФС у Запорізькій області про отримання ОСОБА_1 РНОКПП. Листом від 11 травня 2018 року фіскальний орган надав копії документів, які пред’являлися позивачем для отримання картки платника податків (том 1, а.с. 216-228). Серед наданих документів паспорту громадянина України також не було.

На вимогу суду листом від 18 травня 2018 року Державна міграційна служба України повідомила суд про те, що ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії РU № 218414, виданим 08.12.2017 року органом видачі 2ISR 2ISR. Факт оформлення паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_1 не встановлено (том 2, а.с. 1).

Представником позивача клопотанням від 22.05.2018 року надано копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії РU № 218414, виданого 08.12.2017 року, тобто, після звернення до відповідача у вересні 2017 року з заявою про поновлення пенсії (том 1, а.с. 233-247).

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України від 09.07.2006 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надані Верховною Радою України.

Статтею 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.

За приписами статті 51 Закону №1058 у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Сторонами не надано документів, що підтверджують отримання позивачем пенсії за шість місяців наперед перед його від'їздом до Ізраїлю.

Згідно п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління пенсійного фонду України у районі, місті, а також у місті та районі , що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-якій час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 2.23 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій передбачено, що документи необхідні для призначення пенсії, можуть бути поданім як в оригіналах, та і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

За приписами пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Додатком 2 до Порядку № 22-1 затверджено форму заяви про призначення пенсії, яка складається з двох аркушів.

Заява ж позивача складена на одному аркуші, зворотній бік заяви відсутній (том 1, а.с. 56).

Відтак заява, надана представником позивача ОСОБА_3 для призначення пенсії ОСОБА_1, не відповідає визначеній законодавством формі.

Як зазначено судом вище, документів, що підтверджують громадянство України ОСОБА_1 до заяви також не було надано.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.9 Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про місце проживання (реєстрації) особи; особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Згідно пункту 2.22 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства надають також копію посвідки на постійне проживання.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492 документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виданий позивачу лише 08 грудня 2017 року, а паспорту громадянина України не надано.

Пунктом 4.2. Порядку встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Крім того, суд наголошує, що відповідно до листа управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради від 10.05.2018 року № 08-16/1546 в архіві управління зберігається архівний пенсійний протокол № 14-17/1260 (розпорядження 45108 від 17.07.1996 року) про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Матеріали архівної справи знищені (том 1, а.с. 212).

Позивач зазначив, що відповідно до трудової книжки позивачу була призначена та виплачувалась пенсія за віком управління соціального забезпечення м. Слов’янська.

Згідно розпорядження 45108 від 17.07.1996 року пенсія позивачу призначалась не за віком, як зазначено у позові, а за інвалідністю ІІІ групи на підставі довідки ВТЕК (том 1, а.с. 213).

Аналогічні дані містяться у трудовій книжці позивача (том 1, а.с. 43). Згідно штампу запису № 14 відомостей про звільнення ОСОБА_1 був звільнений з Локомотивного депо м. Тбілісі у зв’язку з переходом на пенсію по ІІ групі інвалідності Весь трудовий стаж, починаючи з 1954 року, позивачем отриманий у Грузії, і лише три місяці в 1998 році позивач працював сторожем в дитячому садку в м. Слов’янську (том 1, а.с. 44).

Позивач просить суд провести поновлення та виплату пенсії за віком, яка ніколи не призначалась йому ані управлінням ПФУ, ані управлінням соціального захисту населення. Матеріали справи не містять жодного документу, що позивачеві призначалась в Україні пенсія за віком, тому суд не може її поновити в спосіб захисту, обраний позивачем.

Крім того, при зверненні до відповідача з заявою невстановленої форми, позивачем не додано визначених законодавством документів, що підтверджують його право на отримання пенсії за віком в Україні.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів не підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання представника позивача про поновлення строку на подачу позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а й іншими законами України.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України № 1058-IV.

Таким чином, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Питання судових витратах не вирішується, оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст. ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВІРІШИВ:

Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.

У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце проживання: Ізраїль, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) про зобов’язання провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 08 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.