Рішення № 74531417, 31.05.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/100/18

Провадження № 2/628/328/18 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Волчек О.О.

за участю секретаря Дюкової Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп’янську у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», представник позивача: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 27110,68 грн. та судові витрати по справі, посилаючись на те, що між ПРИВАТБАНКом і відповідачем 06.07.2010 року був укладений договір б/н, по якому він отримав кредит в сумі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів. У порушення умов договору та закону відповідач свої зобов’язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 26.11.2017 року має заборгованість у вказаному вище розмірі, яку у добровільному порядку не погашає.

Відомостей про звернення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду з аналогічним позовом немає.

11.01.2018 року суддею направлявся запит щодо підтвердження місця реєстрації відповідача. Отримавши відповідь 29.01.2018 року, у цей же день, ухвалою судді провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання на 26.02.2018 року.

26.03.2018 року судове засідання було відкладено за заявою відповідача до 20.03.2018 року.

16.03.2018 року до суду відповідачем був поданий відзив, який направлений до відома Банку.

Згідно тексту відзиву, ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі, оскільки, на його думку, позивачем не надано до суду належних доказів оформлення та укладання між сторонами договору про надання банківських послуг та відповідно отримання позичальником Пам'ятки Клієнта, Умов та правил надання банківських послуг і ОСОБА_3, які б у сукупності із Заявою, свідчило по укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. Відповідач вказує, що не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору документи, які не містять підпису позичальника. За таких обставин відповідач вважає, що були порушені його права, оскільки він не знав умов кредитування, розмір процентних ставок за користування кредитом та інші істотні умови кредиту. Також відповідач заперечив проти отримання кредиту у розмірі 6000,00 грн., виходячи з того, що позивачем не наведено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, не зазначено, з яких складових складається заборгованість в сумі 27110,68 грн. Відповідач вказує, що взагалі не отримував кошти в Приватбанку в період з 09 лютого 2016 року по 13 лютого 2016 року включно, не користувався платіжними картками Приватбанку та не отримував кредит у вказаний період. Розрахунок заборгованості не є підтвердженням тих обставин, що він отримав кредит в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», і у будь-який спосіб отримав вказані кошти. Так, 29.02.2016 року звернувся до Куп’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про те, що в період часу з 08.02.2016 р. по 10.02.2016 р. його знайомий ОСОБА_4, знаходячись у його квартирі за адресою: смт. Ківшарівка 29/156, викрав картку «ПРИВАТБАНК», з якої були зняті гроші в сумі 6629 гривень. Вказану заяву було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220370000632, в якому відповідач визнаний потерпілим. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220370000632 триває, що підтверджується листом начальника Куп’янського ВП ГУНП в Харківській області від 21.02.2018 року за № В-100/199-85/01-20 2018 та листом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури від 22.02.2018 року за № 04-30-124616. Крім того, 26.02.2016 року він повідомляв за телефоном гарячої лінії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» «3700» про факт несанкціонованого зняття коштів, про те, що ним особисто не використовувся електронний платіжний засіб при здійсненні платіжних операцій в період з 08.02.2016 р., і платіжні операції ним не виконувалися. Позивачем не доведено, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, які дають змогу ініціювати платіжні операції, що дало б підстави для відповідальності користувача за проведені платіжні операції.

Крім того, у відзиві вказано, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 13.05.2015 року (справа № 6-71цс15).

Крім того, відповідач заперечував проти наведених позивачем обставин про те, що при встановленні та зміні кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких він при укладання Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКу не зазначений кредитний ліміт. Між тим, матеріали справи не містять доказів, на які посилається позивач, щодо ухвалення банком рішення про збільшення йому кредитного ліміту за договором, а саме, збільшення його до 6000 грн., розміри процентної ставки за таким кредитом, а надані суду заява, Умови та правила надання банківських послуг не містять відомостей щодо визначення сторонами при укладенні кредитного договору відповідальності у вигляді пені та комісії за порушення умов його виконання.

Також відповідач вказує на те, що позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 27110,68 грн., при цьому в позові не зазначено періоду, за який позивачем проведено нарахування заборгованості, а цей період вбачається лише з розрахунку заборгованості, який додано до позову. Крім того, позивачем не зазначено, з яких підстав та з яких розрахунків він виходив, обраховуючи розмір заборгованості по судовим штрафам 1767,18 грн., яким чином визначив суму загальної заборгованості за кредитним договором та суму «разом» 27110,68 грн. Крім того, відповідач просив суд застосувати до заявлених вимог позовну давність ( а.с. 52-70).

20.03.2018 року судове засідання відклалося до 06.04.2018 року за заявами відповідача та його представника – адвоката ОСОБА_3

06.04.2018 року банком надана відповідь на відзив ОСОБА_2, у зв’язку з чим судове засідання було відкладено до 23.04.2018 року, а відповідачу і його представнику наданий час для підготовки своєї позиції з приводу вказаної відповіді.

Як вказав представник банку у відповіді на відзив ОСОБА_2 проти заявленого позову, відповідач звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву б/н від 06.07.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладання Договору здійснювалося за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг. Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.(п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов). Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі, з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надані для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов’язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_3 банку – Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua), складають Договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито картковий рахунок № 5577212711842503(п.п.1.1.1.90 , 2.1.1.11 Умов) — ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку отримав Відповідач, та мобільний телефон, який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) у Заяві. Також до матеріалів позовної заяви долучено “Довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна,” з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,3% (27,6% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Щодо підтвердження укладання кредитного договору, то Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору. та наявність невиконаних кредитних зобов'язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір; виписка по рахунку; фото клієнта з карткою; довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти; довідка про видачу кредитних карт. Представник позивача вказав, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу, тому ними додана виписка по рахунку. Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо незнання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок та надав Позичальнику кредитну картку (фото клієнта з картою додається), таким чином між банком і відповідачем було укладено кредитний договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи, можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають. і належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті. Стосовно незаконного заволодіння коштами відповідача третіми особами, то про втрату картки він не заявляв, грошові кошти знімалися за допомогою банкомату; відповідно особа (або ж сам відповідач), яка знімала кошти. мала в наявності платіжну карту і знала ПІН- код, властивий даній карті, а згідно п.1.1.1.106 УІП РIN - код відомий лише держателю карти та необхідний для здійснення операцій з Платіжною картою. Враховуючи п. 1.1.5.29 кредитного договору, клієнт несе повну відповідальність за операції, проведені з картою. Клієнт, у свою чергу, має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених в кримінальному порядку. У зв'язку з відсутністю доказів звернення Відповідача в Банк із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, а також будь-яких звернень Відповідача про втрату карти, заперечення Відповідача не можуть прийматися судом до уваги, оскільки являються необґрунтованими.

Щодо змін кредитного ліміту позивач зазначив, що Умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Щодо заявлених вимог про стягнення неустойки, представник позивача вказав, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, здійснював повернення частин суми кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, підтверджується розрахунком заборгованості за Договором, і станом на 26.11.2017 року його заборгованість складає суму в розмірі 27110,68 грн. При укладанні Договору сторони досягли згоди щодо його умов відповідно до ст. 638 ЦК України. Таким чином, розумною вважається сума неустойки (штрафу та пені), яку сторони визначили та погодили при укладенні Договору. Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, що підтверджує наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором. Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме, прострочення сплати кредиту.

Крім того, позивач посилається на те, що по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Строк випущеної картки до останнього дня - 08.2017 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 29.12.2017 року — до спливу строку позовної давності. У зв’язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.

Також позивач зауважив, що згідно виписки по рахунку вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов’язання за кредитом, що свідчить про те, що він знав про умови кредитування та визнав свої зобов’язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматися судом до уваги (а.с.78-119, 127-151).

23.04.2018 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зменшення розміру пені, вважаючи, що позивачем не наведено розрахунок пені по кредиту, не вказано, яким чином та за який період її розраховано. Також відповідач посилався на своє тяжке матеріальне становище, оскільки він не працює і не має доходів, утримує малолітнього сина ОСОБА_5, 14.10.2016 року. Дружина також не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Також він здійснює догляд за пристарілою особою ОСОБА_6, у зв’язку з чим він перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Куп’янської міської ради Харківської області, грошову компенсацію не отримує. Розмір нарахованої пені значно перевищує розмір кредиту, що не відповідає законодавчій практиці, що склалася. Крім того, досудове розслідування по його кримінальному провадженню триває, отже, на думку відповідача, він не може нести відповідальності за несплату пені по невиконанню умов кредитного договору, так як за договором він кредитні кошти не отримував (а.с.153-161).

23.04.2018 року, 07.05.2018 року судові засідання відкладалися за заявами відповідача та його представника.

Представник позивача ОСОБА_1 до суду подала клопотання про розгляд справи без участі представника банку, позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила задовольнити ( а.с.3,30).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат ОСОБА_3 04.06.2018 року надали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Крім того, проти позовних вимог вони заперечують у повному обсязі з підстав, що вказані у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи подані до суду клопотання і заяви сторін, фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З’ясувавши позиції учасників справи та перевіривши надані матеріали, судом були встановлені такі обставини справи і відповідно до них правовідносини.

Правовідносини, що виникли між сторонами ґрунтуються на вимогах норм ЦК України щодо зобов’язань та їх виконання.

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 06.07.2010 року відповідачем була підписана анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. На вказаній анкеті, де серед інших, містяться відомості про те, що дана заява з Пам’яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між ним і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є Договором про надання банківських послуг, відповідач поставив підпис .

З заяви також вбачається вбачається, що відповідач своїм підписом засвідчив, що йому доведено до відома про розміщення Умов та Правил надання банківських послуг на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua та він зобов’язався виконувати їх вимоги ( а.с. 7).

На визнання факту укладання Договору вказують дії відповідача по зняттю і сплаті кредитних коштів.

Згідно витягу з ОСОБА_3 обслуговування кредитних карт, відповідачу була оформлена картка «Універсальна» з грошовими коштами в розмірі стартового кредитного ліміту 6000 грн., збільшеного 13.11.2013 року до 7000 грн., що підтверджується довідкою ( а.с. 8,101,102,140).

Відповідно до банківської довідки за № 20171229/1563 від 04.04.2018 року ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н від 06.07.2010 року отримав картки 5577212711842503, 5457082391293284, 5168742311055309, остання з них мала термін до 08.2017 року ( а.с. 103).

Як вказує представник відповідача у відповіді на відзив, та вбачається з позовних матеріалів, по запропонованим кредитним умовам за користування коштами відповідач повинен був сплачувати базову проценту ставку 2,3 % в місяць (27,6% на рік) та обов’язковий щомісячний платіж, а також комісії за зняття готівки і безготівкові розрахунки, пені та штрафів за порушення умов погашення та строком дії кредитної картки зі встановленим пільговим періодом спочатку 30 днів, який з 01.01.2013 року був переведений на 55 днів пільгового періоду, а також з можливістю переведення з 01.09.2014 року на тарифний план «Gold» із зазначеним вище пільговим періодом ( а.с. 8,83).

Як вбачається з тексту витягу з ОСОБА_3 обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов і правил надання банківських послуг, Банк надав клієнту відповідно до укладеного договору грошові кошти на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності і повернення,, кредитний ліміт. У свою чергу, клієнт зобов’язався погашати заборгованість, сплачуючи до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим щомісячні платежі, а також по кредиту, процентам за його використання…, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; у випадку невиконання зобов’язань по Договору, за вимогою Банку клієнт зобов’язаний повернути кредит (у тому числі прострочений кредит), виплатити винагороду Банку; при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених даним Договором, більш, ніж на 30 днів, клієнт зобов’язався сплатити Банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору, тобто 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій / п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс :Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/ та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна». З даними Умовами і Правилами надання банківських послуг відповідач був ознайомлений і згодний на час укладання договору, що засвідчив своїм підписом у анкеті-заяві від 06.07.2010 року (а.с.7-29).

Згідно п. 1.1.7.11 вищевказаних Умов та правил, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с.15).

З наданого до суду розрахунку вбачається, що сума заборгованості за договором б/н від 06.07.2010 року, укладеного між сторонами станом на 26.11.2017 року, становить: 5029,24 грн. – тіло кредиту; 1662,63 грн. – заборгованість по відсоткам, 18651,63 грн. – нарахована пеня, загальна заборгованість за наданим кредитом 25343,50 грн., а також заборгованість по судовим штрафам 1767,18 грн. , а всього разом 27110,68 грн. ( а.с.5-6).

Як вбачається з виписки по рахунку, відповідач користувався коштами з 01.07.2010 року з використанням кількох платіжних карток, у період лютого місяця 2016 року платіжною карткою 5457**** ****3284.

У той же час, представник банку вказував на тип картки «Універсальна», однак, приймаючи до уваги кілька тарифних планів такого виду картки, доказів на підтвердження конкретних умов тарифікації платіжної картки «Універсальна», оформленої відповідачу, в матеріалах справи немає ( а.с.8,83,98-99)

З наданих суду відповідачем копій документів в обґрунтування заперечень проти задоволення позову вбачається, що 01.03.2016 року відповідно до вимог ч.1,4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016220370000632 слідчим Куп’янського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7 за заявою відповідача ОСОБА_2, датованою 29.02.2016 року, внесені відомості, що у період часу з 08.02.2016 року по 10.02.2016 року його знайомий ОСОБА_4 викрав належну відповідачу банківську катку «Приватбанк» за № 5457082391293284, з якої зняв гроші в сумі 6629 грн. Попередня правова кваліфікація діяння була визначена органом досудового розслідування за ч.1 ст. 185 КК України (а.с.60).

01.03.2016 року слідчим на ім’я керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_8 було складене повідомлення про початок досудового розслідування по даному факту ( а.с.61).

ОСОБА_2 визнано потерпілим. До теперішнього часу досудове розслідування триває, зокрема, здійснюються слідчі (розшукові) дії по перевірці наявної інформації, підозра по даному кримінальному провадженню нікому не вручена та обвинувальний акт не складений, незважаючи на неодноразові звернення відповідача до органу досудового розслідування ( а.с.62-69).

З наданого суду розрахунку слідує, що станом на 08.02.2016 року ОСОБА_2 мав заборгованість за наданим кредитом в сумі 321,28 грн., яка була погашена 26.02.2016 року платежем в сумі 400 грн. (а.с. 6). У цей період 09.02.2016 року-15.02.2016 року тричі відбулося зняття кредитних коштів з картки, тобто у період, коли відповідач вказує на незаконне заволодіння його банківською карткою сторонньою особою та з приводу чого він звернувся до поліції. Відповідно до виписки у ці дні зняття готівкових коштів відбулося у банкоматі смт. Ківшарівка м. Куп’янська Харківської області (а.с.99). Як встановлено органом досудового розслідування, термінал А 2000009, у якому відбулося зняття коштів, належить ВАТ «Ощадбанк». Гроші перераховані на платіжну картку ВАТ «Ощадбанк» з платіжної картки ПАТ КБ «Приватбанк» за № 4545457082391293284 та на теперішній час отримати інформацію про подальший рух коштів по рахунку немає можливості з технічних причин ( а.с. 67,69).

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБ України від 05 листопада 2014 року № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Про початок досудового розслідування позивачу було відомо, оскільки в межах кримінального провадження органом досудового розслідування направлялися ухвали слідчих суддів про доступ до інформації, яка містить банківську таємницю по рахунку відповідача з обґрунтуваннями такої необхідності ( а.с.63,67,69).

З наведеного вбачається, що при здійсненні платіжних операцій 08-10.02.2016 року не доведено, що відповідач особисто використовував електронні платіжні засоби, судом не встановлено, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. ОСОБА_2 повідомив органи Національної поліції про вчинене кримінальне правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що відповідач не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені після цього періоду часу за допомогою платіжної картки № 5457082391293284. Даний висновок суду відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 13 травня 2015 року (справа № 6-71цс15).

Згідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної (три роки) і спеціальної (один рік) позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем того, що згідно з укладеним кредитним договором відповідач досі не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту, отже у задоволенні позову доцільно відмовити.

Крім того, враховуючи вищевикладене, суд, у даному випадку, вважає доводи відповідача стосовно застосування позовної давності необгрунтованими і не вбачає підстав для її застосування.

Керуючись ст. ст. 81,133,141,264,265,354 ЦПК України, п. 9, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст. ст. 526, 611, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код юридичної особи у ЄДРПОУ: 14360570, представник позивача: ОСОБА_1, яка знаходиться за адресою: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований і мешкає за адресою: 63734 Харківська область м. Куп’янськ смт. Ківшарівка, 4/52, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, про стягнення заборгованості – відмовити у повному обсязі.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення (п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Повний текст рішення суду виготовлений 05.06.2018 року.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Головуючий О.О.Волчек