Вирок № 74524022, 01.06.2018, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/242/17

Провадження № 1-кп/280/41/18

ВИРОК

Іменем України

01 червня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І.В., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н.С., Ганнущенко Г.М., прокурора Невмержицького М.І., Сенька В.О., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Коростишів, Житомирської області обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017060190000076 від 27.01.2017 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Романівка Брусилівського району Житомирської області, громадянина України, українця, не працює, неодружений, утриманців не має, депутатом та інвалідом не являється, судимий: 08.04.2004 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 07.05.2010 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 24.04.2013 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 31.05.2013 Брусилівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.162, ч.2, ч.3 ст.185 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.15,ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2017 близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, де також знаходився малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який мав при собі мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1600» чорного кольору, який належить його матері ОСОБА_3. У цей же вечір малолітній ОСОБА_2 добровільно передав мобільний телефон марки «Nokia», моделі «1600» чорного кольору ОСОБА_1, щоб останній його зарядив, на що ОСОБА_1 погодився та, отримавши вищевказаний телефон, пішов його заряджати.

26.01.2017 близько 09 години 00 хвилин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефону марки «Nokia» моделі «1600» чорного кольору, який належить ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, маючи вільний доступ до мобільного телефону марки «Nokia» моделі «1600» чорного кольору, який належить ОСОБА_3, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, таємно, повторно викрав мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1600» чорного кольору вартістю 250 гривень.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, 26.01.2017 близько 09 години 30 хвилин у цей же день та місці та за вказаних обставин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме: мобільним телефоном марки «ZTE BLADE», моделі «А 510 GREY» у чохлі чорно кольору, який належить ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ОСОБА_5, ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у ОСОБА_5 її мобільний телефон марки «ZTE BLADE» моделі «А 510 GREY» у чохлі чорного кольору, після чого ОСОБА_5, будучи впевненою в правдивості слів ОСОБА_1 та не будучи обізнаною про злочинний намір останнього, дозволила ОСОБА_1 здійснити дзвінок та передала свій мобільний телефон ОСОБА_1Л, після чого ОСОБА_1, утримуючи вищевказаний мобільний телефон при собі та не маючи наміру його повертати ОСОБА_5, заволодів даним мобільним телефоном марки «ZTE BLADE» моделі «А 510 GREY», у чохлі чорно кольору, (imei №1 НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2), та в подальшому вказане майно не повернув.

У подальшому, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Nokia» моделі «1600» чорного кольору вартістю 250 гривень, який належить ОСОБА_3, та мобільний телефон марки «ZTE BLADE» моделі «А 510 GREY» у чохлі чорного кольору вартістю 2640 гривень, який належить ОСОБА_5 не маючи наміру їх повертати, ОСОБА_1Л, розпорядився ними на власний розсуд чим завдав матеріального збитку потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 250 гривень, та потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 2640 гривень.

19.03.2018 близько 16 години 10 хвилин ОСОБА_1 проходив по АДРЕСА_5. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, а саме АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_6.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_1, всупереч волі, без дозволу та відома власника домоволодіння і відсутності визначених законом підстав, скориставшись тим, що власники вдома відсутні відчинив засуву калітки та пройшов до території домоволодіння за вказаною адресою. Підійшовши до вікна АДРЕСА_7, маючи намір незаконно проникнути в чуже житло, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, діючи умисно, ОСОБА_1 підняв з землі частину цеглини та вказаною цеглиною розбив вікно, яке веде до приміщення кухні кімнати кв АДРЕСА_8

У подальшому, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на порушення недоторканості чужого житла, через розбите скло відчинив вікно та намагався залізти всередину вказаного приміщення, однак в цей час, був затриманий сусідом ОСОБА_7 та не вчинивши всі дії, які вважав за потрібне не зміг закінчити свій злочинний умисел направлений на порушення права потерпілої на недоторканість її житла, гарантоване статтею 30 Конституції України, статтею 12 «Загальної декларації прав людини», статтею 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод».

22.01.2018 близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1 перебував в палаті №6 КУ «Коростишівська центральна районна лікарня імені Д.І. Потєхіна», розташованої за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Героїв Небесної Сотні, 58, де також знаходився потерпілий ОСОБА_9, який мав при собі мобільний телефон марки «Fly» моделі «DS103D»ІМЕІ1: НОМЕР_4 та ІМЕІ2: НОМЕР_3, з двома сім-картами операторів мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «Київстар», який належить йому. В цей же день, місці та годині у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільний телефон марки «Fly» моделі «DS103D», який належить ОСОБА_9

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, перебуваючи в палаті №6 КУ «Коростишівська центральна районна лікарня імені Д.І. Потєхіна», діючи умисно, повторно, маючи вільний доступ до мобільного телефону марки «Fly» моделі «DS103D», чорного кольору, який належить ОСОБА_9, таємно викрав мобільний телефон марки «Fly» моделі «DS103D», чорного кольору вартістю 250 гривень з двома сім-картами операторів мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» вартістю 25 гривень та ПрАТ «Київстар» вартістю 25 гривень.

У подальшому утримуючи вищевказаний мобільний телефон з двома сім-картами при собі та не маючи наміру його повертати, ОСОБА_1, привласнив його, чим завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 300 гривень.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у висунутих обвинуваченнях за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.15, ч.1 ст.162, ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміновані діяння: викрадені телефони у потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продав,кошти витратив на власні потреби,потерплій ОСОБА_3 відшкодував шкоду за викрадений мобільний телефон,у розмірі 770 гривень; у потерпілого ОСОБА_9 викрав мобільний телефон з метою подальшого власного використання, телефон лежав на тумбочці в палаті лікарні, телефон потерпілому повернутий, у березні 2018 року йшов по вулиці Київській в м.Коростишів,замерз,побачив будинок, подзвонив, двері ніхто не відчинив, розбив вікно, щоб потрапити у будинок, сусід побачив та викликав поліцію.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_3, законний представник потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_9 подали до суду заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, щодо покарання поклалися на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1, прокурор, не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані:

- за ч.2 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразились у повторному таємному викраденні чужого майна,тобто крадіжці;

- за ч.2 ст.190 КК України, як умисні дії, які виразились у повторному заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою;

- за ч.3 ст.15, ч.1 ст.162 КК України, як умисні дії, які виразились у незакінченому замаху та незаконне проникнення до житла.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених останнім кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, за ч.2 ст.190 КК України є злочинами середньої тяжкості, за ч.3 ст.15, ч.1 ст.162 КК України - злочином невеликої тяжкості, ОСОБА_1 судимий, не працює, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується посередньо.

Щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень є обставиною, яка пом'якшує покарання.

Рецидив злочинів є обставиною, яка обтяжує покарання.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, і вважає, що його виправлення і перевиховання, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання неможливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статей Кримінального Закону, остаточно-за правилами ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими,так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не накладався.

Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.162 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 5 (п'яти) місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Київського НДІСЕ Житомирського відділення витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи(акт №163/18-25 здачі-приймання висновку судового експерта № 163/18-25) у розмірі 572,00 гривень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази: мобільний телефон марки «Fly», моделі DS103D, з двома сім-картами операторів мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «Київстар», які знаходяться на зберіганні потерпілого ОСОБА_9 - залишити у розпорядженні останнього; мобільний телефон марки «ZTE BLADE», моделі A510 GREY@, який знаходиться на зберіганні потерпілої ОСОБА_3 залишити у розпорядженні останньої; частину цеглини, поміщену до полімерного пакету; 2 змиви на марлевий тампон зі слідами бурого кольору, запаковані до паперових конвертів №1 та №3; 3 фрагменти слідів пальців, поміщені до паперового пакету №2, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/ І. В. Щербаченко

Суддя Коростишівського районного

суду Житомирської області І. В. Щербаченко

Помічник судді О. О. Грабовська