Постанова № 74540497, 04.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1056/18 Справа № 202/1148/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 5

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Куценко Т.Р., Петешенкової М.Ю.

при секретарі – Керімовій – Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Анапурна» про визнання протиправними дій, припинення та визнання права власності та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анапурна» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 треті особи – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_6, Привітний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки припиненим, припинення обтяжень та заборони на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ТОВ «Анапурна» про визнання протиправними дій, припинення та визнання права власності.

Позов мотивовано тим, що 06.01.2017 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з тим, що він не є власником ТОВ «Анапурна» та не має права здійснювати жодних нотаріальних дій від імені підприємства з нерухомим майном, а саме – з рестораном з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Кіровське, провулок Набережний, 4т.

При цьому ОСОБА_2 зазначив, що ним, як власником ТОВ «Анапурна», не здійснювалося жодних дій на відчуження частки у статутному капіталі товариства та нотаріальні довіреності у 2012 році на уповноваження осіб відчужувати його частку у товаристві ним не підписувались. Проте, 04.07.2016 року 100% частка статутного капіталу ТОВ «Анапурна» була продана ОСОБА_8 та зареєстрована за ним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.07.2016 року.

На думку позивача, відповідачем ТОВ «Анапурна» здійснені незаконні дії, спрямовані на відчуження зазначеного нерухомого майна без його згоди, чим порушено його права та інтереси.

На підставі наведених обставин ОСОБА_2 просив суд визнати протиправною відмову Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу у вчиненні нотаріальних документів, поданих 06.01.2017 року; визнати за ним право власності на ресторан з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва Кіровське), провулок Набережний, 4т; припинити право власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «Анапурна» .

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2017 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ресторан з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т, а також припинено право власності на вказаний ресторан за ТОВ «Анапурна». В решті позову відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2017 року вказане заочне рішення було скасовано на підставі заяви відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_3, про перегляд заочного рішення, а справа призначена до розгляду в загальному порядку.

У червні 2017 року ТОВ «Анапурна» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки припиненим, припинення обтяжень та заборони на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Анапурна» зазначило, що на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2017 року, яке було скасовано ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська суду від 18.05.2017 року, 15.03.2017 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 внесено запис про право власності на спірне нерухоме майно: 19443009 за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34266902 від 15.03.2017р.).

У подальшому 17.03.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі – продажу ? частини нерухомого майна (серія та номер 241)– ресторану з господарськими будівлями та спорудами, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, про що внесено запис про право власності: 19485034 від 17.03.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34309061 від 17.03.2017 року.

Також 17.03.2017 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_4 договір купівлі – продажу (серія та номер: 244) 1/2 частини нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, про що внесено запис про право власності: 19485930 від 17.03.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34310047 від 17.03.2017 року.

У цей же день, 17.03.2017 року, ОСОБА_4 у забезпечення виконання зобов’язань за договором позики б\№ від 17.03.2017 року, укладеного між ним та ОСОБА_5, передав останньому в іпотеку спірне нерухоме майно за договором іпотеки № 247 від 17.03.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 (внесено запис про іпотеку за № 19493007 від 17.03.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34316089 від 17.03.2017 року).

Крім того, на підставі зазначеного договору іпотеки було внесено запис про обтяження за № 19493430 від 17.03.2017 року відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34317470 від 17.03.2017 року.

Також ТОВ «Анапурна» посилається на те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння товариства поза його волею, оскільки право власності на нього припинено на підставі рішення суду, яке було скасовано, договори купівлі-продажу від 17.03.2017 року є недійсними в силу ч. 3 ст. 215 ЦК України. Крім того, обтяження спірного майна іпотекою порушує права ТОВ «Анапурна», як законного власника. Товариство не давало своєї згоди на передачу майна в іпотеку.

На підставі наведених обставин ТОВ «Анапурна» просило суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини ресторану з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, 17.03.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 241; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини ресторану з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, 17.03.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 244; визнати за ТОВ «Анапурна» (код ЄДРПОУ 35113701, м. Дніпро, пров. Самаркандський, буд. 12) право власності на нерухоме майно - ресторан з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т, технічний опис: ресторан літ. В, загальною площею 439,5 кв. м,; сторожка човнової станції літ. А, загальною площею 156 кв. м.; вбиральня літ. Б; альтанка літ. Г; майстерня літ. Д; очисні споруди з/я; огорожа №1-4; причал для човнів №5; замощення I; витребувати від ОСОБА_4 на користь ТОВ «Анапурна» зазначене нерухоме майно; визнати припиненим договір іпотеки від 17.03.2017 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 247; вилучити запис та/або припинити запис про іпотеку 19493007 від 17.03.2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34316089 від 17.03.2017р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1196092112214); вилучити запис та/або припинити запис про обтяження 19493430 від 17.03.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34317470 від 17.03.2017р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1196092112214).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ТОВ «Анапурна» про визнання протиправними дій, припинення та визнання права власності.

Зустрічну позовну заяву ТОВ «Анапурна» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_6, Привітний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки припиненим, припинення обтяжень та заборони на нерухоме майно задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини ресторану з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, 17.03.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 241.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини ресторану з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, 17.03.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 244.

Визнано за ТОВ «Анапурна» право власності на нерухоме майно - ресторан з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т, технічний опис: ресторан літ. В, загальною площею 439,5 кв. м,; сторожка човнової станції літ. А, загальною площею 156 кв. м.; вбиральня літ. Б; альтанка літ. Г; майстерня літ. Д; очисні споруди з/я; огорожа №1-4; причал для човнів №5; замощення I.

Витребувано від ОСОБА_4 на користь ТОВ «Анапурна» нерухоме майно - ресторан з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва – смт. Кіровське), провулок Набережний, будинок №4т.

Визнано припиненою іпотеку на підставі договору іпотеки від 17.03.2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 247.

Вилучено запис та/або припинено запис про іпотеку 19493007 від 17.03.2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34316089 від 17.03.2017 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1196092112214).

Вилучено запис та/або припинено запис про обтяження 19493430 від 17.03.2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34317470 від 17.03.2017 року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1196092112214).

Вирішуючи спір в частині позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на спірне нерухоме майно набуте ОСОБА_2 на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, тому договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені 17.03.2017 року, суперечать вимогам ст.ст. 203,215 ЦК України.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 06 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «Анапурна» судовий збір у сумі 12800 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог мотивовано тим, що ресторан з господарськими будівлями та спорудами вибув з володіння ТОВ «Анапурна» поза волею товариства, а саме - на підставі рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на таке майно, яке в подальшому було скасовано, тому ТОВ «Анапурна» має право на витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача ОСОБА_4 за правилами ст. 388 ЦК України. Крім того, обтяження спірного нерухомого майна іпотекою порушує права ТОВ «Анапурна», як законного власника нерухомого майна, оскільки своєї згоди на передачу цього майна в іпотеку ОСОБА_5 товариство не надавало, що свідчить про наявність обставин, з якими закон пов'язує припинення іпотеки.

У разі задоволення судом позову власника про витребування майна із чужого незаконного володіння після набрання рішенням суду законної сили, іпотека цього майна припиняється. Наслідком визнання іпотеки припиненою є також вилучення запису та/або припинення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку та обтяження щодо спірного нерухомого майна.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 09 жовтня 2017 року, ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті його позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 та його представника про судове засідання 09 жовтня 2017 року, яке було проведено за їх відсутності; у рішенні суду не розподілено судові витрати. Судом не взято до уваги, що первісний та зустрічний позови заявлені між різними сторонами, тому не повинні були розглядатися в одному провадженні. При вирішенні спору по суті судом першої інстанції залишено поза увагою, що ОСОБА_2 не здійснював жодних дій на відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Анапурна», нотаріальні довіреності ним не надавалися, у зв’язку з чим висновок суду щодо відсутності правових підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 та задоволення зустрічного позову ТОВ «Анапурна» є помилковим.

У доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 також зазначив про те, що дана справа була розглянута з порушенням правил виключної підсудності.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Анапурна» зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТОВ «Анапурна» від 13.09.2010 року вирішено, серед іншого, прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_2, затверджено склад учасників товариства у кількості двох осіб та перерозподілено частки у статутному капіталі наступним чином: ОСОБА_6 – 50% (430000 грн.), ОСОБА_2 – 50% (430000 грн.). (т.1 а.с.152)

Відповідно до протоколу № 2 Зборів учасників ТОВ «Анапурна» від 30.09.2010 року, було постановлено придбати у ТОВ «Бумєр» ресторан з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Кіровське, провулок Набережний, будинок 4т, вартістю 846251 грн. (т.1 а.с.155)

Згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Бумєр» і ТОВ «Анапурна», останнім було придбано вищезазначений ресторан з господарськими будівлями, про що 25.10.2010 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності. (т.1 а.с.157,165)

10 лютого 2012 року ОСОБА_2 надав нотаріальну довіреність на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_9, в якій ОСОБА_2 уповноважив останніх бути його представниками у перелічених органах з питань розпорядження в повному обсязі або частково належної йому частки у розмірі 50%, що є еквівалентом 430000 грн. в статутному капіталі ТОВ «Анапурна», з правом незалежно і на власний розсуд встановлювати всі умови договорів. Укладати і підписувати попередній договір та договір купівлі-продажу зазначеної частки в статутному капіталі ТОВ «Анапурна», підписувати заяву про вихід зі складу ТОВ «Анапурна» та про намір відступити або продати частку товариству або іншій особі, голосувати стосовно питання продажу та/або одержання кредиту, передачі у іпотеку спірного ресторану з господарськими будівлями.

У зв'язку з чим, представникам надано право подавати та підписувати від його імені будь-які заяви та документи, одержувати необхідні документи, довідки, витяги, в тому числі підписувати будь-які необхідні протоколи зборів учасників ТОВ “АНАПУРНА”, підписати заяву про вихід зі складу учасників ТОВ “АНАПУРНА” та про намір відступити або продати частку Товариству або іншій особі, сплачувати податки, розписуватися, в тому числі підписувати протоколи зборів учасників Товариства та голосувати стосовно питання продажу та або одержання кредиту у будь-яких банківських установах України та в їх відділеннях та укладення договору іпотеки, належного Товариству нерухомого майна, а саме ресторан з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, провулок Набережний, №4 т, представляти інтереси на загальних зборах, вносити пропозиції по пунктах порядку денного загальних зборів, приймати участь в очному та заочному голосуванні, в обговоренні питань порядку денного загальних зборів, прийнятті рішень, сплачувати гроші, подавати від його імені заяви скарги, виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень. (т.1 а.с.168)

Проте повноважень на розпорядження своєю часткою у статутному капіталі Товариства ОСОБА_2 представникам не надавав, а надав лише право про намір відступити або продати свою частку у статутному капіталі Товариства.

Разом з цим, відповідно до протоколу №1/2012 Загальних зборів учасників ТОВ «Анапурна» від 14 березня 2012 року за участю учасників товариства: ОСОБА_6 та представника ОСОБА_2 – ОСОБА_9, було вирішено погодити укладання від імені ОСОБА_2 договору про відступлення частки у статутному капіталі товариства шляхом купівлі-продажу її ОСОБА_6, внаслідок чого він став єдиним учасником товариства з загальним розміром частки у статутному капіталі 860000 грн., що становить 100% розміру статутного капіталу. (т.1 а.с.13), а також 14 березня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_10, яка діяла як представник ОСОБА_2, було укладено незаконно договір про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Анапурна», відповідно до умов якого ОСОБА_6 купив частку ОСОБА_2 у ТОВ «Анапурна», яка відповідає 50% статутного капіталу товариства.(т.1 а.с.10).

Внаслідок чого ОСОБА_6 та ОСОБА_10 фактично позбавили позивача ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі Товариства.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2, дізнавшись у 2016 році про порушення своїх прав, звернувся до ОСОБА_6 з вимогами про повернення позивачу його 50% частки Товариства, яка становить вартість вказаного вище ресторану, у зв'язку з чим ОСОБА_6 надав позивачу лист від 21 червня 2016 року за вих №21/06/2016-1, в якому зазначив про те, що відносно Товариства було вчинено з 2012 року значну кількість реєстраційних дій, не можливо скасувати реєстраційні дії вчинені 15 березня 2016 року. Для усунення суперечок ОСОБА_6 зобов'язався переоформити нерухоме майно, що значиться в реєстрі за ТОВ “Анапурна” - ресторан з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Кіровське, провулок Набережний, будинок 4т, на ОСОБА_2 у найближчий час (т.1 а.с. 17).

Проте, 04 липня 2016 року ОСОБА_6 уклав із ОСОБА_8 договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Анапурна», згідно якого ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_8 купив у власність частку у статутному капіталі ТОВ «Анапурна», яка відповідає 100% статутного капіталу товариства та сплатив за неї грошові кошти згідно договору у сумі 20000 грн. (т.1 а.с.15).

Тим самим ОСОБА_6 взагалі ухилився від вирішення питання про передачу позивачу його 50 % частки у статутному капіталі Товариства, незаконно заволодівши цією часткою та розпорядившись нею на свій розсуд, позбавивши позивача його права власності на вказану частку.

Також позивачу після укладення вказаних договорів не було сплачено вартість його частки, а доказів протилежного суду надано не було, у зв'язку з чим права позивача були порушені.

Разом з цим, відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

А частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Крім того, статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Також, відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Так, звертаючись до суду із вказаними позовними вимогами позивач ОСОБА_2 просив визнати протиправною відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, але доказів неправомірності цих дій суду, у відповідності до ст. 81 ЦПК України, надано до суду не було.

Крім того, позивач також просив визнати за ним право власності на ресторан з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка (попередня назва Кіровське), провулок Набережний, 4т та припинити право власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «Анапурна», проте з такими вимогами погодитися не можна, з огляду на те, що договір про відступлення частки у статутному капіталі Товариства є діючим та ніким не оспорений, а також є укладеними та не оспореними інші правочини щодо вказаного нерухомого майна та частки у статуному капіталі Товариства, а тому питання про визнання права власності на спірне нерухоме майно заявлено передчасно та без вирішення цих питань неможливо вирішити позовні вимоги позивача.

Також позивач не звертався до суду із вимогами про виплату йому його частки у статутному капіталі Товариства

За таких обставин вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2.

Також судом встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/1148/17 від 24.02.2017 року визнано за ОСОБА_2 право власності на спірне нерухоме майно та припинено право власності на зазначене майно за ТОВ «Анапурна». (т.1 а.с.98)

На підставі зазначеного рішення суду 15.03.2017 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 внесено запис про право власності: 19443009 за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34266902 від 15.03.2017р.).

17 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі – продажу (серія та номер: 241) 1/2 частини нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, про що внесено запис про право власності: 19485034 від 17.03.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34309061 від 17.03.2017 року.

17 березня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі – продажу (серія та номер: 244) 1/2 частини нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, про що внесено запис про право власності: 19485930 від 17.03.2017 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34310047 від 17.03.2017 року.

17 березня 2017 року ОСОБА_4 у забезпечення зобов’язань за договором позики б\№ від 17.03.2017 року, укладеного між ним та ОСОБА_5, передав останньому в іпотеку нерухоме майно за договором іпотеки № 247 від 17.03.2017 року (спріне нерухоме майно), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 та внесено запис про іпотеку за № 19493007 від 17.03.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34316089 від 17.03.2017 року. Крім того, на підставі зазначеного договору іпотеки було внесено запис про обтяження за № 19493430 від 17.03.2017 року відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34317470 від 17.03.2017 року.

За умовами договору іпотеки ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняв в іпотеку спірне нерухоме майно в забезпечення виконання основного зобов'язання в розмірі 500 000 грн., строк виконання якого встановлено до 17.09.2017 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2017 року заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 лютого 2017 року скасовано за заявою відповідача, справу призначено до розгляду в загальному порядку. (т.1 а.с.199-200)

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засада; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦПК України, є підставою для визнання його недійсності.

За ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, правочини щодо купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 17.03.2017 року були вчинені на підставі наявності у ОСОБА_2 права власності згідно рішення суду, яке 18.05.2017 року було скасовано. Отже, зазначені договори суперечать вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК України загального правила власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У п. 23, 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014р. №5 також роз’яснено, що відповідно до статті 387 ЦК та частини 3 статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що нерухоме майно - ресторан з господарськими будівлями та спорудами, вибуло з володіння ТОВ «Анапурна» на підставі рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на таке майно, яке в подальшому було скасовано.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про витребування спірного нерухомого майна від набувача ОСОБА_4 на користь ТОВ «Анапурна» за правилами ст. 388 ЦК України, є правильним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За правилами ст. 17 Закону іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Як убачається з матеріалів справи, спірне нерухоме майно було передано в іпотеку ОСОБА_4 у забезпечення зобов’язань за договором позики б\№ від 17.03.2017 року, укладеного між ним та ОСОБА_5

Запис про іпотеку було внесено за № 19493007 від 17.03.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34316089 від 17.03.2017 року. Крім того, на підставі зазначеного договору іпотеки було внесено запис про обтяження за № 19493430 від 17.03.2017 року відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34317470 від 17.03.2017 року.

Оскільки підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «Анапурна» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 17.03.2017 року, на підставі яких ОСОБА_4 набув право власності на ресторан з господарськими будівлями, то і позовні вимоги про визнання іпотеки припиненою підлягають задоволенню на підставі статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Висновки суду першої інстанції у цій частині відповідають вимогам норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

На підставі наведених положень Закону суд першої інстанції дійшов правильного правового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Анапурна» про вилучення запису та/або припинення запису про іпотеку 19493007 від 17.03.2017 року, та запису про обтяження 19493430 від 17.03.2017 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 та його представника про судове засідання 09 жовтня 2017 року, яке було проведено за їх відсутності, були перевірені колегією суддів та встановлено, що до неправильного вирішення спору по суті вони не призвели, права на апеляційне оскарження рішення суду апелянта не позбавили.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що у рішенні суду не розподілено судові витрати заслуговують на увагу, однак, як встановлено матеріалами справи, вони були розподілені додатковим рішенням від 06 листопада 2017 року.

На думку колегії суддів, безпідставними є доводи апеляційної скарги відносно того, що первісний та зустрічний позови заявлені між різними сторонами, тому не повинні були розглядатися в одному провадженні, оскільки первісні позовні вимоги ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ТОВ «Анапурна» пов’язані між собою та стосуються одного предмета позову – спірного нерухомого майна.

Щодо посилання апелянта у доповненнях до апеляційної скарги на те, що дана справа була розглянута з порушенням правил виключної підсудності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 статті 378 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

В той же час, відповідно до частини 2 зазначеної статті ЦПК України, справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв’язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Матеріалами справи встановлено, що апелянт, який у даній справі є позивачем за первісним позовом, ОСОБА_2 звернувся саме до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з даним позовом та при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі ст.375 ЦПК України, не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя: М.О. Макаров

Судді: Т.Р. Куценко

ОСОБА_11