Рішення № 74521156, 05.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1209/18

Провадження № 2/500/1714/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Адамова А.С.,

за участю секретаря – Нікітіної Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на майно, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, якими (з урахуванням уточнення від 05.06.2018) просить визнати за нею право власності на 1/3 частку домоволодіння під №145 по вул. Хотинська в м. Ізмаїлі Одеської області в порядку спадкування за заповітом після смерті батьків ОСОБА_2, який помер 08.06.2012 року, ОСОБА_3, яка померла 02.01.2017 року та з урахуванням 1/9 частки, особисто належної ОСОБА_1, яка складається із квартири №3, гаражу літ. «В», 1/4 частки сараю літ. «Г», 1/5 частки вбиральні літ. «Е», мотивуючи тим, що нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Хотинська, №145 в м. Ізмаїлі, у зв’язку з відсутністю оригіналу документу, що посвідчує право власності спадкодавців ОСОБА_2, ОСОБА_3 на частку вказаного житлового будинку. Також зазначає про необхідність визнання права власності на 1/3 частину з урахуванням раніше належної позивачці 1/9 вказаного майна, з огляду на те, що факт втрати оригінала правовстановлюючого документу позбавить її права у наступному здійснити реєстрацію прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 22.03.2018 року витребувано від приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2, який помер 08.06.2012 року, а також копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3, яка померла 02.01.2017 року.

Представник позивача у судове засідання 05.06.2018 не з’явився, в уточненій позовній заяві зазначив про підтримання уточнених позовних вимог та розгляд справи без участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву від 21.03.2018 про розгляд справи у його відсутність, та про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на житло за №967 від 02.10.1995р. 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_5.

Вказане вбачається також, з довідки КП «Ізмаїльське МБТІ» №1675 від 07.02.2014р. та листа КП «Ізмаїльське МБТІ» за №625 від 25.04.2018р., у якому зазначено, що 1/3 частка об’єкту нерухомості по вул.. Хотинська, 145 в м. Ізмаїлі складається із квартири №3, гараж літ. «В», 1/4 частки сараю літ. «Г», 1/5 частки вбиральні літ. «Е».

ОСОБА_6 з Реєстру прав власності на нерухоме майно №245452730 від 01.11.2017 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/9 (кожному) частин домоволодіння зав адресою: м. Ізмаїл, вул.. Хотинська, буд. 145, на підставі свідоцтва про право власності №967 від 02.10.1995, Ізмаїльське МБТІ.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД №306927 від 09.06.2012р. ОСОБА_2 помер 08.06.2012 року.

Після смерті ОСОБА_2, згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить 1/9 частина домоволодіння АДРЕСА_1

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_7 13.11.2007р. за реєстром №2098, ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_5.

Вказаний заповіт є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №49661889 від 30.10.2017р.

Відповідно до свідоцтва про народження від 20.03.1975р. та свідоцтва про одруження від 16.09.2003р. позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та змінила своє прізвище з Шабан на ОСОБА_1.

Позивач є спадкоємцем за заповітом та спадщину прийняв, оскільки в установлений законом шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після смерті 08.06.2012р. ОСОБА_2

Дружина спадкодавця ОСОБА_2 – ОСОБА_3, яка мала право на обов’язкову частку у спадщині після смерті чоловіка відповідно до ст. 1241 ЦК України, в установлений законом шестимісячний строк звернулася до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою від 05.11.2012р. про відмову від прийняття спадщини після смерті 08.06.2012р. ОСОБА_2 на користь позивача, копія якої наявна у матеріалах справи.

Інших спадкоємців немає.

На звернення позивача до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку з надвірними спорудами, яка розташована за адресою: м. Ізмаїл Одеської області, вул. Хотинська, буд. №145, письмовою відповіддю нотаріуса за №43/02-14 від 16.02.2018р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на частку вказаного будинку, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_2

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД №477078 від 04.01.2017р. ОСОБА_3 померла 02.01.2017 року.

Після смерті ОСОБА_3, згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить 1/9 частина домоволодіння АДРЕСА_1

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_7 13.11.2007р. за реєстром №2097, ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_5.

Вказаний заповіт є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №32183864 від 30.10.2012р.

Позивач є спадкоємцем за заповітом та спадщину прийняв, оскільки в установлений законом шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після смерті 02.01.2017р. ОСОБА_3, що підтверджується копією відповідної заяви, наявної у матеріалах справи.

Осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

На звернення позивача до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку з надвірними спорудами, яка розташована за адресою: м. Ізмаїл Одеської області, вул.. Хотинська, буд. №145, письмовою відповіддю нотаріуса за №42/02-14 від 16.02.2018р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на частку вказаного будинку, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

ОСОБА_6 із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

ОСОБА_6 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_6 до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

ОСОБА_6 із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_6 п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Належність спадкодавцям майна, про яке зазначає позивач у позовній заяві, підтверджується, у том числі, листом КП «Ізмаїльське МБТІ» №625 від 25.04.2018р., Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №245452730 від 01.11.2017

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_6 з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 68600, АДРЕСА_2) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (юридична адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, Код ЄДРПОУ: 26569223) про визнання права власності на майно, припинення права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на 1/3 частку домоволодіння під №145 по вул. Хотинська в м. Ізмаїлі Одеської області, яка складається із квартири №3, гаражу літ. «В», 1/4 частки сараю літ. «Г», 1/5 частки вбиральні літ. «Е», в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 08.06.2012 року, ОСОБА_3, яка померла 02.01.2017 року та з урахуванням 1/9 частки, особисто належної ОСОБА_1 на підставі свідоцтва №967 від 02.10.1995 року, зареєстроване в книзі реєстру за №59-153.

Право власності на 1/9 частку домоволодіння під №145 по вул. Хотинська в м. Ізмаїлі Одеської області за Шабан (нині ОСОБА_1) ОСОБА_8 (на підставі свідоцтва №967 від 02.10.1995 року, зареєстроване в книзі реєстру за №59-153) – припинити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2018 року.

Суддя: А.С. Адамов