Постанова № 74541157, 08.06.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4289/17

Провадження № 22-ц/779/629/2018

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Горейко М.Д., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Возняк В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 23 січня 2018 року під головуванням судді Кардаш О.І. в м. Калуш,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3В про зміну розміру призначених аліментів на дитину.

Вимоги мотивувала тим, що з 12.08.2006 року з ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29.04.2011 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 10.03.2010 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі в розмірі по 600,00 грн. щомісячно, до повноліття дитини. Відповідач додатково в добровільному порядку жодної допомоги на утримання дитини не бажає надавати.

ОСОБА_3 фізично здоровий, на даний час має більші доходи, працює не офіційно та фактично приховує свої доходи, а тому може надавати матеріальну допомогу на утримання доньки у значно більшому розмірі. За таких обставин позивачка просила збільшити визначений судом розмір аліментів і стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн щомісячно.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 23 січня 2018 року позов задоволено.

Змінено розмір аліментів та зобов’язано стягувати із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 гривень щомісячно і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочато з дня набрання рішенням законної сили.

Відкликано виконавчий лист по справі за № 2-315/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Не погоджуючись з вищевказаним заочним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення було прийняте з порушенням норм процесуального права, при неповному з’ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також при неправильному застосуванню норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що задовольняючи позов та збільшуючи розмір стягуваних аліментів у більше ніж два рази, судом першої інстанції не було враховано, що позивач не навела належних та допустимих доказів, які давали б підстави для збільшення аліментів, а саме не надала суду жодних доказів які б свідчили про покращення матеріального становища платника аліментів, збільшення його доходів чи неофіційне працевлаштування, а також належний стан здоров’я. Доказів зміни матеріального або сімейного стану, поліпшення здоров’я, суду першої інстанції не надано, суд виходив виключно з припущень, що є не припустимим та фактично вказує на порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Також позивачкою приховано фактичний стан справ, не взято до уваги пропорційний обов’язок утримання дитини батьками, який є рівнозначним обов’язком для обох батьків в рівних частках для утримання їх дитини, який вираховується з поділу розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

За таких обставин апелянт вважає, що суд першої інстанції не з’ясував належним чином усі фактичні обставини, що мають значення для справи та не надав належної оцінки недоведеності вказаним позивачкою доводам, взявши за основу виключно припущення, формально визначився з правовідносинами які мали місце між сторонами з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково. Змінити розмір аліментів та стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі по 930 грн щомісячно і проводити стягнення до досягнення дитиною повноліття.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги. Посилання апелянта на те, що заборгованість по сплаті аліментів він погасив з позичених коштів не заслуговує на увагу, оскільки в 2014 році ОСОБА_2 відчужив належну йому на праві власності двохкімнатну квартиру і мав достатньо коштів для погашення заборгованості по аліментах і в майбутньому на їх сплату у більшому розмірі. Жодних доказів про погіршення свого стану здоров’я та операційного втручання на яке посилався ОСОБА_3 суду не було надано, а тому дана інформація не може братись до уваги. ОСОБА_2 просить постановити рішення яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3

Сторони в судове засідання не з’явилися без поважних причин, хоча належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, тому розгляд апеляційної скарги проведено без їх участі.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Калуського міськрайонного суду від 29.04.2011 року розірвано (а.с.6). Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Дитина проживає з позивачем, що підтверджується довідкою, виданою ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради №43073 від 13.12.2017 року (а.с.8).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.03.2010 року (а.с.7) постановлено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 600 гривень щомісячно, починаючи з 15.12.2009 року і до її повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право кожної дитини на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року становить 1860 гривень. З 01 липня 2018 року становитиме 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

При визначенні розміру аліментів судом першої інстанції враховано майновий стан відповідача, який офіційно не працює, а також те, що згідно довідки Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби №1608 від 28.12.2017 року (а.с.17) ОСОБА_3 виплачено позивачці борг по аліментах в сумі 53 000 грн. в листопаді 2017 року, що підтверджує його платоспроможність.

Суд першої інстанції, врахувавши матеріальне становище та стан здоров’я сторін та встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, прийшов до правильного висновку про задоволення позову та необхідності зміни розміру аліментів у твердій грошовій сумі по 1500 гривень щомісячно. З такими доводами погоджується суд апеляційної інстанції.

Доводи апелянта про неможливість сплати аліментів в більшому розмірі є необґрунтованими, оскільки відповідач є працездатною, фізично здоровою особою і може працювати та виконувати обов’язок по утриманню дитини, а тому має можливість сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості рішення суду і підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 23 січня 2018 року без змін.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 982 грн 20 коп. судового збору в доход держави на р/р 31212206780002, отримувач – Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача–37952250, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) – 836014, код класифікації доходів бюджету – 22030001.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 червня 2018 року.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_5

ОСОБА_6