Рішення № 74540936, 07.06.2018, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/485/18

Провадження № 2/347/375/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Гордія В.І.,

з секретарем – Корбутяк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: орган опіки і піклування Косівської районної державної адміністрації про стягнення боргу за кредитом спадкодавця,

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: орган опіки і піклування Косівської районної державної адміністрації про стягнення боргу за кредитом спадкодавця.

В судове засідання представник позивача, не з’явився, проте в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.

Із позовних вимог видно, що відповідно до укладеного договору № IFWWRG10580010 від 18.10.2011 року, ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2437,11 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.10.2013 року. 21.04.2014 року позичальник ОСОБА_3 померла. 23.02.2017 року банком було отримано відповідь приватного нотаріуса, в якій зазначалося, що спадкоємцями померлої ОСОБА_3, які звернулися із заявами про прийняття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 21.09.2017 року даним спадкоємцям, банком було направлено претензію про сплату ними боргу спадкодавця, який так сплачений не був. В зв»язку із цим позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом спадкодавця в розмірі 6385,01 грн.

Відповідач ОСОБА_1 та опікун неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_4, в судове засідання не з»явилися, звернулися до суду з заявами, в яких просять в позові відмовити повністю, застосувавши до позовних вимог строк позовної давності, оскільки спадкодавця померла ще 21.04.2014 року, а до суду банк звернувся 15.03.2018 року, тобто, більше як через три роки.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити застосувавши строки позовної давності,з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_3, звернулася з письмовою заявою позичальника № IFWWRG10580010 від 18.10.2011 року до ПАТ КБ «Приват Банк» про надання їй кредиту у розмірі 2437,12 грн. строком 24 місяці з 18.10.2011 року по 17.10.2013 року включно (а.с.9-10).

Окрім того, як зазначено в даній заяві, відповідачка, підписавши її підтвердила своїм підписом те, що: вона ознайомилася і згідна з Умовами та правилами надання споживчого кредиту, які були надані їй у письмовій формі.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ст. 1050 ЦК України.

Згідно поданого банком розрахунку заборгованості за договором № IFWWRG10580010 від 18.10.2011 року (а.с.6-8), загальна заборгованість за кредитом становить 6385,01 грн., зокрема: заборгованість за кредитом – 1951,11 грн.; заборгованість за процентами – 0,20 грн.; заборгованість з комісії – 1035,81 грн.; загальна сума нарахованої пені – 3397,89 грн.

У відповідності до положень ст. 256 ЦК України та згідно ст. 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 260 передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як видно із заяви позичальника № IFWWRG10580010 від 18.10.2011 року, у ній вказано, що дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше ніж 17.10.2013 року, тобто строк звернення банку до суду за захистом свого порушеного права по даному кредитному зобов»язанню позичальника, вийшов ще 17.10.2016 року.

А що ж до п.1.7.31 Умов і правил надання банківських послуг (а.с.20), яким передбачено, що строк позовної давності щодо вимог банку по поверненню кредиту складає 50 років, судом до уваги на береться, оскільки на долученому до справи витягу з Умов і правил надання банківських послуг відсутній підпис позичальника ОСОБА_3, а доказів того, що на час підписання нею анкети позичальника № IFWWRG10580010 від 18.10.2011 року, діяли саме ці Умови та правила надання банківських послуг, позивачем суду не надано. А тому, суд вважає не доведеним факт того, що ОСОБА_3, погодилася саме з даними умовами, та приєдналася саме до цих Умов.

У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Окрім того, судом було встановлено також і те, що позичальник ОСОБА_3 померла ще 21.04.2014 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.13), після смерті якої пройшло більше 3-х років, протягом яких банк міг звернутися з таким позовом до її правонаступників. А один із відповідачів все ще є неповнолітнім і має статус дитини-сироти та перебуває під опікою ОСОБА_4

За таких обставин, суд вважає, що в позові ПАТ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості, слід відмовити за спливом строків давності звернення до суду.

На підставі наведеного, ст.ст. 256-260, 267, 1046-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

В позові ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: орган опіки і піклування Косівської районної державної адміністрації про стягнення боргу за кредитом спадкодавця, – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Гордій В.І.