Постанова № 74524051, 06.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/3774/17 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 286/3774/17 за позовом кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою кредитної спілки «ІСТОК» на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Кулініча Я.В. у м. Овруч,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року кредитна спілка «ІСТОК» звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у сумі 106960,52 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між ним та ОСОБА_1 01.03.2017 було укладено кредитний договір № ДКЖ-788, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 53000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001% річних та платою за надання кредиту 38.999 % щорічно строком на 24 місяці.

З метою належного виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, між кредитною спілкою «ІСТОК» та ОСОБА_3, 01 березня 2017 року було укладено договір поруки № ДКЖ-788 ДП 1.

Цього ж дня між кредитною спілкою «ІСТОК» та ОСОБА_2 було укладено аналогічний договір за № ДКЖ-788 ДП 2.

Внаслідок неналежного виконання відповідачами взятих на себе зобов’язань за згаданим кредитним договором утворилася заборгованість в сумі 106960,52 грн., з яких: 43951,93 – заборгованість по тілу кредиту; 1,05 грн. – відсотки за користування кредитом; 61619,19 грн. – плата за надання кредиту; 1388,35 – 3 % річних.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 05 квітня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Кредитної спілки «ІСТОК» заборгованість за кредитним договором №ДКЖ -788 від 01.03.2017 в сумі 43951,93 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь Кредитної спілки «ІСТОК» нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 63008,59 грн.

В іншій частині вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із судовим рішенням, кредитна спілка «ІСТОК» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом матеріального права, просить його в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове про задоволення цих вимог. В обґрунтування поданої скарги зазначає, що відносини поручителя із кредитодавцем є похідними від відносин кредитодавця і позичальника. Відтак, до поручителя не можуть застосовуватися пільги, визначені ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, мотивуючи наступним.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договір та інші правочини.

Відповідно до положень статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статей 19, 21 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що спілка надає кредитні кошти на умовах їх платності. Розмір плати за надання кредиту кредитна спілка встановлює самостійно.

Відповідно частини другої до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між кредитною спілкою «ІСТОК» та ОСОБА_1 01.03.2017 було укладено кредитний договір № ДКЖ-788, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 53000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,001% річних (п. 2.5 договору) та платою за надання кредиту 38.999 % щорічно (п. 2.7 договору) строком на 24 місяці (п. 1.2 договору) (а.с. 6).

З метою належного виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, між кредитною спілкою «ІСТОК» та ОСОБА_3, 01 березня 2017 року було укладено договір поруки № ДКЖ-788 ДП 1 (а.с. 10).

Цього ж дня між кредитною спілкою «ІСТОК» та ОСОБА_2 було укладено аналогічний договір поруки за № ДКЖ-788 ДП 2 (а.с. 9).

Кредитний договір та договори поруки ніким не оскаржені та є чинними.

Внаслідок неналежного виконання відповідачами взятих на себе зобов’язань за кредитним договором утворилася заборгованість в сумі 106960,52 грн., з яких: 43951,93 – заборгованість по тілу кредиту; 1,05 грн. – відсотки за користування кредитом; 61619,19 грн. – плата за надання кредиту; 1388,35 – 3 % річних (а.с. 5).

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій та процентів із відповідача ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що останній є військовослужбовцем, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, відтак, за положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підстав для стягнення з нього зазначених коштів у суду немає.

Такі висновки місцевого суду є помилковими, оскільки має місце неправильне тлумачення ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка регламентує встановлення пільг військовослужбовцям та членам їх сімей.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 має посвідчення учасника бойових дій серії УБД №108281, з 11 квітня по 27 серпня 2017 року брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

ОСОБА_2 за договором поруки від 01.03.2017 року є поручителем перед КС «Істок» за виконання кредитних зобов’язань позичальником ОСОБА_1

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.

Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Роблячи аналіз вказаних нормативно-правових актів, слід дійти висновку, що на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники, відповідно на поручителів за кредитними договорами зазначена норма не поширюється.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом на предмет його законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 390,391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу кредитної спілки «ІСТОК» задовольнити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 05 квітня 2018 року в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, солідарно на користь Кредитної спілки «ІСТОК» нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 63008,59 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.06.2018.

Головуючий Судді