Ухвала суду № 74536491, 31.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-з/774/30/18 Справа № 205/2672/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді : Ткаченко І.Ю.

суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М.

при секретарі: Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

заяву Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про роз’яснення постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про стягнення заробітної плати за час відпусток (відпускних), грошової компенсації втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність (лікарняних), середнього заробітку за час затримки їх виплати, зміни формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, зобов’язання виправити невірні записи в табелях обліку робочого часу та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про стягнення заробітної плати за час відпусток (відпускних), грошової компенсації втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність (лікарняних), середнього заробітку за час затримки їх виплати, зміни формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, зобов’язання виправити невірні записи в табелях обліку робочого часу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог, згідно останніх уточнень зазначила, що 25 грудня 2015 року рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області по справі 205/4041/14ц частково задоволено її позовні вимоги до ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» у справі про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки її виплати та відшкодування моральної шкоди. Рішення набрало законної сили 25.12.2015 року. Вирішено стягнути з ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 15.10.2013 року включно, в сумі 4347,02грн., розрахунок якої проведений судом без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 16.10.2013 року по 25 грудня 2015 року включно в сумі 18464,12 грн., розрахунок якої проведений судом без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів. Крім того, стягнуто моральну шкоду у сумі 300,00 грн. та понесені судові витрати за проведення експертизи в розмірі 2949,12 грн. Розраховуючи щомісячно належну до стягнення з підприємства заробітну плату за період з 01.01.2013 року по 15.10.2013 року, суд врахував лише дні, які згідно до табелів обліку робочого часу були відпрацьовані за вищезазначений період. Решта днів, які через перебування на лікарняному, у навчальній відпустці, у щорічній основній та додатковій відпустці, зазначеним судовим рішенням не охоплені. Однак, за ці дні було нараховано та виплачено підприємством грошові кошти – заробітну плату за час відпусток (відпускні) та грошову компенсацію втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність (лікарняні) в заниженому розмірі, не у відповідності із встановленим окладом згідно штатного розпису. Недонарахована та невиплачена заробітна плата за час відпусток складається з: навчальної відпустки у квітні 2013 року (16 днів) – 1726,72 грн.; основної та щорічної у серпні 2013 року (15 днів) – 1696,90 грн., основної у вересні 2013 року (14 днів) – 1582,84 грн., що за 2013 рік складає – 5005,46 грн. Недонарахована та невиплачена грошова компенсація втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність (лікарняні): 13 днів лікарняних у лютому 2013 року – 1543,36 грн.; 10 днів лікарняних у березні 2013 року – 1187,10 грн.; 11 днів лікарняних у травні 2013 року – 1374,56 грн., 7 днів лікарняних у червні 2013 року – 923,37 грн., що за 2013 рік складає по лікарняним усього – 5028,39 грн. Ненараховані та невиплачені 2 дні визначені у табелях робочого часу відповідачем, оскільки перебувала у судових засіданнях: 18.01.2013р. – 118,72 грн. та 30.07.2013 року – 103,23 грн., що за 2013 рік складає 221,95 грн. Крім того, позивачка вважає, що незаконними діями відповідача, щодо не нарахування та невиплати їй заробітної плати у повному обсязі, їй була спричинена моральна шкода, яка полягала у тому, що вона була змушена докладати суттєвих зусиль для організації свого життя та життя її дитини, відмовляти собі і дитині у повноцінному харчуванні, придбанні предметів першої необхідності, не мала можливості з донькою повноцінно розвиватися та відвідувати різноманітні заходи. Все це, на думку позивачки, спричинило їй сильні душевні страждання та моральну шкоду, яку вона оцінює у 10000,00 грн. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідача 120 313,83 грн., з яких: не донарахована та невиплачена заробітна плата за час відпусток (відпускні ) у 2013 році – 5005,46 грн. (навчальна відпустка у квітні (16 днів) – 1726,72 грн.; основна щорічна та соціальна відпустка у серпні (15 днів) – 1695,90 грн.; основна щорічна відпустка у вересні (14 днів) – 1582,00 грн.); грошова компенсація втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність (лікарняні) за період з лютого по жовтень 2013 рік за винятком грошової компенсації втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність у липні 2013 року 13 днів у лютому – 1543,36 грн., 10 днів у березні – 1187,10 грн., 11 днів у травні – 1374,56 грн., 7 днів у червні – 923,37 грн.; не нараховані та невиплачені «прогули» за 18.01.2013р. – 118,72 грн., та 30.07.2013р. – 103,23 грн. (разом – 221,95 грн.); 92935,16 грн. середній заробіток за весь час затримки виплати належних виплат за період з 16 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2016 року; 7122,87 грн. – вихідна допомога на підставі ст.. 44 КЗпП України; 10000,00 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди. Зобов’язати відповідача видати наказ про зміну формулювання причин звільнення з підприємства на ч.3 ст.38 КЗпП України «Звільнена за власним бажанням через невиконання законодавства про працю керівництвом підприємства», внести відповідні зміни у трудову книжку. Зобов’язати відповідача виправити неправдиві записи у табелях обліку робочого часу щодо начебто здійснення прогулів 18 січня 2013 року та 30 липня 2013 року та опублікувати достовірну інформацію щодо місця перебування у ці дні у суді (том 1 а.с. а.с. 1-16,59-75,150-167,192-209,215-232,235-252, том 2 а.с.1-19).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про стягнення заробітної плати за час відпусток (відпускних), грошової компенсації втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність (лікарняних), середнього заробітку за час затримки їх виплати, зміни формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, зобов’язання виправити невірні записи в табелях обліку робочого часу та відшкодування моральної шкоди – задоволено частково.

Стягнуто з Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», індефікаційний код 03341782 на користь ОСОБА_1, ІПН:НОМЕР_1 суму недонарахованих та невиплачених відпускних за квітень 2013 року, серпень 2013 року та вересень 2013 року у розмірі 1636,26 гривень.

В решті позовних вимог – відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (том 2 а.с.25-28).

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат за період з 16 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2016 року – скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат - задоволено частково.

Стягнуто з Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26 грудня 2015 року по 14 квітня 2016 року у сумі 8592,56 грн. та за період з 15 квітня 2016 року по 25 січня 2018 року в суммі 50537,82 грн., а всього – 59 130,38 грн., розрахунок якої проведений судом без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2017 року в іншій оскаржуваній частині – залишено без змін.

Стягнуто з Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на користь держави судовий збір у сумі 591,30 грн. (том 2 а.с.169-175).

09 лютого 2018 року ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» подало до апеляційного суду заяву про роз’яснення постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року та просило роз’яснити: яка саме сума належить до виплати ОСОБА_1 після вирахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів та роз’яснити правові підстави звільнення позивача - ОСОБА_1 - від сплати судових витрат за розгляд її апеляційної скарги на рішення Ленінського суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2017 року (том 2 а.с.185-188).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Аналогічна позиція міститься у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», де зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

При цьому у заяві про роз`яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Зі справи вбачається, що постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат за період з 16 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2016 року – скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплат - задоволено частково.

Стягнуто з Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26 грудня 2015 року по 14 квітня 2016 року у сумі 8592,56 грн. та за період з 15 квітня 2016 року по 25 січня 2018 року в суммі 50537,82 грн., а всього – 59 130,38 грн., розрахунок якої проведений судом без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2017 року в іншій оскаржуваній частині – залишено без змін.

Стягнуто з Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на користь держави судовий збір у сумі 591,30 грн. (том 2 а.с.169-175).

Отже, зі змісту резолютивної частини постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року, вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку було визначено судом в сумі 59 130,38 грн. При цьому, зазначено, що розрахунок даної суми проведено без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, розмір яких судом не розраховувався .

Враховуючи те, що в постанові суду апеляційної інстанції чітко зазначено, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку розрахована судом без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, а також судом наведені підстави стягнення з відповідача на користь Держави судового збору, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, у зв’язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз’яснення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 271, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про роз’яснення постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» про стягнення заробітної плати за час відпусток (відпускних), грошової компенсації втрати заробітної плати через тимчасову непрацездатність (лікарняних), середнього заробітку за час затримки їх виплати, зміни формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, зобов’язання виправити невірні записи в табелях обліку робочого часу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: