Постанова № 745407, 13.06.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2007 р. Справа № 7/173-АП-07

м. Херсон, зал судового засідання № 324, 10 год. 00 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

до Фонду комунального майна м. Херсона

третя особа без самостійних вимог: Управління комунальної власності при Херсонській міській Раді, м.Херсон

про зобов'язання до вчинення дій

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. у справі;

від відповідача: Пастух І.О. - голова Фонду;

від третьої особи: Трибушна Л.В. - гол. спеціаліст відділу претензійно-правової роботи, дов. № 19 від 10.01.07р.;

Позивач (ПП ОСОБА_1, м.Херсон, ідент. код НОМЕР_1) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати неправомірною відмову відповідача (Фонд комунального майна м.Херсона) щодо включення нежилого вбудованого приміщення підвалу загальною площею 50,9 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 до Державної програми приватизації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, також просить зобов'язати відповідача включити зазначений об'єкт нерухомості до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Обґрунтовуючи підстави позову зазначає, що нежиле приміщення площею 50,9кв.м. використовується на підставі укладеного з управлінням комунальної власності м.Херсона договором оренди комунального майна від 31.03.2005р. НОМЕР_2 під розміщення пункту продажу питної води.

В процесі використання майна з дозволу орендодавця, позивачем за рахунок власних коштів проведено капітальний ремонт орендованого майна, вартість якого становить 44711 грн., що значно перевищує експертну вартість об'єкта нерухомості (11267 грн.) на момент укладання договору (31.03.2005р.).

Вважає безпідставною та незаконною відмову відповідача включити орендоване приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, оскільки має в наявності усі необхідні документи, що підтверджують правомірність його вимоги.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що допоміжні приміщення житлового будинку, якими є орендовані приміщення, окремо приватизації не підлягають.

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів приватизації.

Третьою особою письмові заперечення на позов не надано, у судовому засіданні її уповноважений представник у наданих суду усних поясненнях підтримала доводи відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі укладеного між позивачем та третьою особою договором оренди комунального майна міської територіальної громади НОМЕР_2 від 31.03.2005р. ПП ОСОБА_1 передано в оренду підвальне нежиле приміщення загальною площею 50,9кв.м., розташоване в АДРЕСА_1 під розміщення пункту продажу питної води.

Згідно з проведеною Херсонським ПП "Експерт-Центр" від 21.02.2005р. незалежною експертною оцінкою вартість переданого в оренду об'єкта складає 11267грн., що підтверджено наданим у справу оцінним актом від 21.02.2005р., затвердженим заступником голови міської ради.

У пункті 6.2 договору оренди сторони домовилися, що орендар вправі з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Факт надання дозволу на проведення ремонтно-відновлювальних робіт орендованого майна підтверджується узгодженим 17.07.2006р. заступником міського голови кошторисом, наданим в матеріали справи.

Позивачем було здійснено поліпшення орендованого майна, вартість яких складає 44711 грн., що підтверджується наданими кошторисом, затвердженим замовником і підрядником, довідкою про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт за липень, серпень 2006р. за НОМЕР_3, відомістю ресурсів.

Крім вищеперелічених документів, вартість виконаних робіт підтверджено аудиторським висновком аудиторської фірми "Рада-аудит" за вих. НОМЕР_4 від 18.04.2007р.

Фінансування витрат з капітального ремонту об'єкта оренди здійснено за рахунок власних коштів орендаря (позивач), що також підтверджується бухгалтерською довідкою та квитанцією (форма № ПО-Д2 ) сер. НОМЕР_5 від 04.08.2006р., сер. НОМЕР_6 від 08.08.2006р., сер. НОМЕР_7 від 10.08.2006р., які свідчать про проведення позивачем оплати виконаних будівельних послуг.

У включенні об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу позивачу було відмовлено з підстав, зазначених у наданих запереченнях.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнає позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.

Як встановлено з фактичних матеріалів справи, позивач орендує підвальне приміщення на підставі договору оренди комунального майна міської територіальної громади, укладеного з уповноваженим органом - управлінням комунальної власності м.Херсона.

Майно в оренду передано під розміщення пункту питної води і використовується за цільовим призначенням.

Умовами договору передбачено право орендаря вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне обладнання з дозволу орендодавця.

Здійснення будівельних робіт з ремонту та реконструкції орендованого майна узгоджено з Херсонською міською радою.

Згідно висновку незалежної експертної оцінки ПП "Експерт-Центр" від 21.02.2005р. вартість вбудованих приміщень підвалу на момент передачі їх в оренду складала 11267грн.

Аудиторським висновком, наданим аудиторською фірмою "Рада-аудит" вих. НОМЕР_4 від 18.04.2007р. підтверджено факт проведення позивачем будівельних робіт, пов'язаних з відновленням та ремонтом підвалу на суму 44711 грн. за рахунок власних коштів ПП ОСОБА_1

Відповідно до ст.51 "Державної програми приватизації на 2000-2002 роки", затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000р. №1723-ІІІ встановлено, що в процесі приватизації орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартість яких складає не менше як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем за згодою уповноваженої особи було здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна - підвалу площею 50,9 кв.м., які неможливо відокремити від об'єкту без завдання йому шкоди, вартістю більше 25% вартості такого приміщення.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про приватизацію" невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Фонд державного майна України, Верховна Рада АРК, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення орендованого майна до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Частиною 5 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:

- особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем згідно з цим законом;

- є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

- не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Матеріали справи свідчать про відсутність підстав, перерахованих у названій нормі закону, для відмови позивачу у включенні орендованих ним приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, тому суд визнає відмову Фонду у включенні вбудованого підвалу площею 50,9 кв.м. по АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу незаконною та зобов'язує відповідача включити зазначене майно до переліку таких об'єктів.

Суд не приймає доводи відповідача за їх безпідставністю, оскільки позивач мав усі необхідні документи та правові підстави для позитивного вирішення питання щодо включення орендованого позивачем майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Нежиле приміщення підвалу є власністю територіальної громади, комунальною власністю на підставі свідоцтва про право власності, виданого Херсонською міськрадою 21.03.05р. згідно рішення виконкому НОМЕР_8 від 15.03.05р.

За змістом ст.1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація - це відчуження квартир (будинків, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках), де мешкають два і більше наймачів та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.

За змістом частини 2 ст.10 цього Закону власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Таким чином, при вирішенні питання щодо належності приміщення до допоміжного, слід виходити не лише з його місцерозташування у будинку, а також з того, чи є це приміщення допоміжним, в якому (чи в частині якого) знаходиться технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир), без доступу до яких експлуатація житлового будинку не є можливою, чи використовувалось воно (чи частина його) для обслуговування будинку.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що в орендованому підвальному приміщенні наявні комунікації, які б забезпечували роботу та догляд за квартирами цього будинку.

Сам факт знаходження певних приміщень у підвалах, цокольних поверхах не може визнаватися безумовною підставою віднесення їх до допоміжних приміщень у контексті Закону України "Про приватизацію державного фонду".

На теперішній час нежиле приміщення використовується позивачем на підставі договору оренди під розміщення пункту питної води, отже не відповідає статусу допоміжного, є окремим об'єктом цивільно-правових відносин, який підлягає приватизації на загальних підставах.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту - 18 червня 2007р., о 16-30 год., каб. № 324, м. Херсон, вул. Горького, 18.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Визнати незаконною відмову Фонду комунального майна м.Херсона, код 24958630 у включенні нежилого вбудованого приміщення підвалу загальною площею 50,9 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 до Державної програми приватизації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Зобов'язати Фонд комунального майна м.Херсона, м.Херсон, код ЄДРПОУ 24958630 включити нежиле вбудоване підвальне приміщення площею 50,9 кв.м., розташоване в АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1.

2. Присудити приватному підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1 з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

складено 18 червня 2007р.