Ухвала суду № 74528979, 04.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4191/18

1-кс/415/873/18

УХВАЛА

Іменем України

про арешт майна

04.06.18 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Березін А.Г., за участю секретаря судового засідання Павлова О.В., прокурора Ступченка О.В., слідчого Семенченко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Лисичанського міського суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт тимчасово вилученого майна та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130240001314 від 02 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

02 червня 2018 року слідчий СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, за погодженням прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_2, який здійснює нагляд під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12018130240001314 від 02 червня 2018 року, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018131240001314, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч.2 ст. 289 КК України, про те, що 02.06.2018 року приблизно о 04 годині, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи за адресою: м. Лисичанськ, вул. Рози Люксембург, біля двору №33, незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мопедом "Альфа" який належить ОСОБА_4

Під час виїзду співробітників поліції з метою проведення огляду місця події 02 червня 2018 року в період часу з 04 години 45 хвилин до 05 години 27 хвилин, за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Красна, район будинку №132 було виявлено та вилучено мопед марки «ALPHA» модель «ZS 50 F», 2008 року випуску. Оскільки в даній ситуації виник невідкладний випадок, пов'язаний з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, виникла необхідність проведення огляду зазначеного мопеду.

За даним фактом 02 червня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018131240001314 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

02 червня 2018 року матеріали кримінального провадження внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018131240001314 було перекваліфіковано з ч. 1 ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, дослідивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує вимоги клопотання, враховуючи положення ст.173 ч.2 КПК України, вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з метою збереження речових доказів та заборони особам яким належить вказане майно розпоряджатися будь-яким чином таким майном, запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, є достатні підстави для накладання арешту на тимчасово вилучене вищевказане майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 168, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

1.Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна – задовольнити.

2.Накласти арешт, який полягає у заборонені їх приховування, псування, пошкодження, знищення та відчуження, на тимчасово вилучене майно за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Красна, район будинку № 132, а саме - мопед марки «АЬРНА» модель «ZS 50 F», 2008 року випуску, який належить ОСОБА_4.

3. Місцем зберігання визначити адресу мешкання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - місто Лисичанськ, вулиця Рози Люксембург, будинок №33.

Ухвалу може бути оскаржено в Апеляційний суд Луганської області протягом 5 днів з моменту оголошення.

Роз’яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя А.Г.Березін