Вирок № 74521131, 04.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2765/18

Провадження № 1-кп/500/403/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді -Грубіян Л.І.,

при секретарі –Івановій Л.П.,

учасники кримінального провадження:

прокурор –Іоржев Ю.Б.

ОСОБА_1,

захисник - ОСОБА_2 - ордер,

представник потерпілого–Кандиба Н.Л. - довіреність

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160150000535 від 24 квітня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не одружений, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 раніше судимого:

08.04.1998 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч.2 ст.140, ст..43 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

01.09.2000 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.3 ст.140, ч.3 ст.82, ст..42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

11.12.2000 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

26.09.2005 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.1 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі;

03.10.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за чт.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.75, ст..76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

21.12.2011 року Ізмаїльським міськрайонним Одеської області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 1 місяць позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2018 року біля 03 год. ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, знаходячись на проїжджій частині навпроти будинку №45 по вул.. Толбухіна в м. Ізмаїл, де був розташований водопровідний каналізаційний колодязь, таємно викрав водопровідну – каналізаційну кришку вартістю 1 500 гривень, яка належить потерпілому «КП «ІВУВКГ», і сховав поблизу місця вчинення злочину.

Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 направився по вул. Толбухіна, з боку вул. Чкалова у напрямку вул. Папаніна в м. Ізмаїл,Одеської області, де на перехресті вул. Толбухіна кут вул. Папаніна, продовжуючи свою злочинну діяльність, умисно,з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю сторонніх осіб на проїжджій частині , де був розташований водопровідний каналізаційний колодязь, таємно викрав водопровідну – каналізаційну кришку вартістю 1 500 гривень, яка належить потерпілому КП «ІВУВКГ», і сховав її на перехресті вул. Пушкіна кут в м. Ізмаїл Одеської області, а саме разом з попередньо викраденою водопровідно-каналізаційною кришкою.

07.02.2018 року біля 17 год.00 хвл. ОСОБА_3, знаходячись на перехресті вул. Пушкіна кут пр. Суворова в м. Ізмаїл Одеської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна , за попередньою змовою з ОСОБА_4, погрузили сховані водопровідні-каналізаційні кришки у багажному відсіку автомобіля таксі «Жовте таксі», які належать КП «ІВУВКГ», після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій особі матеріальну шкоду на загальну суму 3 000 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість викраденого ними майна. Так, обвинувачений ОСОБА_3, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, відшкодував завдані матеріальні збитки у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 своїми діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно за ч. 2 ст. 185 КК України.

24 квітня 2018 року між потерпілим ОСОБА_5 Підприємством «ІВУВКГ» в особі представника потерпілого ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності б/н від 02.01.2018 року з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого, була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю та розслідуванню вказаного кримінального провадження, добровільно у повному обсязі відшкодував потерпілому ОСОБА_5 Підприємство «ІВУВКГ» завдані збитки, примирився з потерпілим, у потерпілої ОСОБА_5 Підприємство «ІВУВКГ» відсутні будь-які претензії до підозрюваного ОСОБА_3 Цивільний позов не заявлено.

Виходячи з викладеного, сторони погоджуються на укладення угоди про примирення та стверджують, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не суперечать вимогам КК та КПК України, не порушують права, свободи чи інтереси сторін.

Підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується:

?беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, що він зробив в судовому засіданні.

Сторонни також узгоджують між собою покарання, а саме:

?призначення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України покарання у вигляді одного року позбавлення волі. На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, та покласти на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, суд також погоджується з кваліфікацією його дій за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Судом також встановлено, що санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.

Суд роз'яснив ОСОБА_3 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України та характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому ОСОБА_3 при укладанні угоди були роз'ясненні правила ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди про примирення є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_5 Підприємство «ІВУВКГ» в особі представника ОСОБА_6 при укладенні угоди про примирення було роз'яснені правила ст. 473, 394, 424, 476 КПК України, а також він згоден із запропонованим видом та мірою покарання.

У судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Також судом установлено, що умови угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК.

При перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся в його вчиненні, активно сприяв його розкриттю, добровільно відшкодував завдані збитки.

Сторони просять затвердити угоду про примирення.

Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим «ОСОБА_5 Підприємство «ІВУВКГ» в особі

представника ОСОБА_6Л з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання зі звільненням від його відбування.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувались. Клопотань про застосування запобіжних заходів відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло.

Керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 24 квітня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018160150000535 між потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_5 Підприємством «ІВУВКГ» в особі ОСОБА_6 що діє на підставі довіреності б/н від 02.01.2018 року та обвинуваченим ОСОБА_3 про примирення за ч.2 ст.185 КК України.

На підставі угоди про примирення від 24 квітня 2018 року ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, що передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

?періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд на протязі 30 днів з дня його оголошення, з підстав передбачених ст. 394 КПК України, а засудженим ОСОБА_3 Володимировичемв той же час з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_7