Рішення № 74520204, 23.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1065/17 Справа № 185/7964/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про стягнення кредитної заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2015 року, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та наданим доказам, в тому числі, змісту кредитного договору.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що повинне бути скасованим з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з копією кредитного договору між ВАТ комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір 14 лютого 2008 року № 770434/ФЛ, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 190 366,00 доларів США зі сплатою 12,89 % річних за весь час користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 10 лютого 2023 року.

Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_3, а також між банком та ОСОБА_4 укладені договори поруки, згідно яких поручителі взяли на себе зобов’язання відповідати перед банком за невиконання боржником своїх зобов’язань у тому ж обсязі, що і боржник.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк посилався на те, що у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, станом на 08 квітня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 230 968,86 доларів США та 369 053 грн. 58 коп., з якої: заборгованість за кредитом – 147 635,28 доларів США, заборгованість з відсотків – 83 333,58 доларів США, пеня – 147 258 грн. 15 коп. та штраф – 221 795 грн. 43 коп.

У свою чергу ОСОБА_2 заперечував факт укладання вказаного кредитного договору та звертався до суду з клопотаннями про витребування у банку оригіналу договору для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 13 січня 2015 року витребувано у ПАТ КБ «Надра» оригінал кредитного договору від 14 лютого 2008 року № 770434/ФЛ, проте зазначена ухвала суду позивачем виконана не була, з посиланням на те, що оригінал кредитного договору, а також кредитну справу було вилучено працівниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в Дніпропетровській області під час проведення виїмки 23 липня 2010 року та на адресу банку не повернуто.

З копії протоколу виїмки від 23 липня 2010 року вбачається, що у приміщенні філії КБ «Надра» Дніпропетровського РУ для долучення до матеріалів кримінальної справи було вилучено прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою оригінали документів щодо оформлення та видачі коштів за кредитними справами, зокрема, і за справою № 770434/ФЛ від 14 лютого 2008 року на ім’я ОСОБА_2.

Разом з тим, згідно з повідомленням Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 22 липня 2015 року № 46/25, матеріали кредитної справи та кредитного договору від 14 лютого 2008 року № 770434/ФЛ були передані до ПАТ КБ «Надра» 27 лютого 2014 року за актом прийому-передачі під порядковим № 91.

З відповіді начальника СВ Бабушкінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5В.(а.с.108 т.2) від 25.12.2015. вбачається, що у кримінальному провадженні № 12013040000000116 у 42 томах відсутній оригінал кредитного договору від 14 лютого 2008 року № 770434/ФЛ.

До матеріалів справи оригінал кредитного договору доданий не був.

З підстав умисного ухилення банку від надання оригіналу кредитного договору, неможливості проведення почеркознавчої експертизи, а,значить, неможливості встановити факт укладення кредитного договору,- місцевий суд відмовив у позові про стягнення кредитної заборгованості.

Такі висновки ґрунтуються на неповно з*ясованих обставинах справи, суперечать вимогам закону і наявним в матеріалах справи доказам, які суд залишив без всебічного дослідження та належної оцінки.

Так, відповідно до ст. 57 ЦПК України- доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експерта.

Згідно ст.60 ЦПКУ кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Місцевий суд пі час розгляду справи вимоги даних норм процесуального закону в повній мірі не врахував, виходив лише з того, що позивач не надав доказу-договору, залишивши без уваги, що і на відповідачах лежить обов*язок довести відсутність обставин, на які посилається позивач.

В цьому сенсі слід зазначити, що сам по собі факт відсутності в матеріалах справи оригіналу кредитного договору за наявності інших доказів не може бути підставою для відмови у позові за недоведеністю факту укладання договору.

Апеляційний суд, усуваючи неповноту, допущену судом 1-ї інстанції, перевіряючи доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з’ясувавши усі обставини, що складають предмет доказування, дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, вважає твердження банку про укладення з ОСОБА_2 кредитного договору та невиконання останнім його умов- доведеним.

Крім наявної у справі належно завіреної ксерокопії кредитного договору, в ній маються договори поруки, укладені банком з двома фізичними особами, з яких вбачається, що однією із поручителів виступила саме дружина позичальника ОСОБА_2- ОСОБА_3, іншим поручителем є ОСОБА_4, Ніхто з них укладені договори поруки ні усно, ні у встановленому законом порядку не оспорював та не заперечував проти існування та укладення кредитного договору ОСОБА_2, а, навпаки, зобов*язуючись забезпечити виконання зобов*язань ОСОБА_2 саме за спірним кредитним договором, поручителі, тим самим, підтвердили наявність факту укладення кредитного договору банку з ОСОБА_6 Більш того, у договорах поруки вказаний номер кредитного договору, який відповідає номеру спірного кредитного договору, приведена сума кредиту- 190 366 долл., яка відповідає сумі, вказаній у кредитному договорі.

В той же час, у справі наявні письмові докази отримання відповідачем кредитних коштів: меморіальний ордер, заява ОСОБА_2 на видачу готівки за кредитним .договором із зазначенням № 770434/ФЛ, що відповідає номеру, вказаному у кредитному договорі та договорах поруки. Із розрахунку, що міститься в матеріалах справи, видно, що відповідач частково вносив кошти для погашення заборгованості за кредитом.

Факт отримання та використання кредитних коштів відповідачем підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеному ним в той же день, 14 лютого 2008 року, коли укладався кредитний договір та отримувались кредитні кошти, а також передачею ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки в іпотеку банку на підставі договору іпотеки від 14 лютого 2008 року, укладеного на забезпечення виконання зобов*язань саме за спірним кредитним договором.

Апеляційний суд приходить до висновку про умисне заперечення ОСОБА_2 факту укладення кредитного договору та його непідписання, враховуючи усі приведені обставини і докази, та, крім зазначених, слідуючі обставини.

Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття у серпні 2014р. провадження по даній справі усі відповідачі багато разів належним чином (рекомендованими листами з повідомленнями) сповіщались про розгляд справи, знали про заявлені до них вимоги, однак до ухвалення і в день ухвалення заочного рішення ні разу до суду не з*явились, заперечень проти позову не надавали.

У заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_7 заперечень проти укладення ним кредитного договору, отримання коштів, не приводив, доводи банку не оспорював, посилався лише на неналежне його сповіщення. (а.с.80 т.1)

Із заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення (а.с.90 т.1) чітко вбачається підтвердження ним наявності спірного кредитного договору та укладеного ним договору поруки, що витікає з кредитного договору.

У судове засідання, де розглядались заяви наведених осіб та переглядалось заочне рішення, за їх письмовими заявами вони не з*явились, жодних підстав, заперечень та обставин щодо відсутності факту укладання договорів не навели. І лише у 2015році ОСОБА_2 було заявлене клопотання про витребування оригіналу кредитного договору. А після того як банк не зміг його надати, а надав його кольорову копію, - відповідач 25.03.2015. заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, не наводячи при цьому підстав, за яких заявляється таке клопотання.

З огляду на всі встановлені обставини справи, які місцевим судом не були взяті до уваги, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог, а саме факту укладання з відповідачем та поручителями наведених вище договорів, невиконання їх відповідачами, зокрема, самим позичальником, наявну у останнього заборгованість, яка згідно наданого та неоспореного відповідачами розрахунку складає загальну суму 230 968,86 доларів США та 369 053,58грн., а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 147 635,28 дол. США, заборгованість по відсоткам 83 333,58 долл. ( всього 230 968,86 долл.) , а також пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 147 258 грн. 15 коп., штраф – 221 795,43грн. (всього 369 053,58грн.).

Враховуючи вимоги ст.ст. 526, 549, 554, 543, 611, 1054 ЦК України, ст. 61 Конституції України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути солідарно з кожного із поручителів та боржника суму кредитної заборгованості за виключенням суми штрафу- 221 795,43грн., оскільки стягнення одного і того ж виду неустойки- і пені, і штрафу - є подвійною юридичною відповідальністю, що є незаконним.

Таким чином, всього до стягнення підлягає загальна сума в еквіваленті 2 838 276 грн. 33 коп..

На підставі ст. 88 ЦПКУ з кожного із відповідачів повинно бути стягнено судовий збір в сумі по 1218,00 грн..

Керуючись ст.ст. 307, 309 пп.1-4 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд –

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» – задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2015 року – скасувати.

Позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» та стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованість за кредитним договором № 770434/ФЛ від 14 лютого 2008 року в сумі 230 968,86 доларів США, що еквівалентно 691 018 грн. 18 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 147 635,28 доларів США, заборгованості по відсоткам 83 333,58 доларів США, а також пені за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 147 258 грн. 15 коп., а всього 2 838 276 грн. 33 коп..

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» судовий збір в сумі по 1218,00 грн. з кожного.

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П.Бараннік

ОСОБА_8