Рішення № 74529441, 21.05.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9339/17

Провадження № 2/524/840/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого – судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання – Коваль Т.М.,

розглянувши у порядку спрощеногопозовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління державного агентства рибного господарства у Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби,

В С Т А Н О В И В:

11.12.2017 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшов позов заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління державного агентства рибного господарства у Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне:

Під час перевірки, проведеної Управлінням державного агентства рибного господарства у Полтавській області встановлено, що 09.06.2017 року ОСОБА_1 на Дніпродзержинському водосховищі, неподалік яхт-клубу «Посейдон» у м. Кременчук, Полтавської області, ловив рибу забороненим для любительського рибальства знаряддям – сіткою, в кількості 1 шт. в результаті чого впіймав рибу, а саме: карась сріблястий 7 шт., сазан 8 шт., чим завдав шкоди рибному господарству на загальну суму 2 567 грн. 00 коп.

Представник позивача надала суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов суду не направив.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою судді від 03.01.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08 серпня 2017 року визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, який 09.06.2017 року ОСОБА_1 на Дніпродзержинському водосховищі, неподалік яхт-клубу «Посейдон» у м. Кременчук, Полтавської області, ловив рибу забороненим для любительського рибальства знаряддям – сіткою, в кількості 1 шт. в результаті чого впіймав рибу, а саме: карась сріблястий 7 шт., сазан 8 шт. загальною вагою 15 кг (а.с. 11).

09.06.2017 року головним державним інспектором Управління державного агентства рибного господарства у Полтавській області ОСОБА_2 складено протокол № 000392 стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП (грубе порушення правил рибальства), який направлений до Автозаводського районного суду м. Кременчука для розгляду по суті.

Також, згідно з протоколом від 09.06.2017 року за № 000392 про порушення правил рибальства та охорони рибних ресурсів, складено опис-оцінку вилучених у ОСОБА_1 водних живих ресурсів разом зі знаряддям лову, з яким останній погодився.

Розрахунок шкоди (Таксу для обчислення відшкодування шкоди, завданої внаслідок добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України) зроблено головним державним інспектором Управління державного агентства рибного господарства у Полтавській області ОСОБА_2, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (а.с. 8).

Отже, факт незаконного лову риби громадянином ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 000392 від 09.06.2017року, складеного головним державним інспектором Управління державного агенства рибного господарства у Полтавській області ОСОБА_2, таксою для обчислення відшкодування шкоди, завданої внаслідок добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України, поясненнями самого правопорушника, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення № 000392 від 09.06.2017 року, описом вилучених у ОСОБА_1 знарядь лову риби.

Згідно з постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08 серпня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 320 грн. 00 коп. без конфіскації знарядь для лову риби.

Однак, судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 питання щодо відшкодування ним шкоди, завданої рибному господарству України не вирішено.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 КУпАП, питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

При цьому, у пункті 3.15.1 Правил любительського і спортивного рибальства зазначено, що забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної і морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених дією Конституцією.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ці кошти направляються на охорону та відтворення об'єктів тваринного світу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популярному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи неволі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» зазначено, що громадяни зобов'язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних обєктів тваринного світу, використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно дост. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги керівника Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Курахівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних водним ресурсам є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 69-1 Бюджетного кодексу Українигрошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховується до спеціального фонду в складі місцевого бюджету, тобто до місцевого природоохоронного фонду за місцем нанесення шкоди довкіллю.

Враховуючи те, що незаконний вилов риби здійснювався на водоймі, що розташована на території Кременчуцької міської ради Полтавської області, кошти, на відшкодування завданих збитків слід стягнути на рахунок бюджету Кременчуцькох міської ради Полтавської області.

За таких обставин з відповідача, враховуючи «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1209 від 21 листопада 2011 року, підлягає стягненню шкода в розмірі 2 567 грн. 00 коп, заподіяна незаконним добуванням (збиранням) цінних видів водних біоресурсів.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Керуючись вищевикладеним, відповідно до 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління державного агенства рибного господарства у Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий, паспорт серії КО 301278, виданий Кременчуцьким РВ УМВС 01.12.2007 року, адреса: 39600, м. Кременчук. вул. Бригадна, 38) на користь держави в особі Кременчуцької міської ради Полтавської області (одержувач: УК у м. Кременчук «м. Кременчук», р/р 33119331700008, код ЄДРПОУ 373965850, банк: ГУ ДКСУ в Полтавській обл., МФО 831019) шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 2 567 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий, паспорт серії КО 301278, виданий Кременчуцьким РВ УМВС 01.12.2007 року, адреса: 39600, м. Кременчук. вул. Бригадна, 38) на користь прокуратури Полтавської області (р/р 35210088006160, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету 2800, адреса: м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 1) судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення – 31.05.2018 року.

Суддя