Постанова № 74521591, 05.06.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/7389/18

Номер провадження 3/521/3762/18

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого Граніна В.Л.

при секретарі Шкребтієнко Г.М.

за участю:

представника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 справу, що надійшла з Одеської митниці ДФС за протоком складеним відносно громадянина ОСОБА_2 Abu Ganem Ashraf, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого приватним підприємцем, який мешкає за адресою: ОСОБА_2, м.Yamla, Hlilah 11, про порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0856/500200000/18 від 18.04.2018 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. Abu Ganem Ashraf, за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

З вищезазначеного протоколу про порушення митних правил, вбачається, що 18.04.2018 року о 09.00 у оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ДФС, проходив митний контроль гр. Abu Ganem Ashraf , який прибув до України з ОСОБА_2 літаком «В-738» б/н ОНIEХ авіакомпанії «Ель Аль», рейсом № 5129 сполученням «Тель-Авів - Одеса».

Формою проходження митного контролю гр. Abu Ganem Ashraf обрав проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.

Після перетину гр. Abu Ganem Ashraf білої лінії, що позначає закінчення «зеленого» коридору, на вимогу інспектора митниці пред’явити наявні у нього валютні цінності, гр. Abu Ganem Ashraf надав готівку в розмірі 20 000 євро, яку він переміщував через митний України.

Відповідно до Інструкції про Порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої Постановою Національного банку України від 27.05.2008 № 148 (зі змінами внесеними Постановою Національного банку України від 12.12.2017 №127), фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, на думку митного органу, гр. Abu Ganem Ashraf не мав законних підстав для ввозу готівкових коштів, які перевищують встановленні законом обмеження, так як не задекларував їх у повному обсязі митному органу. Сума готівкової валюти в еквіваленті 10 000 євро пропущено гр. Abu Ganem Ashraf через митний кордон України.

На підставі вказаних обставин у відношенні гр. Abu Ganem Ashraf було складено протокол про ПМП №0856/500200000/18 за ст. 471 МК України.

У судовому засіданні гр. Abu Ganem Ashraf участі не приймав, однак приймав участь його захисник, який надав пояснення, відповідно до яких просив провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу та конфіскації.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що особа стосовно якої складено протокол підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і її дії суд кваліфікує за ст. 471 МК України за кваліфікуючими ознаками: порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів (валютних цінностей) переміщення, яких через митний кордон обмежено, однак конфіскацію товару слід не застосовувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2018 року о 09.00 у оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ДФС, проходив митний контроль гр. Abu Ganem Ashraf , який прибув до України з ОСОБА_2 літаком «В-738» б/н ОНIEХ авіакомпанії «Ель Аль», рейсом № 5129 сполученням «Тель-Авів - Одеса».

Формою проходження митного контролю гр. Abu Ganem Ashraf обрав проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.

Після перетину гр. Abu Ganem Ashraf білої лінії, що позначає закінчення «зеленого» коридору, на вимогу інспектора митниці пред’явити наявні у нього валютні цінності, гр. Abu Ganem Ashraf надав готівку в розмірі 20 000 євро, яку він переміщував через митний України.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з п. 1 розділу 2 «Інструкції про переміщення готівки через митний кордон України», затвердженої постановою Національного Банку України від 27.05.2008 року №148, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за її межі готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою особи про те, що переміщені нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню.

Під термін товари підпадає в тому числі і іноземна валюта, згідно з положеннями ст. 4 ч. 1, п. 1 б), п.57 МК України.

Відповідно до вимог ст. 197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. В даному випадку такі обмеження встановлені на рівні 10 000 євро, в зв'язку з чим валютні цінності, які переміщував правопорушник є товарами, переміщення яких через митний кордон України обмежене.

Щодо суб’єктивної сторони правопорушення встановлено наступне.

Судом встановлено, що гр. Abu Ganem Ashraf не розумів протиправність своїх дій, не припускав можливості настання негативних наслідків, хоча міг і повинен був це розуміти і передбачати. Тобто, суб’єктивна сторона дій правопорушника полягає в протиправній необережність в формі недбалості.

Відповідно до матеріалів справи, гр. Abu Ganem Ashraf протиправно перемістив через митний кордон України 10 000 євро, які в нього були вилучені.

При визначені адміністративного стягнення, якому підлягає правопорушник, суд враховує ступінь суспільної небезпеки правопорушення, ступінь провини, ставлення до вчиненого, його майновий стан, а також обставини, які пом’якшують відповідальність, а саме те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття, а також той факт, що грошові кошти мають офіційне походження, а саме це його заробіток від зайняття підприємницькою діяльністю. Цей факт підтверджується виписками датованими 16.04.2018 року, відповідно до яких гр. Abu Ganem Ashraf було знято з власного рахунку суму, яка перевищує в еквіваленті 20 000 євро. Крім цього, як пояснив захисник правопорушника, вказані кошти він ввозив на територію України з метою оплати родів своєї дитини від гр. ОСОБА_3, яка є громадянкою України та проживає на території України. Вказані обставини у судовому засіданні також підтвердила гр. ОСОБА_3, яка зазначила, що вона є цивільною дружиною гр. Abu Ganem Ashraf та на даний час є вагітною від нього.

Таким чином, враховуючи той факт, що вказані грошові кошти мають законне походження, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім в даному випадку є стягнення у вигляді штрафу.

Твердження захисника стосовно порушення прав гр. Abu Ganem Ashraf щодо не надання перекладача не знайшли свого підтвердження та не мають значення для розгляду справи по суті в даному випадку, оскільки ані правопорушник, ані його захисник не заперечували проти самого факту переміщення валюти у розмірі, що перевищує дозволену. Крім того, посилання захисника на те, що співробітники митниці спровокували гр. Abu Ganem Ashraf на проходження «зеленим коридором» не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Стосовно вирішення питання щодо конфіскації вилученої валюти, суд виходить з наступного.

Суд враховує практику Європейського Суду, зокрема постанову ЄСПЛ від 06.11.2008 року по справі «Ісмаілов проти Російської Федерації».

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно - правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід’ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, a також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з зазначеним рішенням ЄСПЛ, судове рішення, яким застосовується конфіскація майна, є втручанням в право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на повагу власності.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В даному випадку майном правопорушника є грошова сума в іноземній валюті, яка, на думку представника митниці, підлягає конфіскації.

За таких обставин конфіскація є втручанням в право гр. Abu Ganem Ashraf на повагу власності і, відповідно, має бути застосована ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини.

Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив правопорушник, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання Європейський суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов’язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь – яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз та вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Крім того, сума, яка може бути законно ввезена, чи фізично переміщена через український митний кордон, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

З матеріалів справи вбачається, що джерело походження грошей правопорушника було законним. Так, гр. Abu Ganem Ashraf було надано довідки з ізраїльського банку, з яких вбачається, що напередодні прильоту в ОСОБА_1 ним було проведено дві транзакції в результаті яких було отримано грошові кошти в еквіваленті 27 000 євро. Тобто, матеріалами справи доведено законне походження вказаної валюти.

Таким чином, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації валюти, суд фактично не залишить особі заробітної плати, яку він заробив в установленому законом порядку своїм трудом і яка є єдиним його доходом. Крім того, суд враховує той факт, що вказані кошти призначались для його цивільної дружини, яка перебуває вагітною, та народження їх спільної дитини, а тому конфіскація зазначених коштів позбавить його і його сім’ю належного матеріального забезпечення.

При цьому, суд враховує п. 10 ч. 2 Конвенція про захист заробітної плати №95 від 1949 року, яка переглянута Конвенцією Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, від 1992 року, і залишає зазначену Конвенцію відкритою для подальшої ратифікації, яка ратифікована Законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де указано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.».

Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. Зокрема, в даному випадку, правопорушник не дотримався вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не вчинив будь – якого іншого правопорушення, яке можна припустити (наприклад відмивання грошей або ухилення від сплати мита, податків, тощо).

Крім того, сума, яку митний орган вимагає конфіскувати у правопорушника є для нього значною, а шкода, яку він потенційно міг завдати органам влади - незначна, оскільки він не ухилився від сплати мита та інших зборів і не завдав державі ніякої шкоди.

Таки чином, суд вважає, що конфіскацію в даному випадку можна було б застосувати в разі відшкодування майнової шкоди, завданої державі, однак вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення правопорушником відомостей до митної декларації.

Винність правопорушника підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протокол про порушення митних правил, доповідною запискою інспектора митниці, поясненням правопорушника, описом вилученої валюти, довідками з банку, поясненнями свідків.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного та враховуючи обставини, які свідчать про легальне і правомірне отримання правопорушником вилучених в нього валютних коштів, суд застосувавши міжнародно – правові норми, дійшов до висновку про не застосування до нього додаткового стягнення в вигляді конфіскації вилучених валютних коштів.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративним законодавством не передбачено надання будь – яких документів для отриманням особою грошей, які їй повинні бути повернуті, окрім документів, які посвідчують особу або документів, які уповноважують іншу особу, тобто гроші повинні бути поверненні без надання довідки банку.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», ст.ст. 197, 471, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Abu Ganem Ashraf визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) грн., без конфіскації вилучених грошових коштів.

Валюту, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0856/500200000/18 у розмірі 10 000 євро, повернути Abu Ganem Ashraf або його законному представнику у встановленому законом порядку.

Стягнути з Abu Ganem Ashraf на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 гривень (Отримувач коштів: УК у місті ОСОБА_1/Малиновський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923; банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО): 828011; рахунок отримувача: 31216206700007; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу – судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення, Малиновський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 05383419, пункт 5).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Суддя