Ухвала суду № 74534257, 27.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3943/18 в справі №760/3238/18

У Х В А Л А

/ про повернення позовної заяви/

27 березня 2018 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 /АДРЕСА_1/ до ОСОБА_3 /АДРЕСА_4/, ОСОБА_4/АДРЕСА_2/, третя особа: ОСОБА_5 /АДРЕСА_3/, про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном, та виселення, -

В С Т А Н О В И В :

27.12.2017 позивач в особі свого законного представника звернулася до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_5, шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні даною квартирою. А також, просить виселити відповідача ОСОБА_4 з вищезазначеної квартири.

Ухвалою судді від 13.02.2018 року вказана позовна заява залишена без руху, а позивачеві надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копію вказаної ухвали позивач отримала 12.03.2018.

23.03.2018 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 у новій редакції з додатками.

В ухвалі суду від 13.02.2018 було визначено ряд недоліків, які необхідно було усунути позивачеві, зокрема сплатити судовий збір у сумі 1280, 00 грн..

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати» від 17.10.2014 № 10, перерахування судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

До позовної заяви у новій редакції додано не оригінал, а копію платіжного доручення № Р24А342456220А01724 від 21.12.2017 на суму 1920,00 грн.

Більш того, з даного платіжного доручення вбачається, що судовий збір у сумі 1920,00 грн. представником позивача був сплачений за зустрічний позов ОСОБА_1 по справі № 760/21197/17ц.

При цьому, за даними автоматизованої системи документообігу суду, відсутні відомості щодо зарахування суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету за позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 760/3238/18.

Таким чином, позивачем не надано документів про підтвердження сплати нею судового збору за подання даної позовної заяви, а отже позивач не усунула недоліки зазначені в ухвалі суду від 13.02.2018. Строк виконання ухвали суду від 13.02.2018 закінчився 23.03.2018 о 24.00 годині. З заявою про продовження строків на усунення недоліків позивач до суду не зверталася.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід вважати неподаною та повернути позивачеві з усіма додатками.

За таких обставин, керуючись 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном, та виселення - вважати не поданою та повернути позивачеві з усіма додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.В.Лазаренко