Рішення № 74526461, 23.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2018 Справа №607/1332/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Буцик О.П.

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_4 Русь» про зобов’язання виконати умови договору, здійснити зарахування зустрічних однорідних зобов’язань та визнання правовідносин припиненими ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_4 Русь», в якому, уточнивши позовні вимоги, просить зобов’язати ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» виконати зобов’язання за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 104191-59-14-2 від 17.09.2014 р. шляхом спрямування грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_3 в ПАТ «ОСОБА_4 Русь», відкритого згідно договору банківського вкладу № 103919-59 від 17.09.2014 р. в сумі кредитної заборгованості станом на 16 квітня 2015 року на рахунки з обліку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 104191-59-14-2 від 17.09.2014 р.; зобов’язати ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог за договором № 104191-59-14-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.09.2014 р. та договором № 103919-59 банківського вкладу в іноземній валюті «СУПЕР-вклад» від 17.09.2017 р.; визнати припиненими правовідносини між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 104191-59-14-2 від 17.09.2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 17 вересня 2014 року між ОСОБА_3 (Позичальник), та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» (Кредитор) був укладений кредитний договір № 104191-59-14-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії за умовами якого Кредитодавець зобов’язується надати Позичальнику кредит на споживчі цілі у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 1 750 000,00 гривень із терміном повернення до 16 квітня 2015 року, а Позичальник зобов’язується погашати кредитну лінію, сплачувати проценти в розмірі в розмірі 22,00 % річних за користування кредитною лінією та можливі штрафні санкції в порядку та на умовах цього Договору. Крім того, 17 вересня 2014 року між ОСОБА_3, та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» був укладений договір № 103919-59 банківського вкладу в іноземній валюті «СУПЕР-вклад», за умовами якого, Вкладник надає Банку, а ОСОБА_4 приймає від Вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного Вкладу в сумі 200 000,00 доларів США, термін повернення Вкладу - 17 квітня 2015 року. Майнові права за договором банківського вкладу були передані ОСОБА_3 в заставу ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» відповідно до договору застави № 104191-59 від 17.09.2014 р. укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь». Також, 17 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» був підписаний договір про внесення змін до договору банківського вкладу № 103919-59 «СУПЕР-вклад» у іноземній валюті від 17 вересня 2014 року, за умовами якого, зокрема пунктом 2.8.1 передбачено, що Вкладник доручає Банку, і відповідно ОСОБА_4 має право здійснювати договірне списання коштів з вкладного (депозитного) рахунку Вкладника №2630233663012 у випадку невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №104191-59-14-2 від 17 вересня 2014 року, (зі всіма змінами та доповненнями до нього), а саме у випадку виникнення права Банку як Заставодержателя за Договором застави №104191-59 від 17 вересня 2014 року, на звернення стягнення на предмет застави (майнові права за цим Договором), тобто у випадках передбачених п.п.4.1.1., 4.1.2., 4.1.3. Договору застави, укладеного між сторонами. 16 квітня 2015 року закінчився строк користування кредитною лінією. Разом з тим, станом на 16 квітня 2015 року заборгованість за кредитним договором позивачем погашена не була. Оскільки, у момент настання строку виконання основного зобов’язання воно не було виконане, ОСОБА_3 вважає, що настала відкладальна умова визначена п. 5.4 Договору застави та 17 квітня 2015 року, а тому відбувся факт відступлення права вимоги за Договором банківського вкладу № 103919-59 від 17 вересня 2014 року до ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь». Станом на 17 квітня 2015 року курс долара США встановлений НБУ становив - 21,45 грн. за один долар США, відповідно розмір депозитного вкладу в сумі 2 000 000,00 доларів США в еквіваленті до гривні становив 4 290 000, 00 гривень. Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_3, станом на 22.06.2015 року заборгованість по кредитному договору становить 1 635 005,41 грн. Позивач вважає, що оскільки сума вкладу була більшою від суми заборгованості за кредитним договором, то ним було відступлено ПАТ «ОСОБА_4 Русь» право вимоги на суму вкладу в розмірі суми заборгованості за кредитним договором. Також позивач вважає, що оскільки, 17 квітня 2015 року відбувся факт відступлення ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» права вимоги за Договором банківського вкладу № 103919-59 від 17 вересня 2014 року в сумі заборгованості за кредитним договором, то Договір №104191-59-14-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.09.2014 р. припинив свою дію, а зобов’язання по даному договору вважаються виконаними ним в повному обсязі.

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» про зарахування зустрічних однорідних вимог та спрямування коштів, розміщених на депозитному рахунку на погашення заборгованості за кредитом. Разом з тим, ОСОБА_4 в односторонньому порядку не виконує умов договору застави, договору банківського вкладу, не перераховує кошти із депозитного рахунку на погашення заборгованості по кредитному договору, не визнає припиненими правовідносини за кредитним договором № 104191-59-14-2 та безпідставно вимагає погашення кредитної заборгованості. Оскільки, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено можливість після початку ліквідаційної процедури банку зарахування зустрічних однорідних вимог у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов’язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_4 Русь» в судовому засіданні позовних вимог не визнав, проти їх задоволення заперечив, попередньо подавши суду письмові заперечення, згідно яких, вважають, що зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом перерахування коштів з депозитного рахунку па погашення заборгованості за кредитним договором є не можливим та, відповідно, вважають не можливим припинення правовідносин за кредитним договором, оскільки задоволення кредиторських вимог Банку за рахунок вартості предмету застави є його правом, як заставодержателя, а не зобов’язанням. Крім цього, зазначив, що спрямування грошових коштів з депозитного рахунку, відкритого позивачу в сумі кредитної заборгованості на рахунки з обліку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії та договором банківського вкладу позивача вважають не можливим виходячи із вимог п.8 ч. 2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов»язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Також зазначив, що під час ліквідації банку не допускається задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури у зв»язку з невідповідністю цієї процедури порядку задоволення вимог кредиторів, встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також зазначив, що позивач відповідно до вимог ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», мав право протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацією банку, заявити фонду гарантування вкладів фізичних осіб про свої вимоги до Банку з метою включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів з подальшим задоволенням в порядку черговості згідно ст..52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Виходячи з наведеного у позові просять відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.

17 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_4 Русь» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №104191-59-14-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно з яким ОСОБА_4 зобов’язується надати Позичальнику кредит па споживчі цілі на умовах, встановлених Кредитним договором що підлягає поверненню на наступних умовах: ліміт Кредиту - 1 750 000.00 гривень з кінцевим терміном повернення кредиту - 16 квітня 2015 року, процентною ставкою – 22,0 % річних. Надання кредиту здійснюється однією повною сумою шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника №2620733663001 відкритий в Банку.

Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору ОСОБА_4 здійснив перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника №2620733663001 в межах суми кредиту.

17 вересня 2014 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті «СУПЕР - вклад» №103913-59, згідно умов якого ОСОБА_3, як вкладник, надає Банку, а ОСОБА_4 приймає від вкладника грошові кошти в сумі 200 000 доларів США 00 центів, з терміном повернення вкладу - 17.04.2015 р. З настанням терміну повернення Вкладу грошові кошти повертаються вкладнику шляхом перерахування їх на рахунок №2620033663004, відкритий в Банку.

17 вересня 2014 року в порядку забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору, між ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь», як Заставодержателем, та ОСОБА_3, як Заставодавцем, було укладено договір застави №104191-59 відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором Заставодавець передає в заставу майнові права за договором банківського вкладу, які зокрема полягають у праві Заставодавця вимагати від публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ОСОБА_4 Русь» повернення вкладу в сумі 200 000 доларів США та сплати нарахованих на вклад процентів в порядку та в строки визначені договором банківського вкладу.

Відповідно до п.4.2. Договору застави, заставодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у повному обсязі, який визначається Заставодержателем самостійно на момент реалізації свого права звернення стягнення на предмет застави, у тому числі, але не виключно : основну суму кредиту; проценти за користування кредитом, винагороди та інші платежі, визначені Кредитним договором; неустойку (штрафи, пені, тощо) за порушення основного зобов»язання та/або умов цього Договору; витрати понесені Заставодержателем у зв»язку із зверненням стягнення на предмет застави, якщо вони будуть мати місце; завдані Застводержателю збитки в повному обсязі.

Згідно п.п.5.1.1. п. 5.1. договору застави, Заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави у будь-який час незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, зокрема, якщо у момент настання строку виконання основного зобов’язання воно не буде виконано належним чином, а саме при повному або частковому неповерненні кредиту (або його частини) та/або при повній або частковій несплаті процентів, винагороди, неустойки, невідшкодуванні витрат та збитків Заставодержателя у встановлені кредитним договором строки.

Пунктом 5.4 Договору застави встановлено, що положення цього пункту, разом з іншими положеннями договору, являють собою укладений Сторонами Договір з відкладальною умовою про відступлення Заставодавцем на користь, Заставодержателя права вимоги за Договором банківського вкладу, з метою звернення стягнення на Предмет застави в позасудовому порядку. Такою відкладальною умовою є факт настання будь-якого з випадків, зазначених у пункті 5.1 цього договору. Факт відступлення права вимоги предмету застави Заставодержателю не підлягає підтвердженню додатковим договором (угодою сторін). З моменту переходу прав (відступлення права вимоги) Заставодавця за договором банківського вкладу до Заставодержателя, Заставодержатель вправі здійснювати розпорядження вкладним (депозитним) рахунком на правах вкладника за договором банківського вкладу буз будь-якої додаткової згоди/погодження/розпорядження з боку Заставодавця. Пунктом 5.4.1 зазначеного договору передбачено, що за договором про відступлення права вимоги Заставодавець відступає, а Заставодержатель приймає право вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Русь» (Боржник за Договором банківського вкладу) виплати грошових коштів в сумі, яка складається із суми вкладу в розмірі 200 000 доларів США та процентів, нарахованих на вклад. Пунктом 5.4.2 вказаного Договру передбачено, що загальна сума уступленої вимоги визначається, як сума невиконаного основного зобов»язання, збитків, завданих Заставодержателю порушенням умов Кредитного договору та/або цього Договору, суми витрат, здійснених Заставодержателем у зв»язку з вжиттям заходів для захисту Предмету застави від посягань з боку третіх осіб, а також витрат, пов»язаних зі зверненням стягнення на предмет застави, та штрафних санкцій за цим Договором. Пунктом 5.4.3 договору також встановлено, що з моменту виникнення права звернення стягнення на предмет застави (відповідно до п.5.1 цього Договору) Заставодержатель набуває, а Заставодавець втрачає право вимоги до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 київська Русь» щодо виплати коштів в сумі, передбаченій п.п.5.4.2 цього Договору, та зобов»язання Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Русь» з повернення Заставодавцю коштів в сумі, передбаченій п.п.5.4.2 цього Договру припиняються відповідно до ст..606 ЦК України (поєднання боржника і кредитора в одній особі).

16 квітня 2015 року у позивача закінчився термін повернення кредиту за кредитним договором від 17 вересня 2014 року №104191-59-14-2.

Як зазначив позивач, станом на 16 квітня 2015 року у нього не була погашена заборгованість за вказаним правочином.

29 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із листом про виконання зобов»язань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №104191-59-14-2 від 17.09.2014 року шляхом спрямування грошових коштів з його депозитного рахунку в ПАТ «ОСОБА_4 Русь» відкритого згідно договору банківського вкладу №103919-59 від 17.09.2014 року в сумі кредитної заборгованості станом на 16 квітня 2015 року на рахунки з обліку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №104191-59-14-2 від 17.09.2014 року. Зазначений лист було отримано відповідачем 11 серпня 2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 р. № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь», до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь», згідно з яким з 20.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ОСОБА_5 на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь». Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 р. по 19.06.2015 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №116 від 15 червня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» до 19 липня 2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 липня 2015 р. №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 р. №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» та призначення уповноваженої особи ОСОБА_5 на ліквідацію банку строком на один рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1085 від 23.06.2016 р. продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» на два роки, до 16 липня 2018 року включно.

В силу вимог ст..601 ЦК України, зобов»язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом і регулює спірні правовідносини.

Згідно п.п. 6, 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у спорах пов’язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов’язань перед його кредиторами, норми вищезазначеного Закону є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Частиною 1 статті 36 та статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються усі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Відповідно до частини 1 та 4 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Кредитор банку вправі заявити уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку про свої вимоги до банку у строк, встановлений частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме – протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії (Оголошення про ліквідацію ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» опубліковано в номері № 131 (6135) від 23 липня 2015 року газети «Голос України»).

Частинами 1, 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Частиною 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону (про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду) уповноважена особа Фонду здійснює, зокрема, такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр акцептованих вимог Кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеним (частина 8 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичні осіб»).

Отже, у зв’язку з прийняттям Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про запровадження процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_4 Русь», задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та в порядку, передбаченому Законом.

ОСОБА_3 відповідно до норм ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», мав право, протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, заявити Фонду про свої вимоги до Банку з метою включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів з подальшим задоволенням в порядку черговості згідно ст. 52 Закону.

Крім цього, суд зазначає, що ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було доповнено пунктом 8 згідно із Законом України від 16.07.2015 року №629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», який почав діяти з 12.08.2015 року, відповідно до якого забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов’язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором нього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов’язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та\або за емітованими цим боржником цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено зміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком. Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов»язаними з банком особами. Таким чином, посилання позивача у своїй позовній заяві на зазначену норму Закону, суд вважає безпідставним, оскільки на момент закінчення кредитного зобов»язання ОСОБА_3, тобто станом на 16 квітня 2015 року та на момент його звернення із письмовою заявою від 29 липня 2015 року до банку, яку останній отримав 11 серпня 2015 року, вказаний пункт 8 частини 2 ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не був чинним.

Суд, оцінивши та дослідивши докази надані сторонами та їх пояснення, вважає, що позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Русь» про зобов»язання виконати зобов’язання за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 104191-59-14-2 від 17.09.2014 р. шляхом спрямування грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_3 в ПАТ «ОСОБА_4 Русь», відкритого згідно договору банківського вкладу № 103919-59 від 17.09.2014 р. в сумі кредитної заборгованості станом на 16 квітня 2015 року на рахунки з обліку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 104191-59-14-2 від 17.09.2014 р., а також зобов’язання ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог за договором № 104191-59-14-2 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.09.2014 р. та договором № 103919-59 банківського вкладу в іноземній валюті «СУПЕР-вклад» від 17.09.2017 року, визнання припиненими правовідносини між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь» за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 104191-59-14-2 від 17.09.2014 року не підлягають до задоволення, оскільки виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «ОСОБА_4 Русь», згідно з яким з 20.03.2015 р. у зазначеному банку запроваджено тимчасову адміністрацію, а тому всі вимоги пов»язані із задоволенням вимог кредиторів банку повинні відбуватись в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також, суд вважає, що зарахування зустрічних позовних вимог поза межами процедури ліквідації банку порушує баланс кредиторів банку та не узгоджується з вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума заборгованості перед кредиторами, формується ліквідаційна маса банку та здійснюється реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону. Крім цього, суд зазначає, що позивач в силу вимог ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мав право протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, заявити про свої вимоги до банку, з метою включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів з подальшим задоволенням їх в порядку черговості згідно ст..52 цього Закону. Також суд вважає за необхідне відмітити, що ОСОБА_3 звернувся із листом до відповідача про виконання зобов»язань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №104191-59-14-2 від 17.09.2014 року шляхом спрямування грошових коштів з його депозитного рахунку в ПАТ «ОСОБА_4 Русь» відкритого згідно договору банківського вкладу №103919-59 від 17.09.2014 року в сумі кредитної заборгованості станом на 16 квітня 2015 року на рахунки з обліку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №104191-59-14-2 від 17.09.2014 року, 29 липня 2015 року, тобто після введення у банку «ОСОБА_4 Русь» тимчасової адміністрації, яку було запроваджено з 20.03.2015 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 95, 263, 265 ЦПК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд, –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_4 Русь» про зобов’язання виконати умови договору, здійснити зарахування зустрічних однорідних зобов’язань та визнання правовідносин припиненими - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_6