Постанова № 74535089, 31.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня2018 року м. Київ

Справа 758/171/18

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Вербової І.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Войтенко Т.В. 23 лютого 2018 року у м. Києві, у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце Правди» до ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2018 відкрито провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце Правди» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками для самозабезпечення об'єднання.

Не погодилась із судовим рішенням ОСОБА_2, її представником до суду подано апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм процесуального права. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції відкриваючи провадження у вказаній справі порушив правила підсудності, оскільки не врахував, що у позивача відсутні будь-які права на нерухоме майно відповідача, а тому відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України до вказаних правовідносин (правила виключної підсудності). А відповідно до положень ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи подаються за її зареєстрованим місцем проживання, оскільки відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1, то справа має розглядатися в Шевченківському районному суду м. Києва.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, просить її скасувати та постановити нову, якою направити справу до Шевченківського району м. Києва для розгляду.

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/4567/2018Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Представником позивача до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2017 позовну заяву ОСББ «Сонце правди» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внесках, було повернуто позивачу для подачі до належного суду, у зв'язку з чим позивачем було подану вказану позовну заяву до Подільського районного суду м. Києва за правилами виключної підсудності. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить її відхилити та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України(в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.

В судовому засіданні відповідач та її представник - адвокат ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.

Керівник ОСББ «Сонце правди» Богдан І.В. в судовому засіданні заперечувалащодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2017 ОСББ «Сонце правди» звернулось до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками для фінансування самозабезпечення об'єднання, в якому просило стягнути відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2018 відкрито провадження у вищевказаній справі.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана позовна заява підсудна Подільському районному суду м. Києва.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи та нормам процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Стаття 353 ЦПК визначає виключний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить питання про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з відповідача як власника двох нежилих приміщень загальною площею 229, 30 кв. м. у будинку №19А по проспекту Правди в м. Києві, який перебуває на балансі позивача, що територіально відноситься до Подільського району м. Києва. Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є витрати пов'язані з утриманням цього нерухомого майна, і відповідно до положень ст. 30 ЦПК України даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що провадження у справі відкрито з недотриманням правил підсудності, оскільки вказаний спір має розглядатися за місцем проживання відповідача, а саме Шевченківським районним судом м. Києва, та до вказаних правовідносин не можуть застосовуватися правила виключної підсудності, оскільки вказаний спір не виник з приводу нерухомого майна, не ґрунтуються на вимогах закону. За змістом ст. 27 ЦПК України вибір підсудності за місцем проживання відповідача поширюється лише на позови, для яких встановлено загальну територіальну підсудність. В даному випадку предметом позову є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з власника нерухомого майна, на утримання якого вказані послуги надавались, а тому до вказаних правовідносин мають застосовуватися саме правила виключної підсудності передбачені ст. 30 ЦПК України. Тобто, спір виник з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а посилання відповідача на порушення правил підсудності є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. А тому, провадження у справі відкрито за правилами підсудності відповідно до вимог ЦПК України

Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, щодо визначення підсудності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 06.06.2018.