Вирок № 74531537, 07.06.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4490/17

Номер провадження 1-кп/629/145/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченка О.А.,

при секретарях Білик В.Ю., Торенко Ю.П.,

за участю прокурора Іванчака А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12016220380002772 від 14.10.2016 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

12.10.2016 року, приблизно о 14-00 год., ОСОБА_1, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_2 по вул.Юхима Березовського, буд.69, м.Лозова, Харківської області, після розпиття алкогольних напоїв з останнім, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, помітивши кролів у клітках, розташованих на території домоволодіння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, підійшов до кліток із кролями, звідки таємно викрав двох кролів породи «Фландер», вагою по 8 кілограм кожний, загальною вартістю 1540 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав частково, зазначив, що обставини, які вказані в обвинувальному акті не відповідають дійсності та надав показання, що дійсно 12.10.2016 року він разом з ОСОБА_3 та її цивільним чоловіком ОСОБА_4 зустріли потерпілого ОСОБА_2, який запросив їх до себе додому за адресою: вул.Юхима Березовського, буд.69, м.Лозова, Харківської області, де вдома у потерпілого вони вживали спиртні напої, коли ОСОБА_2 заснув, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вийшли з будинку та збиралися йти додому, перебуваючи на подвір’ї хтось запропонував взяти кролів у потерпілого, але хто саме був ініціатором викрадення кролів він не пам’ятає, вони підійшли до кліток з кролями, розташованих на подвір’ї домоволодіння та відкривши декілька кліток, які закривалися на гвіздок, він дістав двох кролів, одного з яких віддав ОСОБА_3, а іншого взяв ОСОБА_5, після чого вони пішли до нього додому за адресою: АДРЕСА_1, де він обідрав обох кролів, нутрощі вони пожарили та з’їли під спиртне, одного кроля він поклав до холодильника, а іншого кроля взяла ОСОБА_6 та пішла продавати. Ввечері, наступного дня, до нього додому прийшли працівники поліції та забрали тушку кроля, а іншу тушку вилучили у людей, які купили кроля у ОСОБА_6

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що на вулиці він зустрів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, яких запросив до себе додому. Вдома вони вчотирьох розпили пляшку горілки, після чого він заснув та нічого не пам’ятає.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом: показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, а також письмовими матеріалами кримінального провадження:

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, згідно яких, він разом з цивільною дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зустріли ОСОБА_2 та всі разом пішли до ОСОБА_2 додому, де вживали алкоголь, випили 0,5 л горілки, після чого він, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 пішли додому до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, при цьому ніхто нікуди не заходив, вдома у ОСОБА_1 вони ще випили горілки, він залишився, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кудись пішли, через півтори години вони повернулися та принесли з собою двох великих кролів, яких потім обдерли, та насмажили нутрощі з них;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, згідно яких, потерпілий ОСОБА_2 запросив її з чоловіком ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до себе додому випити, вони погодилися, по дорозі купили пляшку горілки та пішли до потерпілого, там вони випили горілки, а потім вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 пішли до ОСОБА_1 додому за адресою: АДРЕСА_2, по дорозі вони купили пляшку горілки. Вдома ОСОБА_1 їм розповів, що ОСОБА_2 пообіцяв йому дати в борг кролів, тому ОСОБА_1 попросив її піти з ним до ОСОБА_2 та допомогти донести додому кролів, після чого вони повернулися до ОСОБА_2, ОСОБА_1 зайшов на територію домоволодіння потерпілого, а вона залишилася його чекати за двором, за 20 хвилин вийшов ОСОБА_1 і виніс двох кролів, одного дав їй, а іншого ніс сам. Кролів вони віднесли до ОСОБА_1 додому, де обдерли, розчинили та одну тушку кроля положили ОСОБА_1 в холодильник, а тушку з другого кроля вона зранку продала;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.11.2017 року, згідно якого було зареєстровано кримінальне провадження №12016220380002772 за заявою ОСОБА_8 про те, що невідома особа в період часу з 14-00 год. 12.10.2016 року по 14-00 год. 13.10.2016 року шляхом вільного доступу викрала з території домоволодіння за адресою: м.Лозова, вул.Юхима Березовського (колишня вул.Леніна), буд.69, двох кролів, та з будинку мобільний телефон «Самсунг», чим спричинила матеріальну шкоду на суму 2000 гривень (а.с.144,145);

- протоколом огляду місця події від 13.10.2016 року, згідно якого на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Юхима Березовського (колишня вул.Леніна), буд.69, з вольєру (кліток), зі слів потерпілого 12.10.2016 року було викрадено кролів (а.с.146-147);

- протоколом огляду місця події від 13.10.2016 року, згідно якого в домоволодінні за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Юхима Березовського (колишня вул.Леніна), буд.43 кв.1, з холодильника, громадянка ОСОБА_9 видала полімерний пакет з м’ясом кроля, яке вона придбала у ОСОБА_3 (а.с.148-149);

- протоколом огляду місця події від 13.10.2016 року, згідно якого у домоволодінні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, з холодильника було вилучено полімерний пакет з м’ясом кроля (а.с.150-151);

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_1, добровільно показав на місці де, як, коли та при яких обставинах він викрав кролів, при цьому дав показання, що дійсно 12.10.2016 року, приблизно о 12-00 год. він пішов до свого знайомого ОСОБА_5, з яким в будинку перебувала його співмешканка ОСОБА_3, за адресою: м.Лозова, вул.Юхима Березовського, де розпочали розпивати спиртні напої, потім вони пішли на вулицю, де зустріли ОСОБА_2, який запросив їх до себе додому, для продовження вживання спиртних напоїв, близько 14-00 год., він, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прийшли до останнього додому за адресою: м.Лозова, вул.Юхима Березовського (колишня вул.Леніна), буд.69 та почали вживати самогон, після розпиття якого ОСОБА_2 заснув за столом, а він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вирішили піти з домоволодіння, на подвір’ї він побачив клітки з кролями, та вирішив взяти кролів, він відчинив дві клітки з кролями без допоміжних засобів, дістав із кліток двох кролів сірого кольору, одного кроля залишив собі, а іншого кроля передав ОСОБА_3 ОСОБА_5 вже стояв за забором домоволодіння та чекав на них, і не бачив, що він з ОСОБА_3 робили. Після цього вони пішли до нього додому за адресою: АДРЕСА_4, продовжувати вживати алкогольні напої. Дома він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зайшли до сараю, де розпотрошили кролів, тушку одного кроля залишили в холодильнику у нього вдома, а іншу тушку ОСОБА_3 забрала собі, нутрощі кролів ОСОБА_3 підсмажила та вони втрьох їх з’їли. Близько 16-00 год. після того, як вони закінчили їсти та розпивати алкогольні напої ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пішли. ОСОБА_3 хотіла продати тушку кроля його сусідці, але та не захотіла купляти краденого кроля, тому ОСОБА_3 продала тушку кроля комусь іншому. Викрадали кролів для того щоб продати або з’їсти (а.с.155-158);

- судовою товарознавчою експертизою №14142 від 08.11.2017 року, згідно висновку якої, ринкова вартість двох кролів породи «Фландер», вагою 8 кг, станом на 13.10.2016 року, складала 1540, гривень (а.с.152-154);

- речовими доказами: двома пакетами з м’ясом тушок двох кролів (а.с.177).

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за фактом крадіжки кролів слід перекваліфікувати з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України з наступних підстав.

Органом досудового слідства обвинуваченому інкримінувалось те, що він під час крадіжки майна проник у сховище – клітки з кролями, тому вчинив крадіжку чужого майна поєднану з проникненням у сховище, однак факт проникнення обвинуваченого у сховище не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.

Згідно фототаблиці до протоколу проведення слідчого експерименту вбачається, що вхід в будинок здійснюється поряд з клітками в яких знаходяться кролі, вказані клітки не мають жодного запірного пристрою, який би перешкоджав вільному доступу до кліток, або щоб для відкриття цих кліток необхідно було б подолати створену власником перешкоду, яка б обмежувала вільний доступ до них.

Згідно п.22 Постанови ПВС України від 06.11.2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні враховувати, що під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з’ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні. Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо. Не може визнаватися сховищем неогороджена і така, що не охороняється, площа або територія, на яку вхід сторонніх осіб є вільним, а також та, що була відведена та використовується для вирощування продукції чи випасу тварин (сад, город, ставок, поле тощо).

Судом встановлено, що відповідно до показань обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5, протоколів огляду місця події та проведення слідчого експерименту, ОСОБА_1 вільно зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_2, тривалий час вживав алкогольні напої з потерпілим та свідками, і лише після того, як обвинувачений йшов додому у нього виник умисел на крадіжку кролів, яких він побачив у клітках розташованих у дворі, при цьому запірні пристрої чи інші перешкоди, які б обмежували вільний доступ до кліток були відсутні, тому з обвинувачення ОСОБА_1 слід виключити таку кваліфікуючу ознаку як проникнення у сховище та перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_1, свідчать про спрямованість умислу на таємне викрадення чужого майна. При таких обставинах, підстав для виправдання обвинуваченого, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.3 ст.12 КК України, він вчинив злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, є особою похилого віку – 78 років, пенсіонер, розлучений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно (а.с.161,162,163,164,165,166 ).

Згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як високий, загальний рівень ризику для суспільства - середній (а.с.40-42).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф. ОСОБА_10 для проведення судової товарознавчої експертизи №14142 від 08.11.2017 року в сумі 990 грн. (а.с.152).

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – два пакети з м’ясом двох тушок кролів, які згідно розписки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 - повернути потерпілому ОСОБА_2 (а.с.160,177).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 990 гривень, перерахувавши їх на р/р №31117115700015, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, код ОКПО 38053090, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Речовий доказ - два пакети з м’ясом кролів - повернути потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко