Рішення № 74541849, 29.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 р. Справа№263/15983/17

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Гришиної А.А., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2017 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до відповідача, Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної позивачу на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». З посиланням на статті 19, 22, 58 Конституції України, статті 13, 18, 50-1 Закону України «Про прокуратуру» позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку розміру призначеної пенсії за вислугу років;

- зобов’язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії з 1 вересня 2017 року на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-573 від 18.08.2017, відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), та здійснювати у подальшому її виплату у новому розмірі, без обмеження граничного розміру пенсії.

8 2017 Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону №2136-VII від 13.07.2017.

21 грудня 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області справа була передана на розгляд Донецького окружного адміністративного суду.

26 березня 2018 року у зв’язку із поверненням апеляційної скарги Донецькім апеляційним адміністративним судом справа поступила до Донецького окружного адміністративного суду.

4 квітня 2018 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

18 квітня 2018 року від відповідача витребувані докази: копія пенсійної справи ОСОБА_1 На виконання ухвали відповідач повідомив про неможливість надання витребуваних доказів, оскільки пенсійна справа за заявою ОСОБА_1 передана за місцем його проживання до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

15 травня 2018 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про заміну первісного відповідача належним відповідачем управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

29 травня 2018 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він є працівником прокуратури, який отримує пенсію за вислугу років, призначену в вересні 2013 році на підставі статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-XII “Про прокуратуру” (в редакції Закону, що діяла на момент призначення). Після звільнення з органів прокуратури в серпні 2017 року ним була подана заява до відповідача про перерахунок пенсії на підставі статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-XII “Про прокуратури”. На думку позивача, незважаючи на те, що стаття 50-1 вказаного Закону втратила чинність, відповідач мав здійснити перерахунок призначеної йому пенсії саме на підставі вказаної норми Закону, оскільки право на пенсійне забезпечення було набуто ним в 2013 році, а всі наступні зміни в законодавстві звужували його соціальні права, що відповідно до Конституції України не допускається.

У відзиву на позовну заяву відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з наступних підстав. Законом України від 2 березня 2015 року №213-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих атів України щодо пенсійного забезпечення” з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії відповідно до Закону України “Про прокуратуру”. З 1 червня 2015 року пенсії відповідно до Закону України “Про прокуратуру” не призначаються і не перераховуються. Конституційним Судом вказаний Закон був визнаний неконституційним. Статтею 86 Закону України “Про прокуратуру” перерахунки пенсій працівникам прокуратури передбачені, однак визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій визначаються Кабінетом Міністрів України. На сьогоднішній день відповідного нормативного акту не прийнято. Норми статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-XII “Про прокуратуру” на дату звернення позивача втратили чинність. Оскільки пенсія позивачу виплачується згідно вимог діючого законодавства відповідач не має законних підстав для проведення перерахунку пенсії останньому. Позивачу запропоновано у разі не згоди оскаржити прийняте рішення відповідно до приписів Закону України «Про звернення громадян».

В письмових пояснення відповідач покликався на неможливість надання копії заяви позивача про перерахунок пенсії, оскільки заяву було написано в довільній формі, на яку 23 серпня 2017 року була надана відповідь згідно Закону України “Про звернення громадян”. До вказаної заяви позивач долучив копію довідки про заробітну плату. На думку відповідача, при подачі заяви позивач порушив “Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викиданим в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону Україні “Про прокуратуру”, дана обставина визнана сторонами і не є спірною.

18 серпня 2017 року прокуратурою Донецької області ОСОБА_1 видана довідка про суму його заробітної плати станом на 18 серпня 2017 року.

18 серпня 2017 року ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області була подана заява, в якій заявник просив здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугою років з урахуванням фактично отриманих виплат та умов оплати на день звільнення. До заяви були додані копії трудової книжки та довідки прокуратури Донецької області №18-57-573 від 18.08.2017.

23 серпня 2017 року Центральним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області листом за №16971/02 ОСОБА_1 була надана відповідь на заяву про перерахунок пенсії. Позивача було повідомлено про неможливість перерахунку пенсії відповідно до нової довідки про заробітну плату №18-57-573 від 18.08.2017 у зв’язку із відсутністю законних підстав. Позивачу запропоновано у разі не згоди з прийнятим рішенням оскаржити його до суду відповідно до приписів Закону України «Про звернення громадян».

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення працівників прокуратури регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-V “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-V) та Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII “Про прокуратуру” (далі – Закон №1697-VII).

За приписами частини 1 статті 44 Закону №1058-V заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 зазначеного Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пунктом 1.5 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1), встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно з пункту 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту З пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення.

Однак відповідачем всупереч наведеним нормам не було прийнято рішення про призначення (перерахунок) пенсії або відмову у призначенні пенсії.

Заяву позивача було розглянуто та надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян», що не передбачено Законом №1058-V та Порядком № 22-1.

Таким чином, позивач помилково вважає, що відповідачем були вчинені дії щодо відмови в перерахунку розміру призначеної пенсії за вислугу років.

Згідно з частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Беручи до уваги, що відповідачем не розглянуто належним чином заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, та не прийнято передбачене Порядком № 22-1 рішення за його заявою, належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є визнання протиправною бездіяльності Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_1 від 18 серпня 2018 року про перерахунок пенсії за вислугою років з урахуванням фактично отриманих виплат та умов оплати праці на день звільнення.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд врахував висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі №541/736/17.

Згідно статті 47 Закону №1058-V пенсія виплачується за місцем фактичного проживання пенсіонера.

Судом на підставі довідки від 26 грудня 2017 року №0000448521 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та власноручної заяви позивача встановлено, що місцем фактичного проживання останнього є вулиця Севастопольська, б. 96, м. Краматорськ.

Також судом встановлено, що на дату прийняття рішення пенсійна справа ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

Таким чином, відсутні правові підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок, оскільки пенсія виплачується органом Пенсійного фонду за місцем фактичного проживання пенсіонера.

Суд не приймає до уваги аргументи сторін щодо законодавства, яким слід керуватися при перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної працівнику прокуратури, оскільки орган, що призначає пенсію, не розглянув питання про перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою за нормами пенсійного законодавства.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку розміру призначеної пенсії за вислугу років та зобов’язання провести перерахунок розміру пенсії та здійснювати у подальшому її виплату у новому розмірі без обмеження граничного розміру пенсії.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам (стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Севастопольська, б. 96, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27-А, код ЄДРПОУ 41250795) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_1 від 18 серпня 2017 року про перерахунок пенсії за вислугою років з урахуванням фактично отриманих виплат та умов оплати праці на день звільнення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку розміру призначеної пенсії за вислугу років та зобов’язання провести перерахунок розміру пенсії з 1 вересня 2017 року на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-573 від 18.08.2017, відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), та здійснювати у подальшому її виплату у новому розмірі, без обмеження граничного розміру пенсії, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Севастопольська, б. 96, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27-А, код ЄДРПОУ 41250795).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 29 травня 2018 року.

Повний текст рішення складений 8 червня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.