Рішення № 74534626, 25.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2682/18

В справі № 760/406/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника 3-ї особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, Солом»янського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа: ОСОБА_6 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування: протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить:

-визнати недійсними прилюдні електронні торги, організовані та проведені 23 листопада 2016 року, щодо реалізації арештованого нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1;

-визати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів №214235 від 23 листопада 2016 року предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1;

-визнати недійсним та скасувати Акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме: квартири АДРЕСА_1, складеного 13 грудня 2016 року старшим державним виконавцем Солом'янського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Мацко Д.А. та затверджений начальником Солом'янського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Костенко Л.І.;

-визнати недійсним та скасувати Свідоцтво приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Стрельченко О.В. від 16 грудня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №5965, про придбання ОСОБА_6 предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Посилається в позові на те, що йому на праві приватної власності належить 3-кімнатна квартира АДРЕСА_1, де він зареєстрований та постійно проживав.

26 квітня 2007 року між ним та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3340, відповідно до умов якого йому було надано кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 98 000, 00 доларів США, зі сплатою 12,25 % річних з кінцевим терміном повернення до 25 квітня 2022 року.

26 квітня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» та ним був укладений Іпотечний договір №02-10/144, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

В середині грудня 2016 року йому стало відомо, що 23 листопада 2016 року Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України було організовано та проведено прилюдні електронні торги, на яких було реалізовано його житло, як предмет іпотеки.

Відповідно до інформації, викладеної в Акті про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 13 грудня 2016 року, складеного Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві, а також протоколу проведення публічних торгів та свідоцтва приватного нотаріуса, підставою для звернення стягнення на майно стала наявність у відділі ДВС зведеного виконавчого провадження відносно нього.

З зазначеного акту також вбачається, що його житло було продане за 972 803, 00 гр. 3-й особі ОСОБА_6

На підставі вказаного Акту приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., йому було видано Свідоцтво про придбання його житла з прилюдних торгів.

Зазначає, що ним був взятий споживчий кредит в іноземній валюті, в кредитній установі, яка є резидентом України, в забезпечення виконання зобов»язань за умовами договору ним в іпотеку банку була передана квартира, де він зареєстрований та проживає, і яка є єдиним його житлом на даний час, а тому умови отримання кредиту та майно, яке було передане в іпотеку, повністю відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому не могло бути реалізоване в примусовому порядку.

Крім того, зазначає, що організовуючи та проводячи електронні торги з реалізації предмета іпотеки, відповідачі діяли з порушенням вимог закону, а тому торги та укладені за результатами їх проведення документи підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Зокрема, повідомлення про проведення електронних торгів з реалізації належної йому квартири , всупереч ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», ним не отримувалося та на його адресу не направлялось, чим він був позбавлений можливості скористатись правом, передбаченим ч. 1 ст. 42 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до Акту проведення електронних торгів його житло було продано за 972 803, 00 гр., пропозиції від іпотекодержателя або від державного виконавця про погодження такої ціни до нього не надходили, а інформація про проведення незалежної експертної оцінки квартири йому не направлялася.

Таким чином вважає, що державним виконавцем не дотримано вимог ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», що позбавило його та іпотекодержателя права самостійно визначити ціну предмета іпотеки, що призвело до реалізації його майна за заниженою ціною єдиному учаснику електронних торгів.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилався на те, що про проведення електронних торгів з продажу спірної квартири ОСОБА_6 стало відомо з інтернет сайту ДП «Сетам» Міністерства юстиції України №177920.

23 листопада 2016 року його було визнано переможцем торгів, вартість лоту ним була сплачена в повному обсязі.

16 грудня 2016 року ним було отримано Свідоцтво про придбання квартири з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В.

Зазначив також, що 17 грудня 2016 року ОСОБА_9 у присутності представника АН «Благовіст», адвоката Кирплюка Д.В., товариша та дружини позивача увійшов до спірної квартири, маючи при собі Свідоцтво про право власності на квартиру, однак дружина позивача відмовилася віддати або знищити оригінали документів про право власності на квартиру, а лише надала йому копію цього документу та контакти позивача.

Крім того, дружина позивача повідомила про те, що вони з позивачем проживають у Київській області, обстановка в квартирі свідчила про те, що вона під житло не використовується.

Ним були змінені замки на вхідних дверях, а в квартирі залишені особисті речі.

14 січня 2017 року він виявив, що замок був змінений і в квартиру він зайти не міг.

В подальшому йому стало відомо, що позивач виставив квартиру на продаж через Агенства нерухомості «Золоті Ворота» та «Київська Нерухомість».

Крім того, зазначив, що укладений позивачем з банком Договір про надання відновлювальної кредитної лінії не є договором про надання споживчого кредиту, а тому мораторій на її реалізацію, встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»не розповсюджується.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Представник відповідача - ДП «Сетам» Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд до відома не ставив.

В ході судового розгляду представником відповідача були подані письмові заперечення, в яких зазначено, що електронні торги були проведені у відповідності до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2831/5 та Закону України «Про іпотеку».

Державним підприємсмтвом «Сетам», як організатором торгів, 27 жовтня 2016 року позивачу було направлено повідомлення про дату, час та місце проведення торгів по лоту №177920.

Крім того, була здійснена публікація в двох друкованих засобах інформації про реалізацію предмета іпотеки за лотом №177920, а саме в газетах: «Час Київщини» від 28 жовтня 2016 року та «Метро» від 31 жовтня 2016 року.

ДП «Сетам» не здійснює перевірку змісту заявки на відповідність вимогам законодавства, за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.

Вважаючи дії підприємства при проведенні торгів законними, просить у позові відмовити.

Представник відповідача - Солом'янського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві в судове засідання також не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Виходячи з цих обставин, суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності.

Приватний нотаріус Стрельченко О.В. просить розглядати справу в її відсутності, не вважаючи себе належним відповідачем у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч.4 ст.656 ЦСК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із п. 2 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Враховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1- 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв»язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24 жовтня 2012 у справі № 6-116цс12, і яка, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом при вирішенні спору, для застосування наслідків недотримання вказаних вимог при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Судом встановлено, що 26 квітня 2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» та позивачем був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3340, відповідно до п. п.1.1, 1.2. якого позивачу був наданий кредит на поточні потреби в межах максимального ліміту заборгованості до 98 000, 00 доларів США з кінцевим терміном погашення до 25 квітня 2022 року.

В цей же день між сторонами договору був укладений Іпотечний договір №02-10/1411, відповідно до п.1.1 якого іпотекодавець, тобто позивач, передав банку в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

14 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. був вчинений виконавчий напис №833, яким було запропоновано звернути стягнення на спірну квартиру, що належала на праві власності позивачу, та за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна, задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 84 369, 18 доларів США.

На цій підставі та за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» 25 червня 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої була направлена позивачу.

/т. 1, а.с. 8 - 10; 14 - 18; 84 - 85; т. 2, а.с. 100 /

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» /в редакції на момент виникнення спірних правовідносин / визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частиною 8 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження"встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 25.12.2015 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку".

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку"(в редакції чинній на момент проведення спірних торгів) визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 43 даного Закону початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Тобто, за змістом ст. 43 Закону України « Про іпотеку» визначення вартості та оцінка майна в порядку ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності, відбувається в тому випадку, коли іпотекодавець з іпотекодержателем не досягли згоди щодо визначення вартості майна або коли ціна продажу предмета іпотеки в рішенні суду не встановлена.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 41 Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Постановою старшого державного виконавця Солом»янського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 01 червня 2016 року для визначення вартості предмета іпотеки-спірної квартири, був призначений оцінювач - суб»єкт господарювання - ТОВ»Українська експертна група в особі ОСОБА_11

Згідно з висновком про вартість майна ринкова вартість об»єкту оцінки станом на 07 червня 2016 року становила 972 803, 00 гр.

/ т.1, а.с. 153 - 192 /

З матеріалів виконавчого зведеного провадження, копія якого надана до суду, вбачається, що стягувачем - ПАТ»Укрсоцбанк» вартість спірної квартири при її оцінці погоджена.

Дані про погодження оцінки спірної квартири з позивачем, як власником квартири та боржником, в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

В той же час, суд зважає на пояснення представника 3-ї особи ОСОБА_6, а такж враховує матеріали виконавчого провадження, згідно з я кими позивач за місцем реєстрації не проживав і спірна квартира викристовувлася під офіс.

Непроживання позивача за місцем реєстрації підтверджується і Актом державного виконавця від 16 жовтня 2014 року, в зв»язку з чим 18 травня 2016 року в межах виконавчого провадження був складений Акт опису й арешту майна - спірної квартири.

/ т.1, а.с.126 - 250; т.2, а.с. 1 - 141 /

Дані обставини представником позивача в судовому засіданні не спростовані.

Виходячи з цього, суд вважає, що порушення вимог ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у цій частині при проведенні прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки зазначеним Законом встановлено загальні правові засади організації і діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження.

Натомість дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.

Тобто, в разі порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження"при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим законом, щодо визначення вартості чи оцінки майна до призначення електронних торгів, такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом України « Про виконавче провадження».

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справі № 3-112гс14 від 23.09.2014року.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що ні Виконавчий напис нотаріуса, ні дії державного виконавця, вчинені при передачі співрної квартири на реалізацію та її оцінку, позивач не оскаржував.

Встановлено також, що в жовтні 2016 року Солом'янський районний відділ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві звернувся до ДП «Сетам» Міністерства юстиції України з заявкою про проведення електронних торгів.

24 жовтня 2016 року в систему електронних торгів було внесено повідомлення про реалізацію 23 листопада 2016 року предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1, що на праві власності належить позивачу, за лотом №177920 зі стартовою ціною в розмірі 972 803, 00 гр.

Крім того, інформація про проведення електронних торгів за лотом №177920 була опублікована в газеті «Час Київщини» №42 від 28 жовтня 2016 року та газеті «Метро» №127 від 31 жовтня 2016 року.

Листом від 27 жовтня 2016 року за вих. №5514/18-18-16 ДП «Сетам» повідомило відділ ДВС, стягувача та боржника про проведення електронних торгів.

/т. 2, а.с. 169; 181 - 182; 184 - 188/

Відповідно до Протоколу проведення електронних торгів №214235 від 23 листопада 2016 року був визначений переможець електронних торгів - 3-я особа ОСОБА_6

13 грудня 2016 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Мацко Д.А. на підставі Протоколу проведення електронних торгів №214235 від 23 листопада 2016 року було складено Акт про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

На підставі Акту та Протоколу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. 3-й особі ОСОБА_6, як переможцю електронних торгів, було видано Свідоцтво на право власності на предмет іпотеки від 16 грудня 2016 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яке зареєстроване в реєстрі за №5965.

/ т. 2, а.с. 189 - 190; 193 - 194 /

За змістом ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

З точки зору закону реалізація майна на аукціоні полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону.

Складання за результатами їх проведення Акту про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи, що відчуження майна з торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину, а саме ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 25.12.2015 та Закону України «Про виконавче провадження», чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

За змістом ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання таких торгів недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених вище приведеними нормативними актами.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 06 квітня 2016 року та інших.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до ввисновку про дотримання вимог закону при проведенні електронних торгів з реалізації спірної квартири та відсутності підстав для задоволення вимог позивача.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.43 Закону України « Про іпотеку» не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Порядок проведення електронних торгів предметів іпотеки врегульовано розділом VП Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Згідно з п.3 даного розділу реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».

Електронні торги з реалізації предмета іпотеки проводяться в двомісячний строк з дня одержання Організатором заявки державного виконавця на реалізацію арештованого майна.

Організатор зобов'язаний не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні у двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

З листа ДП»Сетам» № 5514/18-18-16 від 27 жовтня 2016 року вбачається, що позивач, стягував та державний виконавець були повідомлені про дату та час проведення електронних торгів.

/ т.2, а.с. 184 /

Представник позивача в судовому засіданні зазначив і це не спростовано відповідачем, інформація про отримання листа позивачем відсутня.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в справі № 6-2988цс15, розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів цих положень, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.

При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей.

Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Таким чином, неотримання позивачем повідомлення про проведення електронних торгів, з точки зору закону, не є підставою для визнання їх недійсними при відсутності інших порушень, які могли вплинути на законність цих торгів.

Крім вище приведеної правової позиції, до таких висновків дійшов Верховний Суд України і у постановах від 17 грудня 2014 року № 143цс14 та від 18 листопада 2015 року № 6-1884цс15.

Крім того, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

-таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

-загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З укладеного між сторонами Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/13340 від 26 кітня 2007 року вбачається, що кредит позивачу був наданий на поточні потреби.

Відповідно до п.22 ст.1 Закону України « Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем - банком або іншою фінансовою установою споживачеві на придбання продукції.

Тобто, наданий позивачу кредит не є споживчим у розумінні вимог закону, а тому твердження представника позивача з цього приводу також не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 650, 655, ч.4 ст.656 ЦК України, ст.ст. 1, 33,41,43 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.54, 58 Закону України « Про виконавче провадження», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3 до Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, Солом»янського районного відділу державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування: протоколу проведення електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 червня 2018 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва