Ухвала суду № 74528052, 04.06.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2256/18

Провадження № 2/740/1191/18

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"04" червня 2018 р. м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору позики №152/3241202 від 04 серпня 2017 року.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України, яка регламентує документи, що додаються до позовної заяви, визначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивач посилається на ст.22 Закон України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Як вбачається з копії договору позики №152/3241202 від 04 серпня 2017 року, доданого позивачем до матеріалів справи, відомості щодо надання позики на споживчі цілі відсутні, а отже, вона не підпадає під дію Закону України «Про захист прав споживачів» та повинна сплатити судовий збір по справі.

Ставка судового збору за подання до суду в порядку позовного провадження заяви немайнового характеру станом на час звернення позивача визначена у розмірі 704,80 грн., посилання позивача на ст.22 Закон України «Про захист прав споживачів», не відповідає вимогам законодавства, у зв»язку з чим судовий збір позивачем не сплачений, що є підставою для залишення позовної заяви без руху із пропозицією позивачу надати суду документ на підтвердження сплати 704 грн. 80 коп. судового збору, чи надати докази на підтвердження звільнення, відстрочки чи розстрочення їх сплати.

Також, додана копія договору позики, зміст якого викликає сумніви у відповідності її копії оригіналу договору, а саме нумерація пунктів:3,6,4, 5.5, 7.4, 6.4, 7.1, тому пропонується позивачу надати оригінал договору або належним чином завірену копію.

Із врахуванням викладеного позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, надавши строк для усунення вищезазначених недоліків заяви, також щодо сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (судовий збір, р/р 31219206700005, КБК 22030101, одержувач-Ніжинське УДКС (м.Ніжин), код 37716092, МФО 853592, банк-ГУДКУ у Чернігівській області, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.175,185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, - залишити без руху, про що повідомити позивача і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз’яснити, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Олійник .