Вирок № 74524215, 07.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3726/18

Провадження № 1-кп/344/610/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Сенечака Р.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, неодруженого, згідно ст.89 КК України раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Злочин вчинено за наступних обставин.

29.12.2016 року приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 приїхали в м. Івано-Франківськ. Після чого, вони поїхали до потерпілого ОСОБА_1 який здавав в оренду свою квартиру №1, що по вул. Волинська, 3 в м.Івано-Франківську, із яким ОСОБА_5 попередньо домовилась про оренду житла в період з 29.12.2016 року до 31.12.2016.

В подальшому, ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні орендованої квартири побачив побутову техніку, якою була облаштована квартира, після чого в останнього виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Так, в період часу з 19 год. 29.12.2016 до 07 год. 30 хв. 31.12.2016 ОСОБА_4, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із вище вказаної квартири телевізор марки «LG 42LN540V», чорного кольору, вартість якого згідно судової товарознавчої експертизи №4.3-292/17 від 15.11.2017 становить 7 942 грн., системний блок марки «HP І5 3,33 GNz/4000/250», вартістю 4 367 грн., монітор марки «FLAТRON L1953S», чорного кольору, вартістю 600 грн., тюнер саталітарний марки «S8120», вартістю 632 грн., праску марки «ZELMER 28Z019», білого кольору, вартістю 400 грн., електрочайник марки «ELENBERG KT-1208» білого кольору, вартістю 264 грн., USB-адаптер, серії N марки «TL-WN727N», вартістю 180 грн.

Після вчинення злочину, ОСОБА_4 викрадені речі, а саме: телевізор марки «LG 42LN540V», чорного кольору, монітор марки «FLAТRON L1953S», чорного кольору та електрочайник марки «ELENBERG KT-1208», білого кольору здав під заставу в ломбард ПТ «Ломбард» Заставно-Кредитний Дім», який знаходиться по вул. Г.Мазепи, 20/1, в м.Івано-Франківську, а іншими речами розпорядився на власний розсуд.

В подальшому, ОСОБА_4 місце вчинення злочину покинув, виїхавши із орендованої квартири без повідомлення потерпілого ОСОБА_1, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 14 385 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_4 суду показав, що 29.12.2016 ввечері разом із ОСОБА_5 приїхали в м.Івано-Франківськ, де орендували квартиру потерпілого за вказаною адресою. У м.Івано-Франківську мав зустрітися з людиною, яка мала повернути йому борг, однак борг не повернула. В той час їх з ОСОБА_5 двоє новонароджених дітей знаходились в лікарні і їх лікування потребувало значних коштів. Будучи в скрутній ситуації, без відома ОСОБА_5 викрав наявну в помешканні побутову техніку (телевізор, монітор, комп’ютер, електрочайник та інше). Частину здав у ломбард у м.Івано-Франківську, щоб мати кошти на дорогу назад, а решту техніки продав у м.Львові. Отримані кошти витратив на оплату лікування дітей. У вчиненому щиро розкаявся, на даний час збитки потерпілому не відшкодував, однак має намір їх відшкодувати, просив вибачення у потерпілого, та просив суд суворо його не карати та звільнити від відбування призначеного покарання на підставі ОСОБА_6 України «Про амністію у 2016 році», оскільки має на утриманні малолітню дитину, щодо якої не позбавлений батьківських прав. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди визнав повністю, в частині моральної шкоди - частково на суму 5 000 грн.

Потерпілий просив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити у повному обсязі, не заперечив щодо зменшення розміру моральної шкоди у розмірі 10000 грн у разі, якщо матеріальна шкода буде негайно відшкодована. Щодо призначення покарання обвинуваченому погодився із позицією прокурора.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження - вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу, підтверджують характер і розмір завданої потерпілому - цивільному позивачу шкоди, а також необхідних для вирішення питання про долю речових доказів та відшкодування процесуальних витрат у справі. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, зокрема те, що він згідно ст.89 КК України раніше не судимий, не працює, не одружений, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання суд враховує доводи сторони захисту про наявність на утриманні в обвинуваченого ОСОБА_4 ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 В той же час, суд зауважує, що у свідоцтвах серії І-СГ №519885 від 30.09.2016, серії І-СГ №519884 від 30.09.2016 про народження ОСОБА_8 та ОСОБА_9, копії яких надано суду, ОСОБА_4 як батько дитини не зазначений, вказано батьком дитини ОСОБА_10. З показів обвинуваченого вбачається, що у судовому порядку факт його батьківства не встановлювався.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження його волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, що згідно ст.89 КК України раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому та має намір відшкодувати завдані збитки, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин у виді арешту на строк три місяці, та не заперечив щодо застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році» та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання; позицію потерпілого, який просив відшкодувати йому збитки та щодо призначення покарання обвинуваченому погодився із позицією прокурора, позицію обвинуваченого та захисника, що просили суд суворо обвинуваченого не карати, та застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 України “Про амністію у 2016 році”, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 має малолітню дитину – ОСОБА_7, 03.03.2012 р.н, якому не виповнилося 18 років на день набрання чинності ОСОБА_6 України «Про амністію у 2016 році» та щодо якого не позбавлений батьківських прав. Судом також встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, до набрання чинності ОСОБА_6 України «Про амністію у 2016 році». Крім того, даний злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, і не є ні тяжким, ні особливо тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України.

Таким чином, на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється дія ОСОБА_6 України “Про амністію у 2016 році”. Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив щодо застосування до нього амністії. Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав ОСОБА_4 - судом не встановлено. За таких обставин, відповідно до ст.86 КК України, на підставі п.в ст.1 ОСОБА_6 України “Про амністію у 2016 році” ОСОБА_4 слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід частково задовольнити, виходячи з наступного. Так, судом установлено, що вартість викрадених речей, а саме: телевізора марки «LG 42LN540V», чорного кольору, згідно висновку експерта №4.3-292/17 від 15.11.2017 становить 7 942 грн., системного блоку марки «HP І5 3,33 GNz/4000/250» - 4 367 грн., монітора марки «LG FLANRON L1953S», чорного кольору - 600 грн., тюнера саталітарного марки «S8120» - 632 грн., праски марки «ZELMER 28Z019», білого кольору - 400 грн., електрочайника марки «ELENBERG KT-1208» білого кольору - 264 грн., USB-адаптера, серії N марки «TL-WN727N» - 180 грн. За таких обставин та зважаючи на повне визнання позову в частині відшкодування матеріальної шкоди обвинуваченим, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого в користь потерпілого та становить в сумі 14 385 грн.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 у частині відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного. Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Виходячи з наведеного, зважаючи на позицію обвинуваченого, що визнав факт спричинення потерпілому моральної шкоди та вважав за можливе відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн., суд вважає, що потерпілому ОСОБА_1 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду, яка полягала в тому, що останній переніс душевні страждання, емоційний дискомфорт та стрес, також порушення сну, внаслідок чого став роздратованим та схвильованим, що приводило до моральних страждань, погіршення здоров’я, втрати нормальних стосунків у сім’ї та соціальних зв’язків з оточуючими. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, глибину та характер моральних страждань потерпілого ОСОБА_1, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, матеріальний стан обвинуваченого та потерпілого, позов потерпілого у цій частині слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Запобіжний захід – домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_4 – скасувати.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання - громадські роботи на строк 200 (двісті) годин.

Відповідно до ст.86 КК України, на підставі п.в ст.1 ОСОБА_6 України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді громадських робіт.

Запобіжний захід – домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_4 – скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, у користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя ІНФОРМАЦІЯ_10, 14 385 грн. (чотирнадцять тисяч триста вісім десять п’ять гривень) на відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином та 10000 грн. (десять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. В решті вимог позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську/м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження", - 3123 гривні 28 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз: №4.3-292/17 від 15.11.2017; №1.3-3/17 від 27.01.2017; №1.3-189/18 від 15.03.2018.

Речові докази: СD-R диски із відеозаписами (постанова від 08.12.2017); шість слідів пальців рук та дактилокарту ОСОБА_4 (постанова від 16.03.2018)- зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко