Ухвала суду № 74525574, 06.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/778/18 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 11-кп/780/672/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 06.06.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді – Сливи Ю.М.,

суддів – Капічон О.М., Ященко І.Ю.,

секретаря – Коломиченко А.С.,

за участю:

прокурора – Савченка В.О.,

потерпілої – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12017110100002697 за апеляційною скаргою представника співвідповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» - ОСОБА_3 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2018 року, яким засуджено:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого виконробом ТОВ «Юрал-СБ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: бул. ВисоцькогоАДРЕСА_1, м. Київ, раніше не судимого,

за ч.1 ст.286 КК України до штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 40 000,00 (тридцять тисяч) моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» на користь ОСОБА_2 125 620 (сто двадцять п’ять тисяч шістсот двадцять) гривень 25 копійок матеріальної шкоди та 6 281 (шість тисяч двісті вісімдесят одна) гривень 01 копійка моральної шкоди.

Цим же вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, 12.12.2017 року, близько 07:25 години, в світлий період доби, водій ОСОБА_4 перебував за кермом технічно-справного автомобіля «FORD TRANSIT CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований на прилеглій території – Привокзальній площі (вул. Привокзальна, 1), м. Бориспіль, Київської області. В цей час, керуючи вказаним автомобілем, водій ОСОБА_4, проявляючи злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам руху та виїжджаючи з місця паркування, розпочав рух заднім ходом зі швидкістю близько 5км/год., не звернувшись за допомогою до інших осіб та не переконавшись в безпечності маневру. Під час руху заднім ходом водій ОСОБА_4 здійснив наїзд задньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_2, яка в цей час перебувала позаду автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №4Д від 17.01.2018 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_4, через грубе порушення ним п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.9 Правила дорожнього руху України, які знаходиться в прямому причинному зв’язку з ДТП та отриманням ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

На вказаний вирок, представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з вироком в частині вирішення цивільного позову, а обґрунтування причини його задоволення вважає незаконним, так як підстав для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування СК «Галицька» в порядку передбаченому законодавством немає. Від страхувальника повідомлення про ДТП, яке сталося 12.12.2017 року не надходило, а від потерпілої заява надійшла 15.02.2018 року, а не протягом 30 днів, як це передбачено Законом. Неправильним є й висновок суду, що виплаті підлягає страхове відшкодування в розмірі 109 200,00 грн. та 5 460,00 грн., оскільки норма Закону на яку він посилається, стосується виплати шкоди пов’язаної із стійкою втратою непрацездатності потерпілим та встановлення певної групи інвалідності. При цьому, витрати відшкодовуються страховою компанією після їх фактичного понесення, а згідно матеріалів позовної заяви, на момент судового розгляду, вони ще не понесені. Тому просить вирок скасувати в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ПрАТ СК «Галицька» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 109 200,00 грн. та моральної шкоди у сумі 5 460,00 грн.

Також, апелянт просить поновити строк на оскарження вказаного вироку, пославшись на те, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки про час та місце судового розгляду апелянт жодного разу проінформований не був, а копію вироку отримав лише 02.05.2018 року по пошті.

Заслухавши:

– доповідь судді апеляційного суду;

– думку прокурора та потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги;

– перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ст. 376 КПК України копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Оскільки суд першої інстанції вказаних вимог Закону не дотримався, не надіслав у визначені Законом строки копію вироку відповідачу ПАТ СК «Галицька», строк на подачу апеляційної скарги поновлено.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які було підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.

Проте, як видно з матеріалів провадження, вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, суд проігнорував кілька положень процесуального та матеріального законів, що мали визначальне значення для правильного вирішення заявленого позову, через що його рішення в цій частині не можна вважати законним й обґрунтованим.

У ході судового розгляду було встановлено, що у результаті порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 здійснив наїзд на ОСОБА_2, унаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та пізніше пред'явила до винного та до страхової компанії цивільний позов про відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

До того ж, ч. 5 зазначеної норми процесуального закону встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і для захисту майнових інтересів страхувальників.

У п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01 березня 2013 року № 4 роз'яснено, що відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 ст. 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Згідно зі ст. 3 Закону та ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст. 33 Закону обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у виді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого ст. 33 Закону обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Отже, закон визначає механізм страхового відшкодування та передбачає одночасну участь у справі, де є страхування цивільно-правової відповідальності, і фізичної особи, і страховика, оскільки відшкодування шкоди здійснюється за рахунок страховика в межах встановлених лімітів.

За даних обставин, судом правомірно було залучено до кримінального провадження страховика ПрАТ СК «Галицька» та повідомлено про час та місце розгляду даного кримінального провадження (а.п. 57,58).

Однак, у судове засідання представник страховика ПрАТ СК «Галицька» не з’явився, причин неявки не повідомив, будь-яких заперечень щодо заявленого цивільного позову суду не надіслав.

У зв’язку з цим, залишилось неперевіреним питання дотримання особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, вимог ст. 3 Закону та ст. 1194 ЦК України, а відповідно, настання правових підстав, які впливають на вирішення цивільного позову.

До того ж, судом не враховано, що цивільна відповідальність страховика за шкоду, завдану потерпілій засудженим, виникла не на підставі Закону, а на підставі договору між останнім та компанією.

Однак наведеним обставинам суд не надав належної уваги, унаслідок чого порушив зазначені положення матеріального та процесуального законів, які встановлюють порядок і процедуру розгляду та вирішення цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Наведені порушення закону є істотними, через що судове рішення щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову належить скасувати з призначенням нового судового розгляду в зазначеній частині в порядку цивільного судочинства, за результатами якого слід ухвалити законне, вмотивоване судове рішення з дотриманням усіх вимог матеріального та процесуального законів України, а також з урахуванням наведеного у цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову скасувати та призначити у цій частині новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства у суді першої інстанції.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

_______ ______ _____

Ю.М. ОСОБА_5ОСОБА_6 Ященко