Рішення № 74540810, 30.05.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2548/17

Провадження № 2/344/695/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 04.06.2014 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2000; визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальній громаді міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради,–

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 міської ради звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 04.06.2014 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2000; визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальній громаді міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради, мотивуючи тим, що постановою про залучення юридичної особи в якості потерпілої від 16.07.2015 року ОСОБА_1 міську раду залучено як потерпілого до кримінального провадження №12014090010000874 від 15.04.2015 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що власники квартири АДРЕСА_1 — ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживали за цією адресою, померли. Досудовим розслідуванням не встановлено спадкоємців померлих власників нерухомого майна, а також відсутні відомості про відкриття спадщини. Спірна квартира на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору міни від 29.03.2003 року. В ході досудового розслідування встановлено, що дана квартира була незаконно відчужена ОСОБА_6. Останній, реалізовуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та придбання права на майно шляхом обману, невстановленим слідством шляхом, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7, отримав відомості про те, що у зазначеній квартирі ніхто не проживає, а її власники померли, спадкоємці відсутні. ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 невстановленим слідством шляхом, виготовили підроблений документ — довіреність приватного нотаріуса Ямало-Ненецького автономного округу ОСОБА_8 (Російська Федерація, місто Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу, датовану 27.10.2011 року), у якій ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_6 внесли рукописний запис від імені покійного ОСОБА_3 На підставі даної підробленої довіреності та отриманих документів з використанням зазначеної довіреності ОСОБА_7 в співучасті з ОСОБА_6 отримали можливість відчужити чуже майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та 04.06.2014 року уклали договір купівлі-продажу квартири, згідно якого відчужили ОСОБА_2 майно, яке в дійсності їм не належало — дану квартиру. Згідно зазначеного договору, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2000, покупець ОСОБА_2 придбала у продавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 належну продавцям квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до копій актових записів про смерть №1319 від 03.09.2013 року, №599 від 26.04.2010 року, ОСОБА_3 помер 16.08.2013 року, ОСОБА_4 померла 25.04.2010 року, проживали з вказаною адресою. Отже спірний договір купівлі-продажу квартири вчинений від імені власників ОСОБА_3, ОСОБА_4, після їх смерті. На даний час власником спірної квартири є ОСОБА_2 Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 04.06.2014 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №2000; визнати квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передати її у власність територіальній громаді міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила задоволити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечили проти задоволення заявлених позовних вимог, мотивуючи тим, що позивачка придбала спірну квартиру, сплатила за неї кошти, а тому є її законним власником. Просили в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи справи, суд, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з дублікату договору міни від 29.03.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за №348, виданого державним нотаріусом Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву ОСОБА_11 15.05.2014 року довіреній особі ОСОБА_6, замість втраченого, зареєстровано в реєстрі за №1-14, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Згідно копії актового запису про смерть №1319 від 03.09.2013 року ОСОБА_3, що проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 16.08.2013 року в м.Івано-Франківську (а.с. 20).

Відповідно до копії актового запису про смерть №599 від 26.04.2010 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, померла 25.04.2010 року у віці 77 років в м.Івано-Франківську (а.с. 21).

04.06.2014 року між ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом ОСОБА_8 місто Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу 27.10.2011 року, зареєстрованої в реєстрі за №сд-353, надалі іменовані як “Продавці”, та ОСОБА_2, надалі іменована, як “Покупець”, уклали договір купівлі-продажу квартири ОСОБА_12 НАА №083087, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №2000.

Згідно п.1, даного Договору Продавці в особі представника продали, а Покупець купила належну Продавцям квартиру від номером 37 в будинку номер 25 по вулиці Сахарова Академіка в м.Івано-Франківську.

Відповідно до п.3 вказаного Договору право власності на квартиру, що продається, підтвердждується дублікатом Договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 29.03.2003 року і зареєстрованого в реєстрі за №348, який виданий державним нотаріусом Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву ОСОБА_11,15.05.2014 року і зареєстровано в реєстрі за №1-14. Згідно довідки, виданої обласним комунальним підприємством “ОСОБА_1 обласне бюро технічної інвентаризації” 22.05.2014 року за №01197, 01.04.2003 року було зареєстровано право власності на квартиру за Продавцями, реєстровий запис №4693, книга №62 (а.с. 16, 17).

Постановою старшого слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_12 Від 16.07.2015 року залучено в якості потерпілого ОСОБА_1 міську раду до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014090010000874 від 15.04.2015 року як потерпілого (а.с. 5).

31.05.2016 року прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_13 складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 06.01.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016090000000004, згідно якого в числі інших осіб обвинувачується ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого с.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України. Потерпілими від кримінального правопорушення є: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителька м.Івано-Франківська, вул.В.Великого, 10/56, громадяка України; територіальна громада міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради, юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 33644700 (а.с. 6-14).

Як було встановлено в судовому засіданні, вищезазначений обвинувальний акт скеровано до Івано-Франківського міського суду.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 21.02.2017 року №80812140, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2000, виданий 04.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13556330 від 04.06.2014 року, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 18, 19).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1, 2 та 3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 04.06.2014 року між ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №2000, є недійсним, оскільки, був укладений після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4. А тому, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 04.06.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №2000, є обгрунтованою, підставною та такою, що підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальній громаді міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради, то суд виходить з наступного.

Статтями 334, 335 ЦПК України встановлено, що заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Згідно ст.338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відповідно до ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер 16.08.2013 року, ОСОБА_4 померла 25.04.2010 року, що підтверджується актовими записами про смерть №1319 від 03.09.2013 року, №599 від 26.04.2010 року (а.с. 20, 21).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується: дублікатом договору міни від 29.03.2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованим в реєстрі за №348, та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 21.02.2017 року №80812140 (а.с. 15, 18-19).

Відомості щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_3, померлого 16.08.2013 року, ОСОБА_4, померлої 25.04.2010 року, та виданих на її підставі свідоцтв про право на спадщину — відсутні, що підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.06.2014 року №37728056, №37728122, виданих державним нотаріусом Першої ОСОБА_1 державної нотаріальної контори ОСОБА_14 (а.с. 22, 23).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги відсутність спадкоємців у ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також те, що минуло більше чотирьох років з часу відкриття спадщини, суд дійшов висновку, що спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлого 16.08.2013 року в м.Івано-Франківську, ОСОБА_4, померлої 25.04.2010 року в м.Івано-Франківську, що проживали та були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, є відумерлою і її необхідно передати у власність територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради. А тому, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальній громаді міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради, є обгрунтованою, підставною та підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 202, 203, 2015, 655, 1277 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 247 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 334, 335, 338 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 04.06.2014 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2000; визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальній громаді міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради - задоволити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 04.06.2014 року між ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №2000.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та передати її у власність територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1 міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.06.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.