Ухвала суду № 74520977, 07.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/139/18 07.06.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Гулого В.П., Фаріонової О.М.,

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12017150100000466, за апеляційною скаргою начальника Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.04.2018 року, стосовно

ОСОБА_2, 1961 рокулютого місяця 9 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який обіймав посаду голови ФГ «Афродіта», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

- якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12017150100000466 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України повернуто прокурору.

Учасники судового провадження:

прокурор Телечкан Д.В.

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду про повернення прокурору обвинувального акту скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Короткий зміст ухвали.

Ухвалою суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12017150100000466 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України повернуто прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору через його невідповідність вимогам КПК У країни.

Зазначає, що суд з незрозумілих підстав вдався до аналізу вимог п.6 ч.2 ст.52 КПК України, послався на недотримання п.2 ч.2 ст.291 КПК України, а саме на те, що обвинувальний акт не містить анкетних відомостей щодо особи ОСОБА_3 (родича).

Вказує, що суд не маючи можливості перевірити правильність дій слідчого щодо забезпечення підозрюваного правом на захист, оскільки ОСОБА_3 мала і на даний час бажає реабілітації підозрюваного, невірно та безпідставно дійшла висновку про порушення п.6 ч.2 ст.52 КПК України, у той час, як ОСОБА_3 було роз'яснено право на захист у відповідності до вимого КПК України, після чого остання заявила, що послуг захисника не потребує, оскільки спроможна самостійно відстоювати свої права.

Крім цього, вказану позицію ОСОБА_3 підтвердила під час підготовчого засідання, у яке самостійно прибула та клопотала щодо необхідності розгляду обвинувального акту з метою реабілітації ОСОБА_2

Враховуючи викладене слід відзначити, що ОСОБА_3, як особа яка є рідною племінницею підозрюваного ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про відкриття матеріалів кримінального провадження, ознайомлена та отримала копію обвинувального акту про, що свідчить розписка та протоколи відкриття та ознайомлення з матеріалами.

Вважає, що ухвала суду про повернення обвинувального акта прокурору є необґрунтованою, а вимоги, зазначені судом в ухвалі, не перешкоджають призначенню судового розгляду, тим більш, що прокурор, відповідно до ст.338 КПК України, під час судового розгляду має право змінити обвинувачення, конкретизувавши його з урахуванням встановлених обставин.

Стверджує, що висновки суду в сою чергу виходять за межі його компетенції на підготовчій стадії судового розгляду, оскільки фактично мають ознаки оцінки дій слідчого на досудовому розслідуванні, що одностайно свідчить про істотне порушення судом кримінального процесуального закону.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

26.01.2018 року до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150100000466 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України. Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.04.2018 року обвинувальний акт повернений прокурору для усунення недоліків.

Повертаючи обвинувальний акт суддя зазначив, що під час досудового слідства не було дотримано вимог п.6 ч.2 ст.52 КПК України щодо обов’язкової участі захисника у кримінальному провадженні щодо реабілітації померлої особи.

Також, в обвинувальному акті не зазначено про те, що представник (родич) ОСОБА_3 наділялась правами підозрюваного в частині, необхідній для реабілітації її померлого дядька ОСОБА_2, не визначено статус ОСОБА_3 та крім того, обвинувальний акт, всупереч вимог п.2 ч.2 ст.291 КПК України не містить анкетних відомостей щодо особи ОСОБА_3 (родича).

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.

Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, та документів, які мають бути додані до нього визначено ч.2,4 ст. 291 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ч.2, 4 ст. 291 КПК України.

Згідно з обвинувальним актом 05.01.2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч. 2 ст.364-1 КК України.

Відповідно до копії актового запису про смерть № 31 від 25 грудня 2012 року ОСОБА_2 помер 24.12.2012 року.

Як вбачається з вищевикладеного ОСОБА_2 на час смерті не мав статусу підозрюваного чи обвинуваченого, але стосовно нього органом досудового розслідування зібрано достатньо даних для підозри у вчиненні злочину.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

З обвинувального акту не вбачається, що представник (родич) померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 була наділена правами підозрюваного в частині необхідній для реабілітації її померлого дядька.

Проте, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування племінниця померлого ОСОБА_2 – ОСОБА_3 мала намір реабілітувати свого померлого дядька ОСОБА_2

Таким чином, оскільки близький родич померлого мала намір реабілітувати свого померлого дядька ОСОБА_2Л, тому вона повинна бути наділена правами підозрюваного в частині, необхідній для його реабілітації.

Згідно з п.6 ч.2 ст.52 КПК України, з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи, забезпечується обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо реабілітації померлої особи.

Однак, вказані вимоги закону під час досудового слідства дотримано не було.

Крім того, ст.291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту, який зокрема має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого та до нього має додаватись розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта.

З доданої до обвинувального акту розписки про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що обвинувальний акт з додатком реєстру матеріалів досудового розслідування було отримано 24.01.2018 року представником (родичем) ОСОБА_3

Проте, в обвинувальному акті не зазначено про те, що представник (родич) ОСОБА_3 наділялась правами підозрюваного в частині, необхідній для реабілітації її померлого дядька ОСОБА_2, не визначено статус ОСОБА_3 та крім того, обвинувальний акт, всупереч вимог п. 2 ч.2 ст.291 КПК України не містить анкетних відомостей щодо особи ОСОБА_3 (родича підозрюваної особи).

Враховуючи викладене, є вірними висновки суду про те, що обвинувачений акт відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364-1 КК України, не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Тому висновок суду першої інстанції про необхідність повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12017150100000466 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364-1 КК України, прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального закону є обґрунтованим.

За такого, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу начальника Очаківського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.04.2018 року, якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12017150100000466 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364-1 КК України, повернуто прокурору – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: