Вирок № 74531523, 06.06.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1565/18

Номер провадження 1-кп/629/287/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380000087 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 23, кв. 1, фактично мешкає за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Червоний Кут, вул. Центральна, б. 52, в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

За невстановлених в ході судового розгляду обставин та час, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме металевої труби, яка належала ОСОБА_3 та знаходилась на її неогородженій городній ділянці у с. Червоний Кут, Лозівського району, Харківської області, по вул. Степній, б. 11. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 залучив до вчинення вказаної крадіжки неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких переконав у законності своїх дій, повідомивши неправдиву інформацію про те, що власниця домоволодіння ОСОБА_3 дозволила йому розпорядитися вказаною трубою. В подальшому, 29 грудня 2017 року близько 19 години, ОСОБА_1, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, використовуючи штикові лопати, викопали вказану металеву трубу. Після чого, 30 грудня 2017 року, в денний час, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, домовився із власником трактору ОСОБА_6 про вивезення вказаної металевої труби з городу ОСОБА_3, повідомивши ОСОБА_6 неправдиву інформацію про те, що власниця домоволодіння ОСОБА_3 дозволила йому розпорядитися вказаною трубою. ОСОБА_6, керуючись неправдивою інформацією, на власному тракторі під’їхав до місця викопу вказаної металевої труби та за допомогою металевого тросу, відвіз на прохання ОСОБА_1 дану металеву трубу вагою 315 кг, вартістю 1732 гривні 50 копійок, за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Червоний Кут, вул. Весела, б. 3, де ОСОБА_1 розпорядився вказаною трубою на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1732 гривні 50 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме точної дати на виникнення умислу на крадіжку металевої труби, яка належала ОСОБА_3 та знаходилась на її неогородженій городній ділянці у с. Червоний Кут, Лозівського району, Харківської області, по вул. Степній, б. 11 він не пам’ятає. Реалізуючи свій злочинний умисел, він залучив до вчинення вказаної крадіжки неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких переконав у законності своїх дій, повідомивши неправдиву інформацію про те, що власниця домоволодіння ОСОБА_3 дозволила йому розпорядитися вказаною трубою. Так, 29 грудня 2017 року близько 19 години, він шляхом вільного доступу, разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, використовуючи штикові лопати, викопали металеву трубу. Після чого, 30 грудня 2017 року, в денний час, він домовився із власником трактору ОСОБА_6 про вивезення вказаної металевої труби з городу ОСОБА_3, повідомивши останньому неправдиву інформацію про те, що власниця домоволодіння ОСОБА_3 дозволила йому розпорядитися вказаною трубою. В зв’язку з чим ОСОБА_6, на власному тракторі під’їхав до місця викопу вказаної металевої труби та за допомогою металевого тросу, відвіз на його прохання металеву трубу за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Червоний Кут, вул. Весела, б. 3, де він розпорядився вказаною трубою на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працює, за місцем проживання характеризується формально задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 з’явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека може виникати періодично в залежності від посилення впливу криміногенних факторів ризику. Загальний ризик для суспільства є середній.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м’якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, відповідно до ОСОБА_1 можна застосувати такий вид інтервенції, як покарання не пов'язане з позбавленням волі. До обвинуваченого можно застосувати такі заходи підтримки та допомоги, як контроль за поведінкою за місцем проживання особи та застосування соціально-виховних заходів, за умови реалізації яких, можна досягнути правослухняної поведінки без застосування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, висновку органу пробації, обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов’язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та піддати його покаранню у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1301 від 21.03.2018 року в розмірі 286 гривень (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- трактор ЮМЗ-6, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 та переданий йому на відповідальне зберігання під розписку - залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова