Рішення № 74525395, 31.05.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1773/17

Провадження №2-а/367/22/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

при секретарі Кузнецовій К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Медичного закладу-лікарні при установі БВК №85 про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до медичного закладу – лікарні при Бучанській виправній колонії № 85 про порушення його прав та визнання дій протиправними. Мотивує свої вимоги тим, що в травні 2016 р. він прибув до багатопрофільної лікарні при Бучанській ВК №85 для отримання медичної консультації у зв’язку з постійними болями в області паху з правої сторони. Поскільки для даної консультації йому потрібний був лікар – уролог.

Лікарям він повідомив, що у нього в половому органі зашита капсула, але біль його турбує з іншої сторони.

Він зрозумів що йому призначили оперативне втручання. Після проведеного оперативного втручання він знову відчув біль і дискомфорт і виявив, що у нього викрали три жемчужини на що він своєї згоди не надавав.

Ці чужерідні тіла були у нього зашиті з лівої сторони.

Вважає, що діями працівників лікарні самоуправно видалені чужерідні тіла, тобто жемчужини з полового органу на що він своєї згоди не давав. І такими діями працівники лікарні порушили його права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні він свою позовну заяву підтримав і просить суд визнати дії працівників багатопрофільної лікарні при БВК№85 – протиправними. Поскільки оперативне втручання відбулось без його згоди.

Крім того, у нього неправомірно вилучили телефон марки «Самсунг», не надали побачення в лікарні з коханою жінкою і не передали від неї передачу.

Тому, виходячи з вищевикладеного він просить стягнути з відповідача 5 тисяч гривень матеріальної шкоди і 50 000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача лікарні при БВК №85 в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи свої заперечення тим, що згідно медичної картки позивача, останній прибув до лікарні з запальним процесом, де йому було встановлено діагноз «Чужерідні тіла правої долі пеніса».

Поскільки іншого виходу не було то лікарем – хірургом було вирішено питання щодо оперативного втручання, про що позивач був попереджений, йому роз’яснено і відповідно в історії хвороби наявні його підписи, що він ознайомлений з діагнозом і надає добровільну згоду на операцію та знеболення.

Просить в задоволенні позову відмовити так як вважає його безпідставним. Щодо телефону «Самсунг», побачення та передачі то це не відноситься до компетенції лікарні, йому з цього приводу нічого не відомо.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду в режимі відеоконференції, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення по слідуючим підставам:

Судом встановлено, що 06.05.2016 року позивач ОСОБА_1 поступив до МБПЛ при БВК №85 згідно медичної карти стаціонарного хворого №207, було встановлено діагноз при госпіталізації «чужерідне тіло крайньої плоті пеніса».

Позивач був інформований про даний діагноз і дав добровільну згоду на операцію та знеболення про що в історії хвороби є його підписи від 10.05.2016р. чого не заперечував в судовому засіданні і сам позивач.

Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частинами 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, однак, не здобуто безспірних доказів того, що діями відповідача МБПЛ при БВК №85 порушені його права не надав таких доказів і сам позивач.

Суд вважає, що лікарі медичного закладу при БВК №85 діяли в межах своїх професійних повноважень. Про оперативне втручання позивач був повідомлений і дав особисту згоду на це, що стверджується підписами позивача в медичній картці стаціонарного хворого.

Щодо вилучення і не повернення належного позивачу телефону марки «Самсунг» то дані вимоги позивача регулюються іншими нормами законодавства.

Відповідно як і побачення та отримання передачі з коханою жінкою позивача дані обставини не відносяться до норм КАСУ.

Позивачем не надано жодного доказу того, що діями відповідача йому спричинені матеріальні чи моральні збитки. Наразі наявних у нього доказів він не позбавлений права звернутися з цивільним позовом про відшкодування спричинених йому збитків.

Судова практика при цьому виходить із положення, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору" (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

При вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, слід мати на увазі, що винна у заподіянні цієї шкоди особа може бути звільнена від обов'язку відшкодування тільки за умови, якщо вона доведе відсутність своєї вини (умислу або необережності).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чом у полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджено.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 2, 5, 6, 241,243,244 КАС України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі десяти днів 10.06.2018р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Саранюк