Рішення № 74537701, 29.05.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/25/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 Справа № 908/516/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючий суддя – Горохов І.С.,

при секретарі судового засідання Чернетенко А.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медхауз свіс гмбх», 49027, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 53

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека 216», 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 21 від 30.11.2017;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медхауз свіс гмбх», м. Дніпро з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека 216», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про переведення боргу від 27.11.2017 в розмірі 339 417,25 грн.

26.03.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову за вих. № 47 від 21.03.2018.

Ухвалою суду від 28.03.2018 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову судом відмовлено.

Ухвалою суду від 28.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі № 908/516/18, присвоєно справі номер провадження 15/25/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 03.05.2018 о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.05.2018 розгляд справи відкладався на 16.05.2018.

Ухвалою суду від 16.05.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/516/18 до судового розгляду по суті на 29.05.2018.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно – апаратного комплексу «Оберіг».

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 137/з від 16.03.2015 та договором про переведення боргу б/н від 27.11.2017 за договором поставки № 137/з від 16.03.2015. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ч. 1 ст. 526, ст. 553, ч. 1 ст. 554, ч. 1 ст. 610, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54 - 57 Господарського процесуального кодексу У країни. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача присутній у судовому засіданні 29.05.2018, вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з’явився, при причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце слухання цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

В судому засіданні 29.05.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, суд встановив.

09.04.2012 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біонайм Україна» (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аптеки Доктор Мом» (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 47/з.

З 14.03.2013 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біонайм Україна» (ідентифікаційний код 35341093) змінило найменування з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біонайм Україна» на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медхауз свіс гмбх» (ідентифікаційний код 35341093; місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 53, реквізити: п/р 26003204314535 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, м. Київ, ЄДРПОУ 35341093, ІПН 353410904631, св-во № 200118016).

16.03.2015 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медхауз свіс гмбх» (позивач, постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аптеки Доктор Мом» (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 137/з.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та /або акти прийому - предачі).

Пунктом 4.4 договору врегульовано, що покупець сплачує за поставлений йому товар через кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту першої поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам (в тому числі кінцевому споживачу).

Згідно з п. 4.5 договору сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту його постачання покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється за рахунок та транспортом постачальника. У разі якщо покупець не повернув поставлений товар на вимогу постачальника, покупець тим самім підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість.

Відповідно до п. 5.5 договору у випадку відсутності у покупця грошових коштів для оплати поставленого товару або якщо товар не користується широким попитом у кінцевих споживачів, за наявності згоди постачальника та належного стану товару, поставлений товар може бути поверну постачальнику.

Згідно з п. 5.6 договору усі спори, що пов'язані із цим договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін або в судовому порядку.

Відповідно до п. 6.2. договору, цей договір може бути розірваний постачальником достроково в односторонньому порядку. При цьому постачальник повинен повідомити покупця про дострокове одностороннє розірвання договору за десять календарних днів. У випадку розірвання постачальником договору у порядку, передбаченому цим пунктом договору, покупець зобов’язаний остаточно розрахуватись з постачальником та повернути йому належний нереалізований товар у трок, передбачений п. 4.5. цього договору.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медхауз свіс гмбх», м. Дніпро свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а саме належним чином поставивши за період з 02.03.2017 по 06.10.2017 відповідачу непродовольчі товари на загальну суму 339 417,25 грн.

13.03.2018 представник позивача посилаючись на п. 4.5 договору звернувся до ТОВ «Аптеки Доктор МОМ» з претензією № 35 про сплату боргу, з вимогою повернути поставлений, але не реалізований товар та/або, керуючись п. 4.6 договору, оплатити заборгованість. 19.03.2018 представник позивача звернувся до ТОВ «Фармацевтичне підприємство Аптека 216» з претензією № 38 про сплату боргу.

Наступними претензіями ТОВ «Аптеки Доктор МОМ» та ТОВ «Фармацевтичне підприємство Аптека 216» повідомлялись про розірвання договору № 137/3від 16.03.2015, договір вважається розірваним з 26.03.2018.

Зазначені претензії залишені без задоволення.

27.11.2017 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медхауз свіс гмбх», м. Дніпро (кредитор, позивач по справі), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Аптеки Доктор МОМ», м. Запоріжжя (первісний боржник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека 216», м. Запоріжжя (новий боржник, відповідач по справі) укладено договір б/н про переведення боргу.

Відповідно до п. 1.1. договору б/н про переведення боргу від 27.11.2017 між кредитором (позивач по справі), як постачальником і первісним боржником (ТОВ «Аптеки Доктор МОМ»), як покупцем укладено договір поставки від 16.03.2015 № 137/з, згідно якого кредитор зобов’язується передати, а первісний боржник прийняти продовольчі товари, та сплатити за нього грошову суму відповідно до договору поставки.

З врахуванням повного виконання кредитором, як продавцем і частковим виконанням первісним боржником, як покупцем зобов’язань по договору поставки від 16.03.2015 № 137/з заборгованість первісного боржника перед кредитором за договором поставки від 16.03.2015 № 137/з становить 339 417,25 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від листопада 2017 (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору б/н про переведення боргу від 27.11.2017 первісний боржник переводить борг за договором поставки № 137/з від 16.03.2015, укладеного між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе зобов’язання за названим у цьому пункті договорі поставки.

Новий боржник розраховується по прийнятому боргу в розмірі 339 417,25 грн. згідно затвердженого кредитором графіку (додаток № 2 до договору) (п. 5.3. договору б/н про переведення боргу від 27.11.2017).

Згідно з п. 4.6 договору поставки № 137/з від 16.03.2015 постачальник та покупець домовились, що незалежно від умов п. 4.4. даного договору покупець зобов'язаний остаточно розрахуватися з постачальником за кожну партію поставленого товару не пізніше 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту поставки такої партії товару.

Посилаючись на те, що поставлений товар на суму 339 417,25 грн. не оплачений, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України), згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який за своєю правовою природою по суті є договором про постачання продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов’язком відповідача – прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу на загальну суму 339 417,25 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості 339 417, 25 грн. за договором про переведення боргу б/н від 27.11.2017 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо заявленої позивачем суми судових витрат у зв’язку із розглядом справи у розмірі 7381,00 грн., суд зазначає, що позивач просив з вказаних витрат не вирішувати питання. У зв’язку з чим судом вирішується питання про розподіл судових витрат лише з судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека 216» (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 ідентифікаційний код 24910965) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медхауз свіс гмбх» (49027, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 53, ідентифікаційний код 35341093) заборгованість в розмірі 339 417, 25 грн. (триста тридцять дев’ять тисяч чотириста сімнадцять гривень 25 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 091,26 (п’ять тисяч дев’яносто одна гривня 26 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.06.2018.

Суддя І. С. Горохов