Рішення № 74537739, 05.06.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/224/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В.О.

секретар судового засідання Попович В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури

Івано-Франківської області

вул. Л. Українки 47, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200

до відповідачів: Державного навчального закладу "Коршівський професійний аграрний

ліцей", вул. Зелена, 38 А, с. Коршів, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78240

ОСОБА_1 акціонерного товариства "Київстар"

вул. Дегтярівська, 53,м. Київ, Шевченківський район, 03113

про визнання недійсним Договору оренди державного майна від 10.07.2012 із внесеннями змін та доповнень від 07.08.2017 №5 , а також повернення земельної ділянки Державному навчальному закладу "Коршівський професійний аграрний ліцей".

за участю:

Від відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Київстар: ОСОБА_2, (довіреність №52 від 30.01.2018 )

Від позивача: ОСОБА_3 - прокурор, (посвідчення №033280 від 07.05.2015

Від відповідача Державного навчального закладу "Коршівський професійний аграрний

ліцей" ОСОБА_4 - представник, (доручення від 21.05.2018)

Встановив:

Заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання недійсним Договору оренди державного майна від 10.07.2012 із внесеннями змін та доповнень від 07.08.2017 №5, укладеного між відповідачами, Державним навчальним закладом "Коршівський професійний аграрний ліцей" і ОСОБА_1 акціонерним товариством "Київстар", та повернення земельної ділянки Державному навчальному закладу "Коршівський професійний аграрний ліцей".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, Коломийською місцевою прокуратурою вивчено стан дотримання законодавства з питань захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства при використанні державного майна та встановлено, що 10.07.2012, між Державним навчальним закладом «Коршівський професійний аграрний ліцей» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Київстар» в особі начальника Івано-Франківського відділення Львівської філії ПрАТ «Київстар» ОСОБА_5 укладено договір оренди державного майна №1-069-12 .

Згідно п. 1.1, 1.2 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - частину асфальто-бетонної площадки 100,00 кв.м., що знаходиться на вул. Зелена, 38а, с. Коршів, Коломийського району, Івано-Франківської області та перебуває на балансі Державного навчального закладу «Коршівський професійний аграрний ліцей» з метою встановлення антенно-фідерних пристроїв та базової станції мобільного стільникового зв'язку.

Вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі вказаного майна.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі від 10.07.2012, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

В подальшому, до вищевказаного договору оренди вносились зміни на підставі угод про внесення змін до Договору оренди державного майна, зокрема відповідно до договору про внесення змін та доповнень №5 від 07.08.2017 термін дії договору оренди продовжено до 09.07.2018 (включно).

Прокурор вважає, що спірний договір оренди суперечить вимогам Закону України «Про освіту», п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, які передбачають пряму заборону використовувати об'єкти освіти не за призначенням.

Враховуючи викладені обставини та з метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди державного майна №1-069-12 10.07.2012 та договору про внесення змін та доповнень №5 від 07.08.2017 , а також зобов'язання відповідача, Приватне акціонерне товариство "Київстар" звільнити земельну ділянку площею 100 кв.м. що знаходиться на вул. Зелена, 38а, с. Коршів, Коломийського району, Івано-Франківської області.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити .

Представник відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства "Київстар" позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними. Свої заперечення виклав у відзиві на позов №10229/03 від 17.05.2018. Зокрема, представник відповідача в судовому засіданні вказав, що оспорюваний договір оренди був укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, орендарем належним чином виконуються всі його істотні умови , а тому відсутні будь-які підстави для визнання цього договору недійсним.

Враховуючи викладені обставини представник відповідача вважає позов безпідставним та необгрунтованим , просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач, Державний навчальний заклад «Коршівський професійний аграрний ліцей» позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними. Свої заперечення виклав у відзиві на позов вх№117/01-19/30 від 15.05.2018. Зокрема, відповідач в судовому засіданні вказав, що прокурором не надано доказів того, що спірне нерухоме майно надано в оренду з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відсутні будь-які підстави для визнання його недійсним.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін , дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх відповідно до ст.86 ГПК України, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Між Державним навчальним закладом «Коршівський професійний аграрний ліцей» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Київстар» в особі начальника Івано-Франківського відділення Львівської філії ПрАТ «Київстар» ОСОБА_5 , 10.07.2012, укладено договір оренди державного майна №1-069-12 .

Згідно п. 1.1, 1.2 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - частину асфальто-бетонної площадки 100,00 кв.м., що знаходиться на вул. Зелена, 38а, с. Коршів, Коломийського району, Івано-Франківської області та перебуває на балансі Державного навчального закладу «Коршівський професійний аграрний ліцей» з метою встановлення антенно-фідерних пристроїв та базової станції мобільного стільникового зв'язку.

Вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі вказаного майна.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі від 10.07.2012, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

В подальшому, до вищевказаного договору оренди вносились зміни на підставі угод про внесення змін до Договору оренди державного майна, зокрема відповідно до договору про внесення змін та доповнень №5 від 07.08.2017 термін дії договору оренди продовжено до 09.07.2018 (включно).

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Натомість судом не встановлено обставин, що можуть слугувати підставою для визнання укладеного між відповідачами договору недійсним.

Укладений між Державним навчальним закладом «Коршівський професійний аграрний ліцей» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Київстар» в особі начальника Івано-Франківського відділення Львівської філії ПрАТ «Київстар» ОСОБА_5 договір за своє природою є договором найму.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні за змістом правові норми містяться у ст. 283 ГК України та ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права; наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.

Пунктом 7.10 Статуту передбачено, функції управління майном, закріпленим за ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки України, управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації .

Згідно із ст. 28 Закону України "Про освіту", система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про загальну середню освіту", систему загальної середньої освіти становлять загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про освіту", навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності мають статус державного навчального закладу.

Згідно із ч. 1 ст. 63 ЗУ "Про освіту", матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 ЗУ "Про освіту", об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно із ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про освіту", фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 61 Закону України "Про освіту", додатковими джерелами фінансування є доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010 затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності.

Частина 2 п. 8 вказаного Переліку передбачено, що до послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, відноситься можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Наведені норми законодавства (ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" та підпункт 2 п.8 ПКМУ № 796 від 27.08.2010 ) слід застосовувати у нормативному поєднанні, які в своїй сукупності становлять нормативно-правову базу для реалізації питань оренди державного та комунального майна в спірному випадку.

З огляду на наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу.

Як встановлено судом, спірне нерухоме майно, технологічно не пов"язано з навчальним процесом і не використовується ліцеєм з освітньою метою.

В матеріалах справи наявний лист відповідь Міністерства освіти і науки України на лист від 12.07.12 №93/01-12/31 щодо надання дозволу на укладення договору оренди.

Таким чином, з огляду на вищевказане, законодавчо унормовано та передбачено можливість отримання навчальними закладами доходів від передання в оренду тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

При цьому суд звертає увагу на те, що прокурором під час розгляду даної справи не доведено того, що спірне приміщення технологічно пов'язано з навчальним та науковим процесом, а також те, що воно необхідне для використання у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності навчалього закладу.

Разом з тим, матеріали справи також не містять фактів спричинення перешкод або унеможливлення надання освітніх послуг чи зменшення обсягу цих послуг внаслідок укладання спірного Договору.

Одночасно суд вважає, що забороняючи "використання не за призначенням" (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту"), законодавство не містить чіткого визначення, яке використання може кваліфікуватися таким, що буде суперечити призначенню.

За змістом ст.9 Конституції України, яка кореспондується зі ст.19 Закону України "Про міжнародні договори", чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої особи.

Маючи відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок визначальної оцінки існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує заходи позбавлення власності, а також можливість першими виявити проблеми та знайти засоби їх вирішення, прокурор у даній справі не врахував, що суспільний інтерес у наведеному ним розумінні полягає в забезпеченні в цілому (а не в одному окремому випадку) законності надання в оренду нежитлового приміщення, прокурор не довів, яким чином спірним договором відповідачами порушено інтереси держави і територіальної громади, намагаючись, при цьому, досягти усунення наслідків допущеного порушення, а не правильного застосування відповідачами законодавства про освіту та оренди державного і комунального майна.

Окрім того, судом враховується, що надходження плати за оренду бетонної площадки надає можливість покращувати матеріальну базу навчального закладу, та створює додаткові можливості для покращення навчального процесу.

Твердження прокурора щодо порушення у зв'язку з укладенням спірного Договору п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63, за яким здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов"язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.74, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

В супереч вказаним нормам закону, прокурор не надав суду жодного доказу на підтвердження факту даного порушення.

З огляду на викладені обставини та норми закону, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди державного майна №1-069-12 10.07.2012 та договору про внесення змін та доповнень №5 від 07.08.2017 є безпідставними та задоволенню судом не підлягають.

Щодо вимоги прокурора про зобов'язання повернути за актом прийому-передачі орендоване майно, то вказана позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок наймача у разі припинення договору негайного повернення наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані , яким було обумовлено в договорі.

З наведеної норми закону слідує, що обов'язок повернення орендованого майна виникає з моменту припинення дії договору, зокрема у разі визнання його недійсним.

В судовому порядку договір не визнаний судом недійсним, отже його дія не припинена.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині повернення орендованого майна слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 15.03.2018 винесеної у справі №908/457/17.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід залишити за прокуратурою.

На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 2 Закону України " Про оренду державного та комунального майна", ст. 18, 28, 61, 63 Закону України "Про освіту", ст. 15, 21, 203, 204, 215, 256, 257, 267, 327, 759, 761, 785 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 202, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області до відповідачів, Державного навчального закладу "Коршівський професійний аграрний ліцей" та ОСОБА_1 акціонерного товариства "Київстар" про визнання недійсним Договору оренди державного майна від 10.07.2012 із внесеннями змін та доповнень від 07.08.2017 №5 укладеного між відповідачами та повернення земельної ділянки Державному навчальному закладу "Коршівський професійний аграрний ліцей".

Судовий збір по справі залишити за прокуратурою.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ст.241 ГПК України).

Повне рішення складено 08.06.2018

Суддя Калашник В.О.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/

Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/

e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua. Інформація за тел.: (0342) 55-94-88

Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=loginЦ_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.