Ухвала суду № 74537999, 08.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.06.2018

Справа № 910/7342/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік Рент»

про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік Рент» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 2)

до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справи України «Інформ-Ресурси» (01103, м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8)

про стягнення 781 988,04 грн.

Представники: без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Класік Рент» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справи України «Інформ-Ресурси» про стягнення 781 988,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 01.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Класік Рент» (надалі-позивач) та Державного підприємства Міністерства внутрішніх справи України «Інформ-Ресурси» (надалі – відповідач) укладено договір суборенди № 24-05/2016 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти в тимчасове платне користування (в суборенду) відкритий склад, загальною площею 9000,00 кв.м., майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2. За доводами позивача, останній виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі, а відповідач порушив умови договору та не сплатив у встановлений строк гарантійний платіж до 05.12.2016 у розмірі 170 000,00 грн., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 781 988,04 грн., з яких: 510 000,00 грн. – основна заборгованість, 161 030,00 грн. – штраф, 93 306,57 грн. – інфляційні втрати, 17 651,47 грн. – три відсотки річних.

07.06.2018 до господарського суду разом з позовною завою надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік Рент» про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства Міністерства внутрішніх справи України «Інформ-Ресурси» в розмірі 781 988,04 грн., які обліковуються на р/р 26004455029526 в АТ «ОТП Банк», код банку 300528.

В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що позивач неодноразово звертався до відповідача про сплату заборгованості, а відповідачем було надано позитивну відповідь про погашення заборгованості, проте відповідач не сплатив кошти у повному обсязі за договором суборенди у розмірі 510 000,00 грн., а тому є підстави вважати, що існує загроза в подальшому не виконання рішення суду та не сплати заборгованості.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача, може унеможливити виконання судового рішення, оскільки відповідач не здійснює погашення заборгованості та не звільняє приміщення за договором суборенди.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що обставини визначені позивачем щодо порушення відповідачем чинного законодавства України та можливу не сплату коштів за спірним договором суборенди, не є належними доказами та не містять факти, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а також враховуючи часткову оплату за суборенду, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Статтею 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Класік Рент» б/н від 06.06.2018 року про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 08.06.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин