Постанова № 74524295, 06.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/400/15-ц Головуючий у 1-й інст. Гумен Н. В.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 295/400/15 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 березня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Гумен Н.В. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 23151,22 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що між ним та ОСОБА_1 07.03.2008 було укладено кредитний договір № SAMDN03000020335062, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі, встановленому Договором. У зв’язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, станом на 07.01.2015 утворилась заборгованість у розмірі 23151,22 грн., яка складається із: 7632 грн. 96 коп. - заборгованість за кредитом; 13939 грн. 63 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; штраф 500 грн. (фіксована частина); 1078 грн. 63 коп. (процентна складова).

В подальшому, зменшивши розмір позовних вимог, Банк просив стягнути із відповідача заборгованість за згаданим кредитним договором в сумі 22690,10 грн., з яких 21246,15 грн. – заборгованість за відсотками та 1443,95 грн. – штраф (процентна складова).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування поданої скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки з урахуванням практики Верховного Суду України тіло, проценти, комісія, а також неустойка, нарахована внаслідок невиконання позичальником свої зобов’язань за договором, підлягають стягненню з відповідача в межах строку позовної давності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, мотивуючи наступним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договір та інші правочини.

Як встановлено судом першої інстанція та підтверджується матеріалами справи, 07.03.2008 року Закрите акціонерне товариство (тепер Приватне акціонерне товариство) комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали договір № SAMDN03000020335062 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 10).

ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредитну карту зі встановленими кредитним лімітом, що стороною відповідача не заперечується.

Відповідно до пунктів 3.1.1. Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць і рік), і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Пунктом 5.4. Правил визначено, що погашення за кредитом за платіжними картками без установленого мінімального обов'язкового платежу здійснюється в наступному порядку: строк погашення процентів за кредитом - щомісячно за попередній місяць, а строк погашення кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в полі MONTH).

В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання виконав частково.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, згідно уточнених позовних вимог, відповідач станом на 19.02.2018 року має заборгованість перед Банком в сумі 22690,10 грн., з яких: заборгованість за відсотками 21246,15 грн., штраф процентна складова 1443,95 грн. (а.с. 116-122).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк (термін) відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, з огляду на наявність порушення позичальником умов кредитного договору, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за цим договором є обгрунтованим.

Останній платіж відповідачем було здійснено 09.08.2011 року, що підтверджується наданим Банком розрахунком заборгованості.

Позивач своєю довідкою, наданою до суду першої інстанції, підтвердив, що термін дії картки закінчився у березні 2011 року (а.с.128).

З позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося 15.01.2015 року.

В ході розгляду справи судом першої інстанції представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заявив про сплив позовної давності і про її застосування (а.с. 94-95).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником щомісячними платежами, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Установивши, що строком повернення кредиту є 31.03.2011 року, останній платіж в рахунок погашення кредиту було здійснено 09.08.2011 року, а з позовом до суду банк звернувся у січні 2015 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пропуск позивачем позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, зокрема, керувався правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Верховний Суд не відійшов від зазначених правових позицій Верховного Суду України, зокрема, у своїх постановах від 14.02.2018 року (справа №564/1752/15-ц), від 16.05.2018 (справа №176/2723/14-ц).

А тому, з урахуванням встановлених фактичних обставин у цій конкретній справі, які співпадають з фактичними обставинами у справах, на підставі яких Верховним Судом висловлено правову позицію, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено усі обставини справи, правильно визначено природу спірних правовідносин, яким надано належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390,391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.06.2018.

Головуючий Судді