Рішення № 74541780, 04.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року ЛуцькСправа № 162/118/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – ОСОБА_4 ОУПФ) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с. Щитинь Любешівського району Волинської області, яке відповідно до постанови КМУ від 23.07.1991 року №106 належить до зони гарантованого добровільного відселення.

Постійно проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач 06.11.1984 року влаштувався на роботу в Українську нафтогазорозвідувальну експедицію глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія» і працював на території Ямало-Ненецького автономного округу РФ.

У вказаному підприємстві він працював помісячно вахтовим методом, два тижні і два тижні був у дома.

Таким чином в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія» він працював до 29.08.1991 року.

Працюючи у РФ вахтовим методом, він був зареєстрованим і постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2.

25.09.2017 року позивач звернувся до ОСОБА_3 ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

20.01.2018 року він отримав лист з ОСОБА_3 ОУПФУ №628/02-20-17 від 15.01.2018 року, яким відмовлено в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, з посиланням, що не надав управлінню доказів про постійне проживання в с. Щитинь з 26.04.1986 року по 01.01.1993 року не менше 3-х років.

Просить визнати протиправними дії ОСОБА_3 ОУПФУ щодо відмови йому, ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсій за віком та зобов’язати ОСОБА_4 ОУПФУ призначити позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, зобов`язати відповідача призначити пенсію з 24.10.2017 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с. Щитинь Любешівського району Волинської області, яке відповідно до постанови КМУ від 23.07.1991 року №106 належить до зони гарантованого добровільного відселення.

Постійно проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_2, він 06.11.1984 року влаштувався на роботу в Українську нафтогазорозвідувальну експедицію глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія» і працював на території Ямало-Ненецького автономного округу РФ.

У вказаній установі він працював вахтовим методом – два тижні і два тижні був у дома.

Таким чином в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія» він працював до 29.08.1991 року.

З 29.08.1991 року по 01.01.1993 року продовжував постійно проживати в с. Щитинь і з січня 1992 року почав працювати лісорубом Любешівського держлісгоспу.

Працюючи у РФ вахтовим методом, він був зареєстрованим і постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Підтвердженням його постійного проживання в с. Щитинь є те, що під час роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія», він 10.11.1985 року уклав шлюб з ОСОБА_5, який було зареєстровано Малоглушанською сільською радою Маневицького району і під час спільного проживання народилося троє дітей, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвами про народження, виданими Малоглушанською сільською радою Маневицького району.

Також підтвердженням постійного проживання ОСОБА_1 в с. Щитинь є акт обстеження умов його проживання від 13.02.2018 року і довідка видана Щитинською сільською радою Любешівського району від 13.02.2018 року, з яких вбачається, що він постійно проживав в с. Щитинь з 04.02.1981 року по даний час.

Крім цього, факт постійного проживання позивача в с. Щитинь Любешівського району також підтверджується копією посвідчення №1575 з якого вбачається, що він дійсно працював у Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія» вахтовим методом.

ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується дослідженою судом довідкою №658, виданою Волинською облдержадміністрацією 19.10.2017 року.

25.09.2017 року позивач звернувся до ОСОБА_3 ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_3 ОУПФУ №628/02-20-17 від 15.01.2018 року, відмовлено в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, з посиланням, що не надав управлінню доказів про постійне проживання в с. Щитинь з 26.04.1986 року по 01.01.1993 року не менше 3-х років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що за ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 55 вказаного Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується дослідженою судом довідкою №658, виданою Волинською облдержадміністрацією 19.10.2017 року.

Записами в трудовій книжці серії БТ-І № 0923975 підтверджується те, що позивач з 06.11.1984 року по 29.08.1991 року працював в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об’єднання «ЗахУкргеологія», на території Ямало-Ненецького атомного округу РФ.

З архівних довідок Муніципального архіву від 15.09.2017 року №1204-02/7020 та від 26.01.2018 року №1204-02/7019 м. Новий Уренгой РФ підтверджується, що ОСОБА_1 працював Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія» та за 1986-1991 роки йому нараховувалась заробітна плата.

Підтвердженням його постійного проживання в с. Щитинь є те, що під час роботи в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння, він 10.11.1985 року уклав шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується оглянутим судом свідоцтвом про укладення шлюбу №378214 виданим Малоглушанською сільською радою Маневицького району і під час спільного проживання народилося троє дітей, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвами про народження №402025, №№260755, №437055 виданими Малоглушанською сільською радою Маневицького району.

Також підтвердженням постійного проживання ОСОБА_1 в с. Щитинь є акт обстеження умов його проживання від 13.02.2018 року і довідка видана Щитинською сільською радою Любешівського району від 13.02.2018 року, з яких вбачається, що він постійно проживав в с. Щитинь з 04.02.1981 року по даний час.

Крім цього, факт постійного проживання позивача в с. Щитинь Любешівського району також підтверджується копією службового посвідчення №1575, з якого вбачається, що він дійсно працював у Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ЗахУкргеологія» вахтовим методом та користувався правом безоплатного проїзду у вахтових літаках і автобусах.

Вказані фактичні обставини підтверджені також допитаними в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, який знав позивача по спільній нафтогазорозвідувальній експедиції і має документи про свою роботу за час, стосовно якого він підтверджує роботу позивача та свідка ОСОБА_10

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив, що працював разом з позивачем з 1984 року по 1990 рік в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння, вахтовим методом два тижні в місяць, а два тижні були вдома. Літали на роботу літаком. Зазначив, що теж був прописаний в селі, яке відноситься до зони радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС ІІІ категорії і вже отримує таку пенсію півтора роки. В нього теж є посвідчення потерпілого.

Свідок ОСОБА_10 зазначила, що знає позивача давно, вони з одного року, він постійно жив з батьками в селі Щитинь від народження і по даний час, є сусідами. Вказала, що в 1984-1990 роках ОСОБА_1 їздив в Росію на роботу на два тижні вахти, а два тижні був вдома, і так було роками.

З оглянутої судом постанови Маневицького районного суду Волинської області від 07.06.2017 року в справі №164/906/17, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року вбачається, що визнано дії ОСОБА_3 ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_9 (який працював з 1983 по 1990 рік в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції проживаючи в селі, яке відноситься до зони ЧАЕС) у призначенні пільгової пенсії за віком протиправними та зобов'язано ОСОБА_4 ОУПФУ провести призначення ОСОБА_9, пільгової пенсії за віком у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 28.10.2016 року.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 проживав у зоні гарантованого добровільного відселення більше 3 років у період з 26.04.21986 року по 01.01.1993 року, як того вимагає ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а саме з 06.11.1984 року по 29.08.1991 року будучи зареєстрованим проживав кожні два тижні в місяць в с. Щетинь, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС за наявності відповідного посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, а з 29.08.1991 року по 01.01.1993 року – проживав постійно), таким чином набувши необхідний стаж проживання. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виповнилось 55 років 24.10.2017 року. Беручи до уваги пп. 1 п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», позовні вимоги про зобов’язання відповідача призначити пільгову пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.10.2017 року також належить задовольнити, враховуючи, що з заявою про призначення пенсії звернувся 25.09.2017 року.

Відповідно до вимог пп. 1 п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні пільгової пенсій за віком, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №2 від 20.02.2018 року

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Камінь_Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсій за віком.

Зобов’язати ОСОБА_4 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.10.2017 року. .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 (44225, Волинська область, Любешівський район район, село Щитинь, вулиця Поліська, 9, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Відповідач ОСОБА_4 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця 1 Травня, 1а, код ЄДРПОУ 41248058).

ОСОБА_11 Костюкевич

Повне рішення суду складено 08.06.2018 року.