Постанова № 74525554, 07.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1481/17 Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 22-ц/780/1964/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 07.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Волохова Л.А., Суханової Є.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з неї заборгованість за договором в розмірі 38 834 грн. 32 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 3 690 грн. 50 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 29 718 грн. 38 коп., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3 100 грн. 00 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1 825 грн. 44 коп., та понесені по справі судові витрати, посилаючись на те, що 31.03.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом в заяві.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, натомість відповідач ОСОБА_2 не надавала банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в розмірі 38 834 грн. 32 коп., яку і просив стягнути позивач з відповідача на свою користь.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки: 07522, Київська обл., Баришівський р-н, с. Корніївка, вул. Набережна, буд. 5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, (адреса: Україна, 49094 м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) рах. 29092829003111, МФО 305299 заборгованість в розмірі 3 690 грн. 50 коп. за кредитним договором № б/н від 31.03.2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки: 07522, Київська обл., Баришівський р-н, с. Корніївка, вул. Набережна, буд. 5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, (адреса: Україна, 49094 м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) рах. 29092829003111, МФО 305299, 152 грн. 00 коп. судових витрат.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині відмови у позові скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ціна позову в даній справі (38 834 грн. 32 коп.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду – без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Згідно п. 6.5. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 6.6. Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов’язань за договором позичальник зобов’язаний на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконувала належним чином свої зобов’язання за кредитним договором, за яким в результаті цього виникла заборгованість в розмірі 38 834 грн. 32 коп., яка згідно наявного в справі розрахунку (а.с.6-8) складається із заборгованості за кредитом в розмірі 3 690 грн. 50 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 29 718 грн. 38 коп., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3 100 грн. 00 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1 825 грн. 44 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредиту в розмірі 3 690 грн. 50 коп., суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем належними та допустимими доказами того факту, що відповідач ОСОБА_2 була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, згідно яких і нараховуються відсотки, пеня (комісія) та штрафи.

Апеляційний суд погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за ним заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов’язків, правильним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту у визначеному позивачем розмірі – 3 690 грн. 50 коп.

Рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам, заборгованості по пені та комісії, а також штрафів, ухвалене судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, що вбачається з наступного.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку» складає між сторонами Договір.

Натомість зазначені Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а у підписаній нею Анкеті-заяві від 31.03.2011 року жодної інформації про порядок нарахування процентів та їхній розмір, а також про порядок нарахування пені та штрафів, не зазначено.

При цьому належних і допустимих доказів, які б підтвердили, що саме долучені до матеріалів справи Умови та Правила (а.с.11-35) є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи 31.03.2011 року Анкету-Заяву, позивачем суду надано не було, в зв’язку з чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 29 718 грн. 38 коп., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3 100 грн. 00 коп. та штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1 825 грн. 44 коп.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга позивача не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги позивача його законності та обґрунтованості не спростовують, підстави для скасування рішення відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

В зв’язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) – г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 06 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий :

Судді: