Ухвала суду № 74521207, 07.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/8689/17

Провадження № 2/520/2201/18

УХВАЛА

про призначення судової психолого-психологічної експертизи

07.06.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

Головуючого - судді - Куриленко О.М.,

За участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судової психолого-психологічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Третя одеська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 року позивачі звернулись до суду з даним позовом та просили визнати недійсним заповіт від 03 жовтня 2006 року, складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4; визнати недійсним заповіт від 02.03.2007 року, складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4; визнати фіктивним шлюб, укладений 01 лютого 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини домоволодіння у будинку № 8, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка; визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частини домоволодіння у будинку № 8, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка;

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2017 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.

06 листопада 2017 року, до початку розгляду справи по суті представник позивач ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати: від Одеського обласного психоневрологічного диспансеру (м.Одеса, вул.Канатна,27) інформаційну довідку щодо наявності або відсутності у даному закладі медичної справи померлого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (що мав ІПН НОМЕР_1) та надати до суду усі наявні документи, що знаходяться у медичній справі ОСОБА_5; від Клініки медичного університету (за адресою м. Одеса,вул. Тініста ,8) інформаційну довідку щодо наявності або відсутності у даному закладі медичної справи померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( що мав ІПН НОМЕР_1) та надати до суду усі наявні документи ,що знаходяться у медичній справі ОСОБА_5

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даного клопотання, вказуючи на те, що воно є передчасним. Окрім того, звернувся до суду з клопотанням про витребування від Третьої одеської державної нотаріальної контори копій спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 06.11.2017 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та клопотання представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 про витребування доказів – було задоволено.

У судовому засіданні 24.01.2018 року представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій наполягав на залишенні позову без розгляду в частині вимог позивача ОСОБА_7, у зв’язку з його повторною неявкою у судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.01.2018 року позовні вимоги ОСОБА_7 у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, третя особа Третя одеська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом - залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Третя одеська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом – в загальному порядку.

В ході судового засідання, яке відбулось 07 червня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить: призначити по справі посмертну психолого-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

Чи усвідомлював значення своїх дій та чи міг керувати ними ОСОБА_5 під час вчинення наступних правочинів:

заповіту від 03 жовтня 2006 року, складеного ОСОБА_5, яким на випадок своєї смерті заповів все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати та на що він матиме право на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який було посвідчено ОСОБА_9 державним нотаріусом Першої одеської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за номером № 7-2792;

заповіту від 02 березня 2007 року, складеного ОСОБА_5, яким на випадок своєї смерті заповів все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати та на що він матиме право на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який було посвідчено ОСОБА_10 державним нотаріусом Першої одеської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за номером № 1-109;

укладання шлюбу від 01 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 у судовому засіданні залишив дане питання на розсуд суду.

Представник третьої особи Третьої одеської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши сторін суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Як вбачається з положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою, яка через стійкий розлад здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 2001 року №397, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за №219/6507.

Судово-психіатрична експертиза призначається органами досудового слідства та суду і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

Предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.

Об'єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

У позові ОСОБА_1 просить визнати недійсними заповіти, складені ОСОБА_5 та фіктивний шлюб останнього з відповідачем, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 в момент їх складення не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.

Як роз'яснено у п. 14 вищевказаної Постанови судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Оскільки у справі необхідно встановити психічний стан ОСОБА_5, заявлене клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню.

Згідно частин 1 – 3 статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У відповідності до частини 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частинами 4, 5, 6 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до п. 6.4. розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) основним завданням психологічної експертизи є визначення у під експертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Виходячи з норм зазначеної вище Інструкції, а також враховуючи норми ч.ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України на розгляд експерта слід поставити питання: які поставлені представником позивача перед експертом у письмову клопотанні, яке залучено до матеріалів справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, оскільки для з'ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в психологічній галузі, суд, з урахуванням предмету позову, вважає за необхідне призначити по справі судово-психологічну експертизу.

При призначені експертизи, суд бере за основу перелік питань, Відповідно до частини третьої статі 103 Цивільного процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Суд вважає доцільним проведення експертизи доручити судовим експертам Комунальної установи «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» на підставі п. 1.8 Інструкції, за якою експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за давання свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України та роз`яснивши сторонам право заявляти відвід експертам та у разі необґрунтованості висновку експертів клопотати про призначення повторної експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Керуючись ст.ст.76, 102, 103, 252 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судової психолого-психологічної експертизи – задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа Третя одеська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом - судову психолого-психіатричну експертизу, на розв'язання якої поставити питання:

Чи усвідомлював значення своїх дій та чи міг керувати ними ОСОБА_5 під час вчинення наступних правочинів:

- заповіту від 03 жовтня 2006 року, складеного ОСОБА_5, яким на випадок своєї смерті заповів все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати та на що він матиме право на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який було посвідчено ОСОБА_9 державним нотаріусом Першої одеської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за номером № 7-2792;

- заповіту від 02 березня 2007 року, складеного ОСОБА_5, яким на випадок своєї смерті заповів все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати та на що він матиме право на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який було посвідчено ОСОБА_10 державним нотаріусом Першої одеської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за номером № 1-109;

- укладання шлюбу від 01 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Проведення експертизи доручити експертам Комунальної установи «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я», попередивши про кримінальну відповідальність за давання свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов’язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

Витрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1.

Провадження у справі на час проведення експертизи – зупинити.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.