Постанова № 74520742, 07.06.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Номер провадження: 1-кс/484/512/18

Номер справи:484/2351/18

Кримінальне провадження №12018150110001191

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

м. Первомайськ 07 червня 2018 року.

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І., при секретарі Ярославській С.Д., за участю прокурора Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_1, слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 -

розглянувши винесене у кримінальному провадженні № 12018150110001191 слідчим СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Первомайської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_1, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий:

- 17.11.2009 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 11.11.2010 року Первомайським міськрайонним судомМиколаївської обл. за ч.1 ст. 71, ч. 2 ст. 185 КК України, покарання: - у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць,;

- 25.04.2012 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської обл. за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений від покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-26.07.2012 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

- 26.11.2013 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК Українипокарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць;

- 16.04.2014 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 304, ч.2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України,покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці, звільнений 23.03.2018 року ;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 будучи неодноразово судимим за корисливі злочини на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нові умисні злочини.

Так, 26.04.2018 року ОСОБА_4почав тимчасово винаймати житловий будинок у ОСОБА_5 по вул. Юмашева № 54в м. Первомайську Миколаївської області. При цьому з дозволу власниці мав вільний доступ до самого житлового будинку, сараю, літньої кухні та подвір’я. Так, в травні 2018 року (точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), проживаючи за вищевказаною адресою та достовірно знаючи, що на території вказаного домоволодіння знаходяться металеві вироби, які належать ОСОБА_5, ОСОБА_4 вирішив повторно вчинити кримінальне правопорушення, направлене на незаконне викрадення чужого майна. З цією метою, виконуючи задумане, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 таємно викрав наступне майно ОСОБА_5, а саме: 15 металевих стовпчиків з паркану, котрі вийняв з грунту, піднавіс, який складався з чотирьох стовпчиків та металевим листом з дверей підвального приміщення; листовий метал з літнього душу та туалету, а всього загальною вагою 100 кг., спричинивши тим самим матеріальний збиток ОСОБА_5 на загальну суму 600 грн. ( з розрахунку 6 грн. за 1кг металобрухту). Після цього з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, в травні 2018 року (точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), перебуваючи в орендованому у ОСОБА_5 будинку за № 54 по вул. Юмашева в м. Первомайську Миколаївської області, у ОСОБА_4 виник корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Достовірно знаючи, що в господарському приміщенні (сараї), що розміщений на території вищевказаного домоволодіння знаходяться металеві вироби, які належать ОСОБА_5, ОСОБА_4 вирішив їх викрасти. З цією метою, виконуючи задумане, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, маючи вільний доступ до сараю, ОСОБА_4 через незачинені двері зайшов до приміщення, звідки таємно викрав брухт чорного металу, а саме корито, гусятницю, кастрюлі, металеві кутники, проводку ті інші металеві вироби загальною вагою на 100 кг, спричинивши тим самим матеріальний збиток ОСОБА_5 на загальну суму 600 грн. ( з розрахунку 6 грн. за 1кг металобрухту). Після цього з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Також, у травні 2018 року (точну дату та час в ході досудового розслідування не представилось можливим встановити), перебуваючи в орендованому у ОСОБА_5 будинку за № 54, по вул. Юмашева в м. Первомайську Миколаївської області, у ОСОБА_4 виник корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Достовірно знаючи, що в літній кухні, яка розташована на території вищевказаного домоволодіння, знаходяться металеві вироби, які належать ОСОБА_5, ОСОБА_4 вирішив їх викрасти. Виконуючи задумане, ОСОБА_4 власним комплектом ключів, котрі йому надала ОСОБА_5, відчинив вхідні двері та зайшов до приміщення літньої кухні. Далі, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав брухт чорного металу, а саме: холодильник, раковину з умивальником та інше загальною вагою 100 кг, спричинивши тим самим матеріальний збиток ОСОБА_5 на загальну суму 600 грн. з розрахунку 6 грн. за 1кг металобрухту. Після цього з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в травні 2018 року (точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена), перебуваючи в орендованому у ОСОБА_5 будинку за адресою: Миколаївська область м. Первомайськ, вул. Юмашева, буд. 54, у ОСОБА_4 виник корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Виконуючи задумане, користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоди його незаконній діяльності, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав з однієї з кімнат будинку апарат конвекторний АКОГ-3-СП ТУ-14313174.001-2001 вартістю 2500 грн. спричинивши тим самим ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 2500 грн. Після цього з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Також у травні 2018 року (точну дату та час в ході досудового розслідування не представилось можливим встановити), перебуваючи в орендованому у ОСОБА_5 будинку за адресою: Миколаївська область м. Первомайськ, вул. Юмашева, буд. 54, у ОСОБА_4 виник корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Виконуючи задумане, ОСОБА_4 підійшов до гаражу, з котрого вирішив викрасти майно ОСОБА_5 Не маючи вільного доступу до гаражу, ОСОБА_4 за допомогою підручних засобів зробив отвір у цегляній стіні, через який незаконно проник до приміщення. Далі, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 з середини відчинив двері запасного виходу, через які виніс брухт чорного металу, а саме плиту-буржуйку з трубою, чотирьохреберну батарею, металевий інструментальний стіл, автомобільний блок двигуна ВАЗ загальною вагою на 100 кг, котрий таємно викрав з приміщення гаражу, спричинивши тим самим матеріальний збиток ОСОБА_5 на загальну суму 600 грн. з розрахунку 6 грн. за 1кг металобрухту. Після цього з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

04.06.2018 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

05.06.2018 року слідчим за погодженням з прокурором Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 185 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст. 185 КК України, є:

-Протокол огляду місця події на території домоволодіння ОСОБА_5 за адресою м. Первомайськ вул. Юмашева,54 від 16.05.2018 року;

-Протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 18.05.2018 року;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 04.05.2018 року;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 04.06.2018 року;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 04.06.2018 року;

-Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 04.06.2018 року;

-Протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2018 року.

Крім того слідчий вказує, що існують ряд ризиків які можуть настати в разі перебування підозрюваного ОСОБА_4 на волі, а саме останній може:

- переховуватись від органів досудового розслідування або суду;

-незаконно впливати на потерпілого по даному кримінальному провадженню;

-вчинити нове кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий наполягали на обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_10 обставини повідомленої підозри не заперечували, але заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягали на застосуванні більш-м’якого запобіжного заходу, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Враховуючи особу підозрюваного, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч,ч.2,3 ст. 185 КК України, оцінюючи ризики вказані слідчим які можуть настати у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід зазначити наступне: підозрюваний не має на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, не одружений, не працює, останнє місце проживання - орендований житловий будинок, тобто немає стійких соціальних зв'язків, враховуючи ці обставини і тяжкість злочинів у вчиненні яких його підозрюють, існує реальний ризик залишення ним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності. Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілу та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити, що даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання вказаних осіб, зможе незаконно впливати на них. На даний час з підозрюваним проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, тому останній зможе впливати на зазначених осіб з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання. Що стосується наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, необхідно зазначити, що він немає постійного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, що вказує на можливість настання зазначеного ризику.

Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким та вчинений у сфері проти власності.

Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1762 Х 80) = 140 960 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 12, 111, 176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03 серпня 2018 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 140 960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: