Постанова № 74523387, 07.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/377/18 22-ц/774/1152/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/377/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач – ОСОБА_1

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2018 року, яке ухвалено суддею Козловим Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 02 березня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі – ПАТ «Кривбасзалізрудком») про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві, посилаючись на отримання ним виробничої травми, що потягло за собою втрату професійної працездатності. Висновком МСЕК у 2008 році йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 10%, при останньому огляді висновком МСЕК від 29.06.2017 року йому було підтверджено такий самий ступень втрати професійної працездатності в загальному розмірі 10%.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2018 рокупозов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 14 892,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком»на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та морального права, на необґрунтованість рішення та недоведеність позивачем обставин справи, на які він посилається, як на підставу своїх вимог. Зокрема, зазначає, що відповідачем ПАТ «КЗРК» раніше вже було відшкодовано ОСОБА_1 моральну шкоду на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.01.2018 року у розмірі 30 000 гривень, вважає, що стягнення з відповідача моральної шкоди повторно, суперечитиме чинному законодавству України.Крім того, наголошує на тому, що розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції не обґрунтовано.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що підставою виникнення позовних вимог є втрата працездатності в розмірі 10 % у зв’язку із трудовим каліцтвом, яка встановлена згідно первинного обліку МСЕК у 2008 році, а твердження відповідача щодо вже відшкодованої йому за рішенням суду моральної шкоди з цих же підстав є хибними. Оскільки підстави звернення до суду про відшкодування моральної шкоди з позовними вимогами мають різні підставі відшкодування.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального і процесуального закону, дійшов висновку, що 25.10.2007 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, внаслідок якого він отримав виробничу травму. Обставини, за яких стався нещасний випадок встановлені та досліджені комісією, викладені в Розділі 6 акту № 8 за формою Н-1 від 28.10.2007 року про нещасний випадок (а.с. 5-9).

У зв’язку із отриманою травмою ОСОБА_1 було встановлено діагноз: сполучена травма, відкритий перелом нігтьової фаланги V пальця лівої кісті зі зміщенням уламків. В процесі лікування виникло ускладнення у вигляді сухого некрозу нігтьової фаланги 5-го пальця лівої кісті, у зв’язку з цим 01.11.2007р. проведена операція: формування культі 5-го пальця лівої кісті на рівні основи середньої фаланги. Таким чином, було встановлено остаточний діагноз - ампутація культі 5-го пальця лівої кісті на рівні середньої фаланги.

Після тривалого лікування, за первинним висновком МСЕК від 16.01.2008р. ОСОБА_1 було встановлено 10 % втрати працездатності. При останньому огляді МСЕК від 29.06.2017р. ОСОБА_1 було підтверджено той же ступень втрати працездатності - 10%. - по трудовому каліцтву ( а.с. 16,17).

Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки травму отримано позивачем під час виконання ним трудових обов’язків і пов’язано з виробництвом, і наявності у зв’язку з цим підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Доводи відповідача щодо раніше вже відшкодованої ОСОБА_1 моральної шкоди, безпідставні, оскільки раніше було стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв’язку з втратою професійної працездатності через наявність у працівника професійних захворювань та втрати професійної працездатності у розмірі 60 % за висновком МСЕК, у теперішній час розглядаються позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 заподіяної ушкодженням здоров’я, пов’язаного із виконанням трудових обов’язків у зв’язку з виробничою травмою, отже підстави відшкодовування різні.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з посиланнями відповідача на невідповідність розміру стягнутої моральної шкоди глибині та тривалості моральних страждань позивача, загальним засадам виваженості та справедливості.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Виходячи з положення ст. 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість тілесних ушкоджень, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь вини позивача у настанні нещасного випадку, і наслідки, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 14 892 гривень до 5 000 гривень.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2018 рокузмінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 з 14 892 гривень до 5 000 (п’яти тисяч) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 07 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: