Рішення № 74538391, 04.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/680/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/680/18

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №98/12 від 25.04.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 31.10.2017р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ-150, вул.. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул.. Пантелеймоніська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) про стягнення 131 236,20грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 131 236,20грн.

Позовні вимоги ПрАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов’язань щодо несвоєчасної доставки вантажу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2018р. провадження по справі №916/680/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 04.06.2018р. надав до суду відзив на позовну заяву, який був залучений судом до матеріалів справи, проте до уваги судом не приймається, оскільки поданий з порушенням вимог ст. 165 ГПК України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач вказує, що в жовтні 2017р. Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” на адресу державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» за залізничними накладними (та досилочними накладним) №№ 45057619 (41139452, 41142688), 45057569 (41123654) відправлялись вагони з вантажем – концентрат залізорудний. Станцією призначення вантажу за вищевказаними накладними є Ізмаїл (експ.) регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця».

Вагони із складу вказаних вище накладних, які прямували на адресу ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт", на шляху прямування відчіплялись.

Згідно зі ст. 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. N 457, залізниця зобов'язана доставити вантаж за призначенням у встановлений строк. Терміни доставки вантажу, визначені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними, при перевищенні яких залізниця має сплатити штраф за прострочення в доставці.

За посиланнями позивача, під час здійснення вказаних перевезень відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, визначених ст.ст. 41, 116 Статуту залізниці України та Правил обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача в графі 53 зазначених накладних, відомостями в графі 52 «видача вантажу» та графі 51 «прибуття вантажу».

Так, вантаж за залізничними накладними №45057619 (основна) та №41139452 (досильна) надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на п’ять діб, вантаж за накладною №41142688 (досильна до основної відправки №45057619) надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на шість діб. Враховуючи, що провізна плата за доставку вантажу становить 388 848грн., а за прострочення доставки вантажу на 5 (6)діб залізниця зобов’язана сплатити штраф у розмірі 30% від провізної плати, позивачем було нараховано відповдіачу штраф в розмірі 116 654,40грн.

Вантаж за залізничною накладною №45057569 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на п’ять діб, вантаж за накладною №41123654 (досильна до основної відправки №45057569) надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на шість діб. Враховуючи, що провізна плата за доставку вантажу становить 48 606грн., а за прострочення доставки вантажу на 5 (6) діб залізниця зобов’язана сплатити штраф у розмірі 30% від провізної плати, позивачем було нараховано відповідачу штраф в розмірі 14 581,80грн.

На підставі вищевикладеного, Приватне акціонерне товариство “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Одеська залізниця" ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 131 236,20 грн. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажів..

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Пунктом 41 Статуту залізниць України визначено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. п. 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, (далі – Правила) у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками термін перевезення на кожні повні та неповні 320 км складає 1 добу. Термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 Правил, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Варто зазначити, що приписами п. 2.9 Правил визначено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Згідно з п. п. 2.10, 8 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Як встановлено судом, вантаж за залізничними накладними №45057619 (основна) та №41139452 (досильна) надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на п’ять діб, вантаж за накладною №41142688 (досильна до основної відправки №45057619) надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на шість діб. Вантаж за залізничною накладною №45057569 надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на п’ять діб, вантаж за накладною №41123654 (досильна до основної відправки №45057569) надійшов на адресу вантажоодержувача із запізненням на шість діб.

Зазначене підтверджується, зокрема, електронними цифровими підписами одержувача в графі 53 зазначених накладних, відомостями в графі 52 «видача вантажу» та графі 51 «прибуття вантажу».

Господарський суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 1.1, 2.4 Правил, нормативний термін доставки вантажу за вище перерахованими накладними повинен складати 4 доби (3 доби (відстань перевезення 840 км.) + 1 доба на операції, пов'язані з оформленням вантажу), у зв’язку з чим, суд доходить висновку про порушення ПАТ „Українська залізниця” зобов’язань за договорами перевезення вантажу в частині своєчасної доставки вантажу.

Положеннями ч. 1-2 ст. 313 Господарського кодексу України визначено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Приписами ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В той же час доказів відсутності своєї вини щодо несвоєчасної доставки вантажу, відповідачем до суду надано не було.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи відсутність будь-яких достеменних доказів на підтвердження відсутності вини ПАТ „Українська залізниця” у несвоєчасній доставці вантажу, а також відсутність у накладних відмітки про наявність у залізниці права на збільшення терміну доставки, як того вимагає п. 2.9 Правил, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на ПАТ „Українська залізниця” відповідальності у вигляді стягнення штрафу, заявленого ПрАТ „ Північний гірничо-збагачувальний комбінат ” до стягнення.

Перевіривши розрахунок заявленого ПрАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат ” до стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу на загальну суму 131 236,20 грн., розрахованого позивачем з урахуванням провізних плат вантажу (388 848грн. та 48 606грн.) суд відзначає що він зроблено обґрунтована, в зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу на загальну суму 131 236,20 грн. підлягають задоволеною.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ-150, вул.. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул.. Пантелеймоніська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) про стягнення 131 236,20грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ-150, вул.. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул.. Пантелеймоніська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) штраф у розмірі 131 236 (сто тридцять одну тисячу двісті тридцять шість)грн.. 20 коп. та 1 968 (одну тисячу дев’ятсот шістдесят вісім)грн.. 54 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 червня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна