Ухвала суду № 74540571, 07.06.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/929/18

Номер провадження 1-кс/341/250/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07 червня 2018 року м. Галич

Слідчий суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Юсип І.М.,

за участю секретаря Король І.Л.,

прокурора Тюшки І.І.,

слідчого Марущака А.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

законного представника підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галич в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області внесене в кримінальному провадженні №12018090140000101 внесеного до ЄРДР від 09.04.2018 року, клопотання старшого слідчого СВ Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Галицького відділу Тисменицької місцевої прокуратури, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1, 24.06.2000р.н., уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся в суд із зазначеним клопотанням.

Матеріалами клопотання зазначається, що слідчим відділенням Галицького ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017090140000101 від 09.04.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

У вчиненні вказаного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, 24.06.2000р.н., уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, студент 3 курсу Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету, раніше не судимий.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 08.04.2018р. у вечірній час неповнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували у квартирі бабці ОСОБА_1 – ОСОБА_3, яка знаходиться у м. Бурштин Івано-Франківської області по вул. Будівельників, 2/4, де розпивали спиртні напої з нагоди святкування Великодня та проводили свій вільний час.

Під час розпивання спиртних напоїв, близько 21 години, ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, висловився образливими словами в адресу ОСОБА_10 Даний факт викликав невдоволення у ОСОБА_1, який з метою з’ясування відносин, викликав ОСОБА_8 на сходову площадку, де у присутності своїх знайомих, на грунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення побоїв, умисно наніс йому рукою два удари у голову і на цьому даний конфлікт припинився.

У цей час додому повернулась власниця квартири ОСОБА_3, яка з метою припинення пиятики неповнолітніх, випровадила усіх присутніх зі свого помешкання. Однак, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли до квартири бабці останнього – ОСОБА_12, яка знаходиться у м. Бурштин по вул. Будівельників, 9/7, де продовжили святкування Великодня, яке супроводжувалось подальшим розпиванням спиртних напоїв.

Під час розпивання спиртного 9 квітня 2018 року близько 1 години ночі неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, сп’янівши від випитого спиртного, лягли на розкладений у кімнаті диван. При цьому, ОСОБА_7 ліг ближче до стіни, а ОСОБА_8 – біля нього.

В цей час неповнолітній ОСОБА_1, маючи злість на ОСОБА_8 за висловлені ним декількома годинами раніше образи в адресу його дівчини ОСОБА_10, на грунті неприязних відносин вирішив спричинити неповнолітньому ОСОБА_8 тілесні ушкодження.

З цією метою він взяв у руки відламану дерев’яну ніжку від стільця, яка знаходилась у цій кімнаті біля телевізора і, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання небезпечних наслідків щодо здоров’я ОСОБА_8 та бажаючи спричинити йому тілесні ушкодження, умисно наніс ОСОБА_8 вказаною вище ніжкою від стільця декілька ударів по ногах і тулубі потерпілого, після чого відкинув убік наявну у руках ніжку від стільця, сів зверху на лежачого на дивані ОСОБА_8 та, продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс йому декілька ударів руками в голову.

Після цього ОСОБА_1 припинив свої злочинні дії, а ОСОБА_8 встав з дивану і ліг на підлогу, мотивуючи поганим самопочуттям. Присутні у кімнаті особи підклали під голову ОСОБА_8 подушку, накрили його покривалом та вийшли з квартири.

Залишившись у кімнаті, ОСОБА_8 від спричинених ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми з набряком та стисненням головного мозку, крововиливами над та під мозкові оболонки і в речовину головного мозку, в період між 05 та 12 годиною 09.04.2018р., помер у квартирі ОСОБА_12

11 квітня 2018 року о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, 11.04.2018р., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Будучи допитаним як підозрюваний, ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому злочині не визнав.

Однак, незважаючи на це, вина ОСОБА_1 у вчиненому доведена протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього, показами неповнолітніх свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, здобутими під час досудового розслідування.

13 квітня 2018 року слідчим суддею Галицького районного суду Івано-Франківської області щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

10 червня 2018 року закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, однак закінчити досудове розслідування кримінального провадження № 12017090140000101 у зазначений строк не представляється можливим, оскільки під час досудового розслідування необхідно провести ще низку слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки судово-імунологічних експертиз по вилучених у ході огляду місця події змивів речовини бурого кольору, судово-імунологічної та медико-криміналістичної експертизи одягу потерпілого ОСОБА_8, судово-імунологічної експертизи наволочки із слідами речовини бурого кольору, судово-цитологічної експертизи вилученої в ході огляду місця події дерев’яної ніжки від стільця та судову-дактилоскопічної експертизи на наявність співпадінь відбитків пальців рук та долонь осіб, які знаходились у помешканні, де виявлено труп потерпілого ОСОБА_8, із вилученими у ході огляду місця події слідами рук.

Крім того необхідно отримати висновки судово-психіатричної експертизи, а також виконати вимоги ст. 290 КПК України, прийняти кінцеве рішення у кримінальному провадженні згідно норм КПК України та провести інші процесуальні дії, виконання яких потребує додаткового часу.

4 червня 2018 року продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 9 липня 2018 року.

Приймаючи до уваги вищенаведене і те, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які до цього часу не зменшились.

Зокрема встановлено, що до моменту свого затримання підозрюваний проживав в одній квартирі разом з своєю бабцею, яка є його опікуном і, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не має належного впливу на свого онука, який підтримує дружні відносини з компанією осіб, які у минулому уже притягувались до кримінальної відповідальності.

Крім цього, ОСОБА_1 до моменту свого затримання не мав і на даний час не має самостійних засобів для існування, а тому, перебуваючи на волі у разі обрання іншого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, може у будь-який момент з метою уникнення від кримінальної відповідальності покинути місце свого постійного проживання та скритись від суду.

Також, перебуваючи на волі, обвинувачений може негативно впливати на потерпілу сторону та свідків у кримінальному провадженні, так як являється місцевим жителем, добре знайомий зі всіма учасниками кримінального провадження та знаходиться з ними у дружніх стосунках, не визнає своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення нових злочинів, незважаючи на його сімейний стан та наявність постійного місця проживання, буде переховуватися від суду, з метою умалення своєї участі у вчиненні кримінального правопорушення буде незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Крім цього слід врахувати, що на даний час досудове розслідування не закінчено і у ньому тривають слідчі (розшукові) дії, на хід яких може впливати підозрюваний, будучи на волі.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

При таких обставинах, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та який спричини загибель людини.

У даному випадку у результаті злочинних дій ОСОБА_1 настала смерть неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 і тому при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить суд не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

А тому, на підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків та запобігання вказаним вище ризикам, слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 197, 199 КПК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили про його задоволення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може негативно впливати на потерпілу сторону та свідків у кримінальному провадженні, так як являється місцевим жителем, добре знайомий зі всіма учасниками кримінального провадження та знаходиться з ними у дружніх стосунках, не визнає своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Підозрюваний проживав в одній квартирі разом з своєю бабцею, яка є його опікуном і яка не має належного впливу на свого онука. Крім цього, ОСОБА_1 до моменту свого затримання не мав і на даний час не має самостійних засобів для існування, а тому, перебуваючи на волі у разі обрання іншого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, може у будь-який момент з метою уникнення від кримінальної відповідальності покинути місце свого постійного проживання або скритись від суду. Просили клопотання задовольнити, продовживши строк тримання під вартою до трьох місяців, однак не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та який спричини загибель людини.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав, та просив в клопотанні відмовити, застосувати до нього запобіжий захід у виді домашнього арешту.

Захисник та законний представник неповнолітнього підозрюваного в судовому засіданні просили в клопотанні відмовити, посилаючись на те,що недостатньо доказів про наявність ризиків , які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Просять застосувати більш м"який запобіжний захід - домашній арешт.

Згідно зі ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Дослідивши в судовому засіданні подене клопотання з доданими до нього документами в кримінальному провадженні №12018090140000101 щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, слідчий судя вважає, що є достатньо підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, виходячи з наступного:

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1, п.3 ч.2ст. 183 даного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Як передбачено п.4 ч.1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваному ОСОБА_1, 24.06.2000р.н. ухвалою слідчого судді Галицького районного суду 13.04.2018 року обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, до 10.06.2018 року.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання підозрюваному ОСОБА_1 даного запобіжного заходу. Зокрема, встановлено ризики того, що підозрюваний може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від слідстава, прокуратури та суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що він проживав в одній квартирі разом з своєю бабцею, яка є його опікуном і яка не має належного впливу на свого онука. Крім цього, ОСОБА_1 до моменту свого затримання не мав і на даний час не має самостійних засобів для існування, і може у будь-який момент з метою уникнення від кримінальної відповідальності покинути місце свого постійного проживання.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, є те, що він являється місцевим жителем, добре знайомий зі всіма учасниками кримінального провадження та знаходиться з ними у дружніх стосунках, не визнає своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Оцінивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали кримінального провадження свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на які вказується у клопотанні слідчого; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному ОСОБА_1 більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, а тому суд вважає за необхідне клопотання слідчого про продовження строку підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки в результаті злочинних дій підозрюваного ОСОБА_1 настала смерть неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а відтак продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 без визначення розміру застави.

Виходячи із викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, студента ІНФОРМАЦІЯ_2, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України на строк тридцять (30) днів - з 07 червня 2018 року по 06 липня 2018 року включно.

Тримання під вартою неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1, здійснювати в Управлінню виконання покарань № 12 УДПС в Івано-Франківській області.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Галицький відділ Тисменицької місцевої прокуратури .

Строк дії ухвали – тридцять днів, тобто до 06 липня 2018 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя:ОСОБА_13