Рішення № 74535766, 29.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2018 Справа №607/11460/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Пушкар С.М.,

представника позивача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 пред’явила до суду позов до відповідача ОСОБА_3 “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 17068,03 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25 жовтня 2016 року близько 18 години 40 хвилин у м. Тернополі, автомобіль марки ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 У подальшому, водій ОСОБА_6, який керував транспортним засобом марки BMW 520, реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив зіткнення з транспортним засобом марки ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 Вона (ОСОБА_2І.) є власником транспортного засобу марки Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належному їй транспортному засобу завдано матеріальний збиток на суму 17068,03 гривень. Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 23 січня 2017 року адміністративну справу про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито, у зв’язку із відсутністю у його діях ознак адміністративного правопорушення. Однак, вказаною постановою встановлено, що причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди була пішохід ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину дороги поза пішохідним переходом та створила аварійну ситуацію, внаслідок якої відбулось зіткнення транспортних засобів. За вказаних обставин, позивач вважає винуватим у вказаній дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ОСОБА_3 “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп”. 28 липня 2017 року вона (ОСОБА_2І.) звернулася до відповідача ОСОБА_3 “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” із заявою про виплату страхового відшкодування, однак, на момент звернення до суду із позовом відповідачем ОСОБА_3 “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” не виплачено їй, як власнику транспортного засобу, який зазнав пошкоджень, суму завданих матеріальних збитків.

26 грудня 2017 року від відповідача надійшли заперечення (відзив) проти позову, згідно яких просять відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що вина ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді не встановлена, протокол про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення не складався, а тому відповідно до ст. 31.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. З цих підстав вважають, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_4 не настала – відсутні підстави для виплати страхового відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” у судове засідання не з’явився, попередньо подав направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2017 року, 25 жовтня 2016 року близько 18 години 40 хвилин в м. Тернополі по вул. Протасевича, 14, ОСОБА_6 керував транспортним засобом марки «BMW 520», номерний знак НОМЕР_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1, який у свою чергу здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Audi 80», номерний знак НОМЕР_4, що зупинився попереду та який пропускав пішохода, який переходив проїзну частину дороги, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3 (в), 13.1, 12.1 ПДР України, за що відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП.

У вказаній постанові суду зазначено, що причиною пригоди був пішохід ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину дороги поза пішохідним переходом та створила аварійну ситуацію, внаслідок якої відбулось зіткнення транспортних засобів, тому, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року №607/12518/16-п ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

За вказаних обставин, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2017 року, справу про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито, у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Як убачається із схеми дорожньо-транспортної пригоди усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, зокрема: транспортний засіб Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 зазнав механічних пошкоджень, зокрема: вм’ятина на задньому бампері, деформація лівого заднього крила, тріщина правої задньої фари; транспортний засіб марки ВАЗ, реєстраційний номер ВО21099, яким керував ОСОБА_4 отримав механічні пошкодження: тріщини і вм’ятини переднього бампера, розбита передня права фара, розбита решітка радіатора, зігнутий капот, розбита передня ліва фара, вм’ятина у правому крилі, зміщена кришка багажника, розбиті задні фари, розбитий задній бампер, зігнута задня перемичка, деформація заднього лівого та правого крила, деформація задніх дверей кузова з обох боків; транспортний засіб марки BMW 520, реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6 отримав пошкодження бампера, решітки радіатора, радіатора масляного, радіатора кондиціонера та радіатора-дифузора, вентилятора колінвала, розбита права фара, деформація капота, тріщина лобового вікна, деформація правого крила.

Позивач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ 977831.

Із наданого позивачем ОСОБА_8 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2, виконаного ФОП ОСОБА_9,вбачається ,що станом на 01 грудня 2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті пошкодження його КТЗ при ДТП без урахування ПДВ і ВТВ становить 17068,03 гривень.

Згідно викладених у позові обставин, підтриманих представником позивача у судовому засіданні, позивач ОСОБА_2 вважає винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка трапилася 25 жовтня 2016 року водія транспортного засобу марки ВАЗ, реєстраційний номер ВО21099 ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ОСОБА_3 “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп”, а тому, вважає, що завдані внаслідок ДТП збитки у розмірі 17068,03 гривень повинні відшкодовуватися відповідачем ОСОБА_3 “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп”.

Сторонами не заперечувався той факт, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у ОСОБА_3 “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп”.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засіб»

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам внаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП - породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування, в якому потерпілий, так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Статтею 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно із частиною 2 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 32.1. статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також нормою ст. 1188 ЦК України передбачено, що завдана шкода при взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується виною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Главою 82 ЦК України визначено, що юридичною підставою відповідальності за заподіяння шкоди є склад цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. Із матеріалів справи не вбачається наявності протиправної поведінки ОСОБА_4, а також причинного зв'язку між протиправною поведінкою ОСОБА_4, та збитками завданими позивачу як власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 25 жовтня 2016 року.

Стороною позивача не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 25 жовтня 2016 року та притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Настання цивільно-правової відповідальності у особи, відповідальність якої застрахована має бути підтверджена у встановленому законом порядку – постановою або вироком суду.

Натомість, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 січня 2017 року встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 25 жовтня 2016 року була пішохід ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину дороги поза пішохідним переходом та створила аварійну ситуацію, внаслідок якої відбулось зіткнення транспортних засобів, тому, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року №607/12518/16-п ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

За вказаних обставин, оскільки, вина ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, яка трапилася 25 жовтня 2016 року за участю транспортних засобів: Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, ВАЗ, реєстраційний номер ВО21099 під керуванням ОСОБА_4 та BMW 520, реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6, не встановлена, позивачем не доведена ,то відповідно до п. 32.1. статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні підстави для стягнення із приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” матеріальних збитків, які були заподіяні ОСОБА_2 як власнику транспортного засобу Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” про стягнення коштів слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс груп” (адреса місцезнаходження: вул. Глибочицька, 44, м. Київ, ЄДРПОУ 24175269) про стягнення коштів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області.

Дата складання повного тексту рішення суду – 07 червня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_10