Постанова № 74523186, 06.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

м.Суми

Справа №592/816/18

Провадження № 22-ц/788/752/18

Апеляційний суд Сумської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Біляєвої О.М. (суддя-доповідач),

суддів Кононенко О.Ю., Хвостика С.Г.,

за участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми в складі судді Князєва В.Б. від 21 березня 2018 року, ухвалене в м. Суми, дата складення повного рішення – 21 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПриватБанк) пред’явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 21 серпня 2012 року сторони у справі уклали кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2200 грн.

Унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за договором станом на 30 листопада 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 19575 грн 77 коп., яка складається із 2119 грн 94 коп. заборгованості за кредитом; 16047 грн 46 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; 500 грн (фіксована частина) і 908 грн 37 коп. (процентна складова) штрафу (ас. 2-3).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2018 року позов задоволений частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2012 року у розмірі 3056 грн 43 коп., яка складається з: 2119 грн 94 коп. заборгованості за кредитом, 936 грн 49 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; а також 275 грн 11 коп. грн судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирішено питання про розподіл судових витрат (ас. 49-50).

Задовольняючи позов частково, суд керувався тим, що відповідач належним чином не виконувала умови кредитного договору, чим порушила законне право позивача на отримання кредиту і процентів за користування ним, яке підлягає захисту у судовому порядку шляхом стягнення заборгованості за кредитом і процентами за користування кредитом у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки Національного банку України. Підстави для стягнення решти відсотків і штрафу відсутні, оскільки ПриватБанк не довів факт укладення договору саме на тих умовах, на яких побудовано позов і доданий до нього розрахунок.

У квітні 2018 року ПриватБанк подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення в частині зменшення заборгованості за процентами, відмови у стягненні штрафу і ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при визначенні розміру заборгованості суд не урахував факт укладення сторонами договору-приєднання, складовою якого є Тарифи, Умови та правила надання банківських послуг, якими передбачено право банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку. Також суд не перевірив розрахунок заборгованості і доводи банку про те, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, частково сплачувала заборгованість, тобто вчиняла дії, що свідчать про визнання своїх зобов’язань за договором і згоду з умовами договору.

ОСОБА_1 не подала у письмовій формі відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник ПриватБанку ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Відповідач ОСОБА_1 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення. А рішення суду без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 21 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом оформлення і підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банком послуг, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді установленого кредитного ліміту на платіжну картку (ас. 6).

Інших умов договору сторони не підписували.

На підтвердження позовних вимог позивачем наданий розрахунок, згідно з яким загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 30 листопада 2017 року становить 19575 грн 77 коп. і складається із: 2119 грн 94 коп. заборгованості за тілом кредиту; 16047 грн 46 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 500 грн (фіксована частина) і 908 грн 37 коп. (процентна складова) штрафу.

Ухвалюючи оскаржене рішення, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що внаслідок неналежного виконання позичальником грошових зобов’язань за кредитним договором порушені законні права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення 3056 грн 43 коп. заборгованості, яка складається із 2119 грн 94 коп. заборгованості за кредитом, 936 грн 49 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, розмір яких визначений на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відмовляючи у стягненні решти заборгованості за процентами за користування кредитом та штрафу; суд мотивував висновок тим, що Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», на які посилався позивач, не підписані позичальником і не містять умов щодо розміру процентів за користування кредитом, штрафу; а тому не можна вважати їх складовою частиною укладеного між сторонами у справі кредитного договору.

У силу частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК).

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У справі, яка переглядається, суд правильно встановив, що договір був укладений шляхом оформлення і підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банком послуг. Інших умов договору сторони не підписували. Останній платіж позичальник здійснила 30 травня 2015 року.

При цьому, частково задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач належним чином не виконувала умови кредитного договору, тому позивач має право на повернення кредиту і процентів за користування кредитом.

Відмовляючи у стягненні заборгованості за процентами, обрахованої із процентної ставки у розмірі 34,80%, 43,20%; штрафу (відсоткова складова і фіксована складова), суд правильно зазначив, що ПриватБанк не довів факт укладення договору саме на тих умовах, на яких побудовано позов і доданий до нього розрахунок.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження укладення договору і досягнення згоди щодо усіх істотних умов позивач додав до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а саме: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; «Універсальна CONTRACT; «Універсальна GOLD», - якими для кожного типу кредитної картки передбачені різні базові процентні ставки в місяць (ас. 7).

Однак матеріали справи не містять доказів про оформлення і отримання ОСОБА_1 певного типу кредитної картки з наведеного переліку; так само не містить жодної конкретики з цього приводу і додана анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 21 серпня 2012 року (ас. 6).

Згідно з матеріалами справи, позивач на порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України жодних доказів про встановлення процентної ставки у розмірі 34,80%, 43,20%, як зазначено у розрахунку заборгованості, а також розміру штрафу, як зазначено у позовній заяві, не надав; як і не надав доказів, які б містили підпис відповідача, про ознайомлення його про зміну розміру процентної ставки відповідно до вимог частини четвертої статті 1056-1 ЦК України, за приписами якої в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Суд установив і не спростовано позивачем, що банк не відправив на адресу боржника листа про зміну умов кредитного договору. Отже, ПриватБанк не довів факт вручення повідомлення про зміну умов кредитного договору адресатові під розписку. Після зміни процентної ставки ОСОБА_1 дій, які б свідчили про прийняття пропозиції кредитора, не вчиняла.

Разом з тим, не можна визнати правильним висновок суду про стягнення з відповідача на користь ПриватБанка процентів за користування кредитом у розмірі 936 грн 49 коп., визначеному на рівні облікової ставки Національного банку України і обрахованому з 30 травня 2015 року, тобто після останнього платежу.

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами або стороною.

Зміст правовідносин учасників договору повинен оцінюватись виходячи з дійсних намірів учасників договору та відповідно до всіх документів, підписаних сторонами при укладенні або виконанні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 936 грн 49 коп., який визначений з 30 травня 2015 року на рівні облікової ставки Національного банку України, суд першої інстанції повно і всебічно не з'ясував обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень; не перевірив правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, з якого видно, що відповідач вчиняла дії, що свідчать про згоду із процентною ставкою 36%, яка згодом була зменшена банком в односторонньому порядку до 30%. При цьому суд не навів мотивів, з яких він виходив, визначаючи розмір заборгованості за процентами за користування кредитом саме з 30 травня 2015 року (дати останнього платежу).

Ці обставини ОСОБА_1 визнала у судовому засіданні під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищезазначені положення закону та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16.

Матеріалами справи підтверджується, що строк дії картки - серпень 2016 року.

З огляду на зазначене і що розмір процентів за користування кредитом може бути визначений на рівні облікової ставки НБУ у разі, якщо він не визначений умовами договору після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, висновок суду першої інстанції про стягнення процентів за користування кредитом, розмір яких визначений на рівні облікової ставки НБУ, з 30 травня 2015 року, тобто після останнього платежу, не є правильним.

Згідно з розрахунком позивача, розмір заборгованості за відсотками станом на 31 серпня 2014 року - 24 грн 52 коп., що не спростовано відповідачем.

За період з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2016 року розмір заборгованості за відсотками розрахований із ставки 30% річних і становить (з урахуванням сплачених відповідачем сум) 938 грн 21 коп. (1224,42 грн - 286 грн 21 коп.):

01.09.2014 – 17.09.2014 - 12 грн 94 коп. (913,72 х 17 х 30% : 360)

18.09.2014 – 21.09.2014 - 2 грн 95 коп. (885,94 х 4 х 30% : 360)

22.09.2014 – 24.09.2014. - 2 грн 24 коп. (895,94 х 3 х 30% : 360)

25.09.2014 – 12.10.2014 - 13 грн 29 коп. (885,94 х 18 х 30% : 360)

13.10.2014 - 0 грн 88 коп. (901,64 х 1х 30% : 360)

14.10.2014 – 17.10.2014 - 3 грн 24 коп. (972,43 х 4 х 30% : 360)

18.10.2014 - 0 грн 85 коп. (1016 х 1 х 30% : 360)

19.10.2014 – 21.10.2014 - 2 грн 60 коп. (1041,20 х 3 х 30% : 360)

22.10.2014 - 0 грн 88 коп. (1051,20 х 1 х 30% : 360)

23.10.2014 – 24.10.2014 - 1 грн 98 коп. (1190,87 х 2 х 30% : 360)

25.10.2014 - 1 грн 10 коп. (1316,24 х 1 х 30% : 360)

26.10.2014 - 1 грн 11 коп. (1333,54 х 1 х 30% : 360)

27.10.2014 - 1 грн 14 коп. (1362,16 х 1 х 30% : 360)

28.10. 2014 - 1 грн 21 коп. (1457,89 х 1х 30% : 360)

29.10. 2014 - 1 грн 22 коп. (1468,89 х 1х 30% : 360)

30.10. 2014 - 1 грн 09 коп. (1306,09 х 1 х 30% : 360)

31.10. 2014 - 1 грн 14 коп. (1369,15 х 1 х 30% : 360)

01.11. 2014 – 02.11.2014 - 2 грн 29 коп. (1375 х 2 х 30% : 360)

03.11. 2014 - 1 грн 19 коп. (1429,92 х 1х 30% : 360)

04.11. 2014 - 1 грн 21 коп. (1451,21 х 1 х 30% : 360)

05.11. 2014 - 1 грн 23 коп. (1476,01 х 1 х 30% : 360)

06.11. 2014 - 1 грн 33 коп. (1597,91 х 1 х 30% : 360)

07.11. 2014 - 1 грн 33 коп. (1601,16 х 1 х 30% : 360)

08.11. 2014 – 16.11.2014 - 2 грн 29 коп. (1638,16 х 9 х 30% : 360)

17.11. 2014 – 19.11.2014 - 3 грн 99 коп. (1597,15 х 3 х 30% : 360)

20.11. 2014 - 1 грн 34 коп. (1602,65 х 1х 30% : 360)

21.11. 2014 - 1 грн 43 коп. (1711,68 х 1х 30% : 360)

22.11. 2014 – 23.11.2014 - 3 грн 02 коп. (1813,63 х 2 х 30% : 360)

24.11. 2014 - 1 грн 53 коп. (1837,63 х 1 х 30% : 360)

25.11. 2014 - 1 грн 54 коп. (1849,63 х 1 х 30% : 360)

26.11. 2014 - 1 грн 56 коп. (1870,43 х 1 х 30% : 360)

27.11. 2014 – 29.11.2014 - 5 грн 03 коп. (2013,16 х 3 х 30% : 360)

30.11. 2014 - 1 грн 71 коп. (2055,01 х 1 х 30% : 360)

01.12. 2014 - 1 грн 82 коп. (2178,5 х 1 х 30% : 360)

02.12. 2014 – 22.12.2014 - 38 грн 34 коп. (2191,01 х 21 х 30% : 360)

23.12. 2014 – 24.12.2014 - 3 грн 56 коп. (2136,85 х 2 х 30% : 360)

25.12. 2014 – 30.12.2014 - 10 грн 73 коп. (2146,85 х 6 х 30% : 360)

31.12. 2014- 20.01.2015 - 37 грн 56 коп. (2146,85 х 21 х 30% : 360)

21.01.2015 - 1 грн 76 коп. (2109,90 х 1 х 30% : 360)

22.01.2015 – 303.01.2015 - 15 грн 90 коп. (2119,90 х 9 х 30% : 360)

31.01.2015 – 220.02.2015 - 37 грн 10 коп. (2119,90 х 21 х 30% : 360)

21.02.2015 - 1 грн 76 коп. (2109,94 х 1 х 30% : 360)

22.02.2015 – 27.02.2015 - 10 грн 60 коп. (2119,94 х 6 х 30% : 360)

28.02.2015 - 30.03.2015 - 54 грн 77 коп. (2119,94 х 31 х 30% : 360)

31.03.2015 – 31.08.2016 - 918 грн 64 коп. (2119,94 х 520 х 30% : 360)

З 01 вересня 2016 року, тобто після спливу строку дії кредитної картки, по 30 листопада 2017 року розмір відсотків визначається на рівні облікової ставки НБУ і становить 349 грн 08 коп.:

01.09.2016 - 15.09.2016 (ставка НБУ 15,5 %, кількість днів 15) – 13 грн 47 коп.,

16.09.2016 - 27.10.2016 (ставка НБУ 15%, кількість днів 41) - 35 грн 72 коп.,

28.10.2016 - 08.12.2016 (ставка НБУ 14%, кількість днів 41) - 33 грн 34 коп.,

09.12.2016 - 26.01.2017 (ставка НБУ 14%, кількість днів 48) - 39 грн 03 коп.,

27.01.2017 - 02.03.2017 (ставка НБУ 14%, кількість днів 34) - 27 грн 65 коп.,

03.03.2017 - 13.04.2017 (ставка НБУ 14%, кількість днів 41) - 33 грн 34 коп.,

14.04.2017 - 25.05.2017 (ставка НБУ 13%, кількість днів 41) - 30 грн 96 коп.,

26.05.2017 - 06.07.2017 (ставка НБУ 12,5%, кількість днів 41) - 29 грн 77коп.,

07.07.2017 - 02.08.2017 (ставка НБУ 12,5%, кількість днів 26) - 18 грн 88 коп.,

03.08.2017 - 13.09.2017 (ставка НБУ 12,5%, кількість днів 41) - 29 грн 77 коп.,

14.09.2017 - 26.10.2017 (ставка НБУ 12,5%, кількість днів 42) - 30 грн 49 коп.,

27.10.2017 - 30.11.2017 (ставка НБУ 13,5%, кількість днів 34) - 26 грн 66 коп.

Отже, загальний розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом станом на 30 листопада 2017 року складає 1311 грн 81 коп. (24 грн 52 коп. + 938 грн 21 коп. + 349 грн 08 коп.).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального або матеріального права.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України, для зміни оскарженого рішення в частині визначення розміру заборгованості за процентами за користування кредитом.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відповідно змінює розподіл судових витрат.

Крім того, суд вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (чч. 1, 6 ст. 141 ЦПК).

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2018 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: кв. 20, буд. 47, вул. Робітнича, м. Суми; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: буд. 1Д, вул. М.Грушевського, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість за кредитним договором в розмірі 3431 грн 75 коп., яка складається із 2119 грн 94 коп. заборгованості за кредитом, 1311 грн 81 коп. заборгованості за процентами.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: кв. 20, буд. 47, вул. Робітнича, м. Суми; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: буд. 1Д, вул. М.Грушевського, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції, 308 грн 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: кв. 20, буд. 47, вул. Робітнича, м. Суми; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: буд. 1Д, вул. М.Грушевського, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) судові витрати, пов'язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, 60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М.Біляєва

Судді: О.Ю.Кононенко

ОСОБА_3

Дата складення повного судового рішення – 07 червня 2018 року

ОСОБА_4Біляєва