Ухвала суду № 74538461, 07.06.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

________________

УХВАЛА

"07" червня 2018 р. Справа № 918/188/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 27.03.2018 р. №391

за позовом Комунальне автотранспортне підприємство 1728

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне"

про стягнення заборгованості в сумі 577 156,89 грн.

Представники сторін не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне автотранспортне підприємство 1728 звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" про стягнення заборгованості 491 733,16 грн., з яких 476 902,46 грн. - основний борг, 5 531,50 грн. - пеня, 8 109,95 грн. - інфляційні втрати, 1 189,25 грн. - 3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору про надання послуг захоронення твердих побутових відходів від 01.09.2011 р. Порушення полягає у несвоєчасній та неповній оплаті відповідачем послуг, які надавалися позивачем. Тому, покликаючись на ст.625 ЦК України, п.5.2.1. Договору, позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

14.05.2018 р. через канцелярію суду позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, за якою просить стягнути з відповідача: 538 958,20 грн. - основний борг, 28 852,76 грн. - пеня, 1 026,13 грн. - 3% річних, 8 319,80 грн. - інфляційні втрати, всього 577 156,89 грн. Подана заява відповідає вимогам ст.ст. 42, 169,170 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.

Дану справу призначено до розгляду по суті на 07 червня 2018 року.

Через канцелярію суду 07.06.2018 р. позивач подав заяву №892 про забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов Комунального автотранспортного підприємства 1728 шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" у межах суми позову у розмірі 577 156,89 грн. та судових витрат у розмірі 8 657,35 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову в своїй заяві позивач зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує загроза умисного створення відсутності майна або грошових коштів у відповідача, що може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Розглядаючи заяву Комунального автотранспортного підприємства 1728 про вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.

Згідно положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.

При цьому забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Слід звернути увагу, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не достатньо обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Заявником до заяви про забезпечення позову, окрім платіжного доручення про сплату судового збору не подано жодних інших доказів, у том числі і доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову. Так, з поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні, зокрема, не містять будь-яких доказів на підтвердження факту витрачання відповідачем коштів не для здійснення розрахунків з позивачем.

Окрім того, вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача не пов`язана з предметом позову, оскільки позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача грошових коштів, тобто грошова вимога, а доказів на підтвердження того, що у відповідача на рахунках у банках відсутні грошові кошти, не подано.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, приходить до висновку про те, що заява Комунального автотранспортного підприємства 1728 про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності невідкладного забезпечення позову. Заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, у задоволенні згаданої заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити Комунальному автотранспортному підприємству 1728 у задоволенні заяви №892 від 07.06.2018 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне" у межах суми позову у розмірі 577 156,89 грн. та судових витрат у розмірі 8 657,35 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 07.06.2018 р. та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання) до Рівненського апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Бережнюк В.В.